Рішення

від 29.05.2012 по справі 5011-47/5422-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/5422-2012 29.05.12

Справа№5011-47/5422-2012 29.05.2012

За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі

Київської міської ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙПЛ»

Про повернення земельної ділянки

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

Від прокуратури Бондарчук І.П. -посвідчення № 179 від 16.06.2011;

від позивача ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 225-К-866 від 25.05.2012;

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 29.05.2012 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Солом'янського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до ТОВ «ЕЙПЛ»(відповідача) про зобов'язання повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку за кадастровим № 8000000000:69:096:0016 по вул. Індустріальна,34 у Солом'янському районі міста Києва, загальною площею 0,0360 га,загальною вартістю -883106,14грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/5422-2012, розгляд справи було призначено на 17.05.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 розгляд справи було відкладено до 29.05.2012

В судовому засіданні 29.05.2012 прокурор викладені у позові в інтересах держави вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування поданого в інтересах держави позову прокурор наголошує на тому, що на виконання рішення Київської міської ради від 18.03.2004 № 125/1335 між ТОВ «ЕЙПЛ»та Київською міською радою 12.08.2004 було укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим № 8000000000:69:096:0016 загальною площею 0,0360 га, по вул. Індустріальна, 34 у Солом'янському районі м. Києва, строком на 1 рік, а умовами договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає за актом приймання -передавання орендодавцеві земельну ділянку, проте, відповідачем після закінчення строку дії договору оренди земельну ділянку повернуто не було, що на думку прокурора згідно ст. 34 Закону України «Про оренду землі»є підставами для зобов'язання відповідача повернути наведену вище земельну ділянку в судовому порядку.

Представник Київської міської радив судовому засіданні 29.05.2012 вимоги прокурора підтримав, просив суд задовольнити позов з вищенаведених прокурором підстав.

Відповідач своїх представників у судові засідання 17.05.2012, 29.05.2012 -не направив, вимоги ухвали суду від 17.05.2012 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши прокурора, представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2004 Київською міською радою прийнято рішення № 125/1335, згідно пункту 38 якого передано ТОВ «ЕЙПЛ», земельну ділянку загальною площею 0,0360 га для влаштування будівельного майданчика по вул. Індустріальна, 34 у Солом'янському районі м. Києва, вилучених відповідно до п. 38 цього рішення (площею 0,0360 га).

12.08.2004 між Київською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем -ТОВ «ЕЙПЛ», як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 16.09.2004, про що зроблено запис № Ю-28602/2004, згідно умов якого Київська міська рада на підставі п. 38 рішення Київської міської ради від 18.03.2004№ 125/1335за актом приймання-передачі передає, а відповідач приймає в спільну оренду ділянку (строкове платне користування), визначену цим договором(п.1.1), договір укладено на 1 рік (п. 3.1).

Пунктом 2.1 договору оренди від 02.10.2006 сторони визначили, що об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Індустріальна, 34 у Солом'янському районі м. Києва, розмір -0,0360 га., цільове призначення -для будівельного майданчика, кадастровий номер -8000000000:69:096:0016.

Відповідно до п. 6.1. договору, передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації до цього договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору (п. 6.2.).

Відповідно до п. 11.8. договору, умови повернення земельної ділянки: у разі припинення дії або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, вказаних цим договором. У разі не виконання орендарем обов'язків щодо умов повернення орендодавцеві земельну ділянку, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві вказані збитки.

16.09.2004на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки, Київською міською радою передано, а відповідачем прийнято у володіння і користування земельну ділянку за адресою: вул. Індустріальна, 34 у Солом'янському районі м. Києва, розмір -0,0360 га., цільове призначення -для будівельного майданчика, кадастровий номер -8000000000:69:096:0016.

21.03.2012 посадовою особою Головного управління земельних ресурсів КМДА було складено Акт обстеження земельної ділянки № 574/09 від 21.03.2012, відповідно до якого за результатами обстеження земельної ділянки за адресою:вул. Індустріальна, 34 у Солом'янському районі м. Києва, розмір -0,0360 га., цільове призначення -для будівельного майданчика, кадастровий номер -8000000000:69:096:0016, яка використовувалась відповідачем згідно договору оренди від 16.09.2004, було встановлено, що строк дії вказаного договору скінчився 16.09.2005, вказана земельна ділянка відповідачем не використовується, будь-які роботи на ній не проводяться.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

За вказаних підстав суд вважає, що прокурор вірно визначив Київську міську раду в якості органу, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які є предметом розгляду.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, юридична особа, зацікавлена в одержані земельної ділянки у користування із земель державної або комунальної власності звертається із відповідним клопотанням до сільської, селищної, міської ради.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу на підставі укладеного з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 12.08.2004,зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 16.09.2004, було надано у в оренду земельну ділянку строком на 1(один) рік за адресою: вул. Індустріальна, 34 у Солом'янському районі м. Києва, загальною площею 0,0360 га., цільове призначення -для будівельного майданчика, кадастровий номер -8000000000:69:096:0016, але після закінчення терміну дії договору (16.09.2005), відповідачем орендована земельна ділянка повернута у власність громади міста - не була, доказів того, що зазначений договір було продовжено -суду станом на момент вирішення спору -не надано, як не надано доказів того, що орган, уповноважений на розпорядження землями територіальної громади міста Києва -Київська міська рада в порядку ст. ст. 9, 116 Земельного кодексу України приймала рішення про продовження терміну дії зазначеного договору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди від 16.09.2004 не повернув позивачу земельну ділянку за адресою:вул. Індустріальна, 34 у Солом'янському районі м. Києва, загальною площею 0,0360 га, цільове призначення -для будівельного майданчика, кадастровий номер -8000000000:69:096:0016, обов'язок по її поверненню покладено саме на відповідача згідно п. 11.8 договору, який ним не виконано і належних доказів його виконання суду станом на момент вирішення спору не надано, а відтак згідно ст. 34 Закону України «Про оренду землі», суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку за кадастровим № -8000000000:69:096:0016,загальною площею 0,0360 га., загальною вартістю -883106,14грн., привівши її у належний стан -є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір за вимогу немайнового характеру, відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙПЛ»(код ЄДРПОУ 22940330, місцезнаходження: 03164, м. Київ, Святошинський район, вул. Генерала Наумова,буд 23-Б) повернути Київській міській раді (код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку кадастровий номер -8000000000:69:096:0016 по вул. Індустріальна, 34 у Солом'янському районі м. Києва, площею 0,0360 га та загальною вартістю 883106,14грн., привівши її у належній стан.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙПЛ»(код ЄДРПОУ 22940330, місцезнаходження: 03164, м. Київ, Святошинський район, вул. Генерала Наумова,буд 23-Б) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 073,00 грн.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -01.06.2012