ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2012 р. Справа № 5010/358/2012-28/31
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.
При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "Талан-Підгірки"
вул. Могильницького, 34, м.Калуш, Івано-Франківської області, 77300
до відповідача: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1"
вул.Грушевського, 54, м.Калуш, Івано-Франківської області, 77300
про стягнення 13914 грн. 40 коп. боргу за договором на виконання підрядних
робіт 2786 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1251 грн. 80 коп. - 3 % річних
За участю представників сторін:
Від позивача: Пукіш І.В. - директор, (наказ № 3 від 05.09.06 )
Від відповідача:ОСОБА_2 - юрист, (довіреність № 1 від 06.01.12 )
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Талан-Підгірки" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" про стягнення 13914 грн. 40 коп. боргу за договором на виконання підрядних робіт, 2786 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1251 грн. 80 коп. 3 % річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №11 на виконання підрядних робіт від 27.03.09 в частині здійснення розрахунку за виконані роботи, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 13914 грн. 40 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 2786 грн. 20 коп. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1251 грн. 80 коп.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.04.12.
10.04.12 за участі представників сторін в порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 15.05.12, про що письмовим повідомленням попереджено представників сторін під розписку (а.с. 52).
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.12 в порядку статті 77 ГПК України у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судове засідання, за клопотанням останнього, розгляд справи відкладено на 29.05.12.
Присутнім в судових засіданнях представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнає та подала клопотання про розстрочку виконання рішення на три місяці (вх. № 3602/2012 свх; а.с. 59), яке підтримала в судовому засіданні. Представник позивача не заперечує щодо розстрочки виконання рішення, про що зазначив в судовому засіданні та підтвердив письмово.
Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.03.09 між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір № 11 на виконання підрядних робіт (далі - Договір; а.с. 10).
Пунктом 1.1 Договору підрядник зобов»язався на свій ризик виконати за дорученням замовника та у відповідності до умов даного договору роботи, а замовник зобов»язався прийняти цю роботу і оплатити її.
Предмет договору становить: заміна систем опалення в приміщенні по вул. Грушевського, 93 (п.1.2. Договору).
Пунктом 2.10. договору встановлено, що зобов»язання підрядника вважаються виконаними з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт (Ф-КБ 2в, Ф-КБ 3).
У відповідності до умов Договору, підрядник (позивач) виконав роботи на загальну суму - 24914 грн. 40 коп. Виконання позивачем договірних зобов»язань підтверджується наявним в матеріалах справи Актом №8 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року (а.с. 11-15).
Пунктом 1.3. Договору встановлено, що загальна сума на виконання робіт попередньо складає 24914 грн. 40 коп.
Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що кінцевий розрахунок проводиться в 10 денний термін з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.
Пунктом 2.9. договору сторони обумовили, що зобов»язання замовника вважаються виконаними в день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.
Замовник (відповідач) прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав, за виконані роботи розрахувався частково в сумі 11000 грн. (02.04.09 сплачено 10000 грн.(а.с. 18); 28.12.09 сплачено 1000 грн.(а.с.19); в решті 13914 грн. 40 коп. виникла заборгованість.
З метою досудового врегулювання спору, 28.11.11 та 13.02.12 позивачем вручено нарочно відповідачу заяви (а.с. 20, 21) з вимогою погасити заборгованість за виконані роботи . Відповідач зобов»язався сплатити зазначену вище заборгованість (лист № П-16 від 02.04.12; а.с. 33), проте станом на час розгляду справи заборгованість в сумі 13914 грн. 40 коп. не сплачена.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем.
Заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи в сумі 13914 грн. 40 коп. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи документальними доказами. Приймаючи до уваги часткову оплату відповідачем заборгованості за виконані роботи в сумі 11000 грн., підписання сторонами акту звірки взаємних розрахунків від 04.04.12 (а.с. 34), направлення відповідачем позивачу листа про зобов»язання сплатити зазначену вище заборгованість (лист № П-16 від 02.04.12; а.с. 33), у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 13914 грн. 40 коп. заборгованості за виконані роботи обгрунтована та підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за виконані роботи в сумі 13914 грн. 40 коп. відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов»язання за договором №11 на виконання підрядних робіт від 27.03.09.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов»язання виникають нові додаткові зобов»язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
За своїми ознаками індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов»язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов»язань.
Суд, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевірив нарахування позивачем 2786 грн. 20 коп. інфляційних втрат та 2786 грн. 20 коп. 3% річних і дійшов висновку про задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним (а.с. 16, 17 ).
Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором №11 на виконання підрядних робіт від 27.03.09 підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2786 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 2786 грн. 20 коп. 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Посилаючись на приписи ст. 44 ГПК України, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката.
Зазначені вимоги позивач обґрунтовує на підставі поданих суду: договору про надання правових послуг від 26.03.12 (а.с. 25), акту приймання-передачі виконаних послуг від 26.03.12 (а.с. 26), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 ОСОБА_3, довідки про взяття на облік платника податків (а.с. 28) та квитанції № ПН3278 від 26.03.2012 р. на суму 400 грн. (а.с. 29), як доказу оплати послуг адвоката.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Частиною 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру». Статтею 12 Закону України «Про адвокатуру»передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики (схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999р.) угода про надання правової допомоги - це договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) -зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Гонорар -передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги.
Відповідно до п.10 Роз"яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/78 від 04.03.98 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що між ПП «Талан-Підгірки»(Замовник) та адвокатом ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір про надання правових послуг від 26.03.12 (а.с.25).
Пунктом 1 договору про надання правових послуг замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати Замовнику правові послуги в обсязі та на умовах, передбачених у даному договорі.
У п.3.1. Договору зазначено, що виконавець бере на себе такі зобов»язання: складання позовної заяви до господарського суду Івано-Франківської області про стягнення боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1»за договором № 11 від 27 березня 2009 р. на виконання підрядних робіт.
З огляду на вищевикладене, витрати на оплату послуг адвоката підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. .
Відповідно до положень ст.49 ГПК України відшкодуванню підлягають витрати на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 400 грн.
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Приймаючи до уваги доводи відповідача в обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення на 3 (три) місяці, з метою реального надходження коштів позивачу та збереження стабільної роботи відповідача, суд вважає за доцільне на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України задоволити вищезазначене клопотання та розстрочити виконання рішення господарського суду в частині стягнення 13914 грн. 40 коп. боргу за договором на виконання підрядних робіт, 2786 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1251 грн. 80 коп. 3 % річних на 3 (три) місяці рівними частками.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625, 629, 837 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 55, ст. 82, ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Приватного підприємства "Талан-Підгірки" до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" про стягнення 13914 грн. 40 коп. боргу за договором на виконання підрядних робіт, 2786 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1251 грн. 80 коп. 3 % річних задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" (вул. Грушевського, 54, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300; код 32177260) на користь Приватного підприємства "Талан-Підгірки" (вул. Могильницького, 34, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300; код 32534265) - 13914 (тринадцять тисяч дев»ятсот чотирнадцять)грн. 40 коп. боргу за договором на виконання підрядних робіт, 2786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість)грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1251 (одна тисяча двісті п»ятдесят одна)грн. 80 коп. 3 % річних.
Розстрочити виконання рішення на 3 (три) місяці із стягненням щомісячно по 5984 (п"ять тисяч дев"ятсот вісімдесят чотири) грн. 13 коп.
Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" (вул. Грушевського, 54, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300; код 32177260) на користь Приватного підприємства "Талан-Підгірки" (вул. Могильницького, 34, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300; код 32534265) - 1609(одна тисяча шістсот дев»ять) грн. 50 коп. судового збору та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 400(чотириста) грн.
Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.06.12
Суддя І.П. Кавлак
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2012 |
Оприлюднено | 05.06.2012 |
Номер документу | 24388749 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Кавлак І. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні