Рішення

від 23.05.2012 по справі 5011-14/5432-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/5432-2012 23.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор"

до Державного підприємства Торговий дім "Етанол"

про стягнення 9 445,06 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбор" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Торговий дім "Етанол" про стягнення 9 445,06 грн., з яких 9 000,00 грн. основного боргу та 445,06 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань по поставці оплаченого позивачем товару за договором купівлі-продажу № 1514/13 від 09.02.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.05.12 р.

В судове засідання 23.05.12 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від сторін не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".

Враховуючи те, що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 23.05.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельбор" (надалі -позивач, Покупець) та Державним підприємством Торговий дім "Етанол" (надалі -відповідач, Продавець) було укладено договір № 1514/13 (надалі -Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, у відповідності із Заявкою-розрахунком на потребу у товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв (ТТН) і її забезпечення (далі Заявка), яка є Додатком до наказу Мінагрополітики України від 22.10.04 р. № 65, на підставі цього договору між Продавцем і Покупцем встановлюються прямі довгострокові відносини по продажу ТНН.

Відповідно до п. п. 2.1.1., 2.1.2 Договору, Продавець зобов'язаний прийняти у Покупця Заявку, підтверджену діючою ліцензією на виготовлення та торгівлю спиртом етиловим, ВКД й алкогольними напоями та на її підставі включити Покупця до зведеної заявки по забезпеченню ТТН суб'єктів підприємницької діяльності; відпустити Покупцю ТТН в обсягах, що визначені у Заявці.

Відповідно до п. п. 2.2.1. та 2.2.2. Договору (в редакції Додатку № 72 від 20.12.10 р.), Покупець зобов'язаний направити Продавцю за 30 календарних днів до початку кварталу оригінальний примірник Заявки; за 45 робочих днів до отримання ТТН перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця грошові кошти на покриття витрат за виготовлення ТТН в повному обсязі згідно поданої Покупцем Заявки.

Згідно з п. п. 1.3. та 1.4. Договору, вартість комплекту ТТН на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та відомості про вантаж становить 6,00 грн. Вартість комплекту ТТН на переміщення алкогольних напоїв становить 6,00 грн.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

29.08.11 р. відповідачем було отримано Заявку-розрахунок № 7139 на потребу у товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв (ТТН) і її забезпечення на 4-к квартал 2011 р. у кількості 1 500 комплектів загальною вартістю 9 000,00 грн.

Платіжним дорученням № 1013 від 29.08.11 р. позивач перерахував на рахунок відповідача 9 000,00 грн., відповідно до поданої Заявки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплачені позивачем ТТН поставлено не було, у зв'язку з чим 13.04.12 р. останньому було направлено претензію № 14 про повернення суми передплати. Відповіді на претензію відповідач не надіслав, суму передплати не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.2. Договору, Продавець за порушення умов поставки сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період нарахування пені, від суми отриманої передплати.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з розрахунком позивача, який не спростовано належним чином відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити суму пені у розмірі 445,06 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Торговий дім "Етанол" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 32962829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" (98650, АР Крим, м. Ялта, смт. Масандра, вул. Умільців, 2; код ЄДРПОУ 24024531) 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 06 коп. пені та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.04.12 р.

Суддя С.М. Мельник