Рішення

від 29.05.2012 по справі 5023/1678/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 5023/1678/12

вх. № 1678/12

Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідач - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Публічне АТ "Нововодолазький молокозавод", смт. Нова Водолага

до ТОВ "Комарівський торговий дім", м. Південне

про стягнення коштів у розмірі 30 540,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Нововодолазький молокозавод", смт. Нова Водолага звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарівський торговий дім"", м. Південне про стягнення заборгованості в розмірі 30 540,60 грн., з яких: 27 182,50 грн. - сума основного боргу, 2 809,45 грн. - пеня, 548,65 грн. - 3% річних та просить покласти на відповідача судові витрати. В обґрунтування позовних вимог, позивача посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №0000266 від 01.01.2011р.

Ухвалою господарського суду від 09 квітня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.04.2012р. о 15:40 год. (суддя Потапенко В.І.)

Розпорядженням керівника апарату господарського суду №323 від 25.04.2012р., в зв'язку з відпусткою судді Потапенко В.І., призначено повторний автоматичний розподіл справи №5023/1678/12.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області 25.04.2012р. справу призначено для розгляду судді Пономаренко Т.О.

Ухвалами господарського суду від 25.04.2012р., 17.05.2012р., 24.05.2012р., в зв"язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненадання сторонами всіх необхідних для розгляду справи доказів, розгляд справи відкладався.

У призначене 29.05.2012р. судове засідання представник позивача не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, через канцелярію суду надав письмові пояснення (вх. №5717), які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене 29.03.2012р. судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено місцезнаходження відповідача - 62461, Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Кірова, 72. Саме на цю адресу надсилались судом процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач - ТОВ "Комарівський торговий дім", належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

01.01.2011 р. між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Нововодолазький молокозавод" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комарівський торговий дім" (покупець) було укладено договір поставки № 0000266, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах договору передати у власність покупця в кількості визначеній відповідно до п. 1.2. договору товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених у договорі, зобов'язався прийняти та оплатити його.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість, спосіб доставки товару, що підлягає поставці за даним договором, визначаються накладними та заявками-замовленнями.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата товару здійснюється покупцем у гривні, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника або внесення коштів в касу постачальника на протязі трьох календарних днів з моменту фактичної поставки товару.

Пунктом 6.4. договору сторонами була встановлена відповідальність за порушення покупцем строків оплат, передбачених п. 4.1. договору, у вигляді сплати покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення виконання зобов'язання, включаючи день оплати.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару за вказаним вище договором підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № РН-0054076 від 05.12.2011р.; № РН-0054265 від 06.12.2011р.; № РН-0054429 від 07.12.2011р.; № РН-0054541 від 08.12.2011р.; № РН-0054679 від 12.12.2011р.; № РН-0054883 від 13.12.2011р.; № РН-0055088 від 14.12.2011р.; № РН-0055213 від 15.12.2011р.; № РН-0055333 від 19.12.2011р.; № РН-0055540 від 20.12.2011р.; № РН-0055792 від 21.12.2011р.; № РН-0055903 від 22.12.2011р.; № РН-0056022 від 26.12.2011р.; № РН-0056200 від 27.12.2011р.; № РН-0056315 від 28.12.2011р.; № РН-0056406 від 29.12.2011р.

Всього за період з 05.12.2011р. по 29.12.2011р. позивачем, згідно з договором №0000266 від 01.01.2011р., було поставлено товар на суму 89 384,25 грн.

Таким чином, станом на 15.03.2012р. основна заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до розрахунку суми заборгованості по договору поставки № 0000266 від 01.01.2011р. складає 27 182,50 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 33).

Станом на момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 27182,50 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За прострочення внесення платежів за договором поставки позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка станом на 15.03.2012р. склала 2809,45 грн., що підтверджується розрахунком суми пені, який міститься в матеріалах справи (а.с. 5-6).

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 2809,45 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 548,65 грн., нарахованих згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані здійснений позивачем розрахунок перевірено судом (а.с. 5-6).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55,124,129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 6,11, 15, 16, 525, 526, 530, 548, 549, 598, 599, 610-612, 627, 628, 629, 638, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198, 230, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарівський торговий дім" (62461, Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Кірова, 72, код ЄДРПОУ 33092580, п/р №2600742787443 в ПАТ "Банк "Грант", МФО 351607) на користь Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" (63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Пролетарська, 28, код ЄДРПОУ 00447480, п/р №26002201139 в ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" , м. Київ, МФО 380805) суму основного боргу в розмірі 27 182,50 грн., суму пені в розмірі 2 809,45 грн., суму 3% річних в розмірі 548,65 грн., судовий збір в розмірі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30.05.2012р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа №5023/1678/12