Рішення

від 07.05.2012 по справі 8/041-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2012 р. Справа № 8/041-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», ідентифікаційний код: 30401456, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а,

до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства «Поділля», ідентифікаційний код: 31124772, місцезнаходження: 08531, Київська область, Фастівський р-н, с. Веприк, вул. Щорса, 3,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 12.01.2011 року за № 14/20-14-12, та ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 12.01.2011 року за № 14/20-9-12;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(далі за текстом: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного сільськогосподарського підприємства «Поділля»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором повторного (непрямого) лізингу від 24.12.2008 року за № 10-08-103 плБ/564 у вигляді основного боргу у сумі 102487,90 грн. (сто дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 90 коп.), пені у сумі 3045,13 грн. (три тисячі сорок п'ять гривень 13 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 204,98 грн. (двісті чотири гривні 98 коп.), 3-х процентів річних у сумі 589,65 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 65 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує перед Позивачем своїх зобов'язань за договором повторного (непрямого) лізингу від 24.12.2008 року за № 10-08-103 плБ/564, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла станом на 07.09.2011 року заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 102487,90 грн. (сто дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 90 коп.), пені у сумі 3045,13 грн. (три тисячі сорок п'ять гривень 13 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 204,98 грн. (двісті чотири гривні 98 коп.), 3-х процентів річних у сумі 589,65 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 65 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2012 року порушено провадження у справі № 8/041-12 та останню призначено до розгляду на 17.04.2012 року.

17.04.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 13.03.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 13.03.2012 року не виконав. Ухвалою суду від 17.04.2012 року розгляд справи відкладено на 07.05.2012 року.

07.05.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвал суду від 13.03.2012 року та від 17.04.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 13.03.2012 року та від 07.05.2012 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 07.05.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які вони посилались би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

24.12.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(далі за текстом: ВАТ «НАК «Украгролізинг»або Позивач), правонаступником якого є Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», та приватним сільськогосподарським підприємством «Поділля»(далі за текстом: ПСП «Поділля»або Відповідач) укладено договір повторного (непрямого) лізингу від 24.12.2008 року за № 10-08-103 плБ/564 (далі за текстом: Договір), на підставі якого Позивачем була надана Відповідачу сільськогосподарська техніка, закуплена за кошти Державного бюджету України, загальною вартістю 1205740,00 грн. (один мільйон двісті п'ять тисяч сімсот сорок гривень 00 коп.), що підтверджується актом приймання-передачі від 02.02.2009 року, копії яких є в матеріалах справи.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Договору повторного (непрямого) лізингу встановлено, що черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється графіком сплати лізингових платежів, що міститься у додатку до Договору (додатки за №№ 1, 2, 3, 4 до Договору).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що Відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Крім того, згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, Відповідачем цей порядок в порушення вимог ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 3.4., 4.1, 4.2, 4.3 Договору дотриманий не був, внаслідок чого кошти частково не сплачено, у зв'язку з чим сума основного боргу станом на 07.09.2011 року склала 102487,90 грн. (сто дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 90 коп.). Розрахунок боргу знаходиться в матеріалах справи.

Перевіркою достовірності визначення суми основного боргу встановлено, що останній Позивачем визначений у сумі 102487,90 грн. (сто дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 90 коп.) вірно та обґрунтовано. Сума основного боргу Відповідачем в добровільному порядку перед Позивачем не погашена.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 611 передбачає, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

На підставі вказаних норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та п. 7.1. Договору Позивачем Відповідачу нараховано пеню за несвоєчасне повернення коштів у сумі 3045,13 грн. (три тисячі сорок п'ять гривень 13 коп.), яка також спрямовується до Державного бюджету України, на рахунки відкриті в органах Державного казначейства.

Дослідженням правильності визначення Позивачем суми пені суд встанови, що сума пені 3045,13 грн. (три тисячі сорок п'ять гривень 13 коп.) визначена обгрунтовано і вірно. Відповідачем дана сума пені перед Позивачем в добровільному порядку не погашена.

Цивільний кодекс України у ст. 625 передбачає обов'язок боржника, у разі прострочення ним виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Таким чином, у зв'язку з тим, що Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед Позивачем, його борг підлягає індексації з урахуванням індексу інфляції, що становить 204,98 грн. (двісті чотири гривні 98 коп.) та трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 589,65 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 65 коп.). Розрахунок інфляційних втрат та 3-х процентів річних знаходиться в матеріалах справи.

Перевіркою правильності визначення Позивачем вказаних сум інфляційних втрат та 3-х процентів річних встановлено, що останні визначенні Позивачем вірно і обґрунтовано.

На час розгляду справи Відповідачем в добровільному порядку суми інфляційних втрат та 3-х процентів річних Позивачу не сплачені.

На виконання Указу Президента України від 23.02.2001 року за № 111 з метою реалізації державної політики в агропромисловій сфері Кабінет Міністрів України, постановою від 11.04.2001 року за №354 на базі Державного лізингового підприємства «Украгролізинг»утворив його правонаступника - Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», правонаступником якого станом на 07.05.2012 року є Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», - 100% акцій останнього закріплено в державній власності із забороною їх відчуження, використання формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання чи передачі в управління будь-яким особам.

Відповідно до п. п. 1, 3 Порядку використання коштів держбюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року за № 1904 (далі за текстом: Порядок), забезпечення сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та господарювання та інших суб'єктів підприємницької діяльності агропромислового комплексу технікою і обладнанням вітчизняного виробництва на умовах фінансового лізингу за рахунок коштів держбюджету здійснюється на підставі договорів фінансового лізингу, укладених між ВАТ «НАК «Украгролізинг», правонаступником якого є Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», і лізингоотримувачами. Джерелом фінансування закупівлі техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу та заходів по операціям фінансового лізингу є передбачені у держбюджеті на цю мету кошти, які використовуються на умовах поворотності згідно з укладеними договорами.

Пунктом 11 Порядку визначено, що ВАТ «НАК «Украгролізинг», правонаступником якого є Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», забезпечує контроль за поверненням лізингових платежів у частині відшкодування вартості техніки, що надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

За таких обставин, держава в особі Кабінету Міністрів України уповноважила ВАТ «НАК «Украгролізинг», правонаступником якого є Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», здійснювати державні функції у відносинах щодо повернення коштів до державного лізингового фонду держбюджету.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не зміг спростувати належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна станом на 07.09.2011 року заборгованість за договором повторного (непрямого) лізингу від 24.12.2008 року за № 10-08-103 плБ/564 у вигляді основного боргу у сумі 102487,90 грн. (сто дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 90 коп.), пені у сумі 3045,13 грн. (три тисячі сорок п'ять гривень 13 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 204,98 грн. (двісті чотири гривні 98 коп.), 3-х процентів річних у сумі 589,65 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 65 коп.).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором повторного (непрямого) лізингу від 24.12.2008 року за № 10-08-103 плБ/564 у вигляді основного боргу у сумі 102487,90 грн. (сто дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 90 коп.), пені у сумі 3045,13 грн. (три тисячі сорок п'ять гривень 13 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 204,98 грн. (двісті чотири гривні 98 коп.), 3-х процентів річних у сумі 589,65 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 65 коп.) є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем договору повторного (непрямого) лізингу від 24.12.2008 року за № 10-08-103 плБ/564, є належними і допустимими письмовими доказами наявності у Відповідача перед Позивачем заборгованості за Договором у вигляді основного боргу у сумі 102487,90 грн. (сто дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 90 коп.), пені у сумі 3045,13 грн. (три тисячі сорок п'ять гривень 13 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 204,98 грн. (двісті чотири гривні 98 коп.), 3-х процентів річних у сумі 589,65 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 65 коп.).

У судовому засіданні, надані Позивачем докази спростовані не були та Відповідачем в ході розгляду справи не заперечувались.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідач протилежного не довів та по суду наявність заборгованості не заперечував.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 2126,56 грн. (дві тисячі сто двадцять шість гривень 56 коп.) відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського кодексу України покладаються судом на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до приватного сільськогосподарського підприємства «Поділля»про стягнення заборгованості за договором повторного (непрямого) лізингу від 24.12.2008 року за № 10-08-103 плБ/564, -задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Поділля», ідентифікаційний код: 31124772, місцезнаходження: 08531, Київська область, Фастівський р-н, с. Веприк, вул. Щорса, 3, на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», ідентифікаційний код: 30401456, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, заборгованість за договором повторного (непрямого) лізингу від 24.12.2008 року за № 10-08-103 плБ/564 у вигляді основного боргу у сумі 102487,90 грн. (сто дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 90 коп.), пені у сумі 3045,13 грн. (три тисячі сорок п'ять гривень 13 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 204,98 грн. (двісті чотири гривні 98 коп.), 3-х процентів річних у сумі 589,65 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 65 коп.), судовий збір у сумі 2126,56 грн. (дві тисячі сто двадцять шість гривень 56 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 07.05.2012 року