Ухвала

від 30.05.2012 по справі 2-а-6532/11/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 р.Справа № 2-а-6532/11/1470

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Ступакової І.Г.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Николаевстройкомплект»до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва, Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Приватним підприємством «Николаевстройкомплект»пред'явлено позов до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва та Головного управління державного казначейства України в Миколаївський області з вимогами скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 17.05.11 року №0000362300; визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва щодо ненадання висновків до Головного управління державного казначейства України в Миколаївський області про бюджетне відшкодування ПДВ; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Миколаївський області 396 260 грн. заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 17.05.11 №0000362300 прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року позовні вимоги задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 17.05.2011 року №0000362300; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Миколаївській області на користь Приватного підприємства «Николаевстройкомплект»на р/р 26004058661300 в АТ «Укрсиббанк»396 260 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва звернулась з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Николаевстройкомплект»відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що на підставі направлення від 21.09.2010р. №560/23-021 та від 05.10.2010р. №579/23-021, виданого ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, головним держподатревізор - інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_3 згідно з п.9 ч.б ст.11-1 Закону України від 04.12.90 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та відповідно до наказу ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 17.09.2010р. № 461, проведено позапланову виїзну перевірку Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 396260 грн. за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.09р. по 31.01.10р. За наслідками перевірки було складено довідку від 12.10.2010р. № 3402/23-00/34707059, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 396260,00грн.

13.10.10р. вищевказана довідка була передана до відділу обліку та звітності. В зв'язку з тим, що в картці особового рахунку (КОР) операції проводяться в хронологічному порядку ДПІ було підтверджено до відшкодування 393045,00грн. (на 3215,00грн менше), тому що 30.09.2010р. Позивачем в декларації з ПДВ № 9003966860 від 20.09.2010р. задекларовано до сплати 2987,00грн. за серпень 2010 року, а 25.08.2010р. згідно податкового повідомлення - рішення №0000831600 ДПІ донараховано штрафні санкції в сумі 228,00грн.

14.10.10р. відділом обліку та звітності було сформовано висновок № 23 про суми відшкодування ПДВ на суму 393045,00грн, який переданий до УДК у м. Миколаєві. Вказаний висновок на відшкодування знаходився в УДК до 05.04.11, доки не був відкликаний інспекцією на період проведення службового розслідування відносно головного держподатревізор - інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_3 Службове розслідування було ініційовано наказом ДПА у Миколаївській області №269 від 19.04.2011р. «Про проведення службових розслідувань та позапланових перевірок».

Наказом ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 20.04.2011р. №311 було розпочато службове розслідування відносно головного держподатревізор - інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_3 На виконання вимог наказу ДПА у Миколаївській області № 269 від 19.04.2011р. «Про проведення службових розслідувань та позапланових перевірок»та наказу ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва № 310 від 20.04.2011р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Николаевстройкомплект», код ЄДРПОУ 34707059»було розпочато з 21.04.2011р. повторну документальну перевірку Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді з 01.12.2009 р.- 31.01.2010 року по якому рахуються залишки невідшкодованих сум ПДВ.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки було складено акт № 302/23-00/34707059 від 21.04.2011р., в якому встановлені порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 «а», п.п. 7.7.10 п.7.7 ст.7, враховуючи вимоги п.1.3, п.1.8 ст.1, Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, в наслідок чого Позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 396260 грн. На підставі зазначеного акту підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 396260 грн. та прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.05.11 №0000362300, яким ПП «Николаевстройкомплект»зменшено суму бюджетного відшкодування в сумі 396260 грн. та додатково застосовано штрафні санкції в сумі 804 грн.

Позивач не погодився з цим рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду повторної скарги ДПА України було прийняте рішення від 19.08,11 №15113/6/25-0515, яким скаргу було залишено без задоволення, після чого позивач звернувся до суду. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Судова колегія встановила, що у грудні 2009 року позивач мав основного постачальника - ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія»(м. Рівно, вул. Курчатова, 62А) з обсягом ПДВ з придбаних ТМЦ та послуг більше 5 відсотків від суми дозволенного податкового кредиту в цьому періоді на загальну суму ПДВ - 401167 грн. (фактично сплачено у грудні 2009 року ПДВ на суму 401167 грн.). 18.12.2009р. між Позивачем та ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія»було укладено договір № 578. Відповідно до умов даного договору ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія»зобов'язується передати у власність Позивача товар. Кількість товару вказується у товарних накладних, якість підтверджується сертифікатом якості. Загальна вартість договору складає 2 394 000,00 грн. Поставка здійснюється на умовах ЕХW франко, склад Рівненська обл., Голощанський район, с. Франівка, вул. Бригадна. Строк дії договору з моменту підпису та до закінчення виконання зобов'язань сторонами. ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія»були виписані податкові накладні на гірчицю на загальну суму 2 394 000,00 грн, у т.ч.ПДВ-399 000,00 грн.

У другому ланцюзі постачальником ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія»є ТОВ «Інвестиційно-фінансова компанія «Євроінвестбуд»код ЄДРПОУ 32544116, яке є виробником.

За результатами розгляду податкової звітності постачальників Позивача по ланцюгу постачання встановлено, що ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія»надано до ДПІ у м. Рівні податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року № 9002696220 від 20.01.10, відповідно якої від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду складає 791824,00грн. Тобто, підприємство не сплачує до бюджету податок на додану вартість.

За результатами розгляду податкової звітності постачальників Позивача по ланцюгу постачання до виробника встановлено, що ТОВ «Інвестиційно-фінансова компанія «Євроінвестбуд»надано до Гошцанської МДПІ Рівненській області дві податкові декларації: податкова декларація з податку на додану вартість (скорочена) відповідно спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2009 року №9002726958 від 20.01.10, відповідно якої від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду складає 219151,00грн. (тобто підприємство не сплачує до бюджету податок на додану вартість); податкова декларація з податку на додану вартість відповідно загального режиму оподаткування за грудень 2009 року №9002727474 від 20.01.10, відповідно якої різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного податкового періоду складає 0 грн. (тобто підприємство не сплачує до бюджету податок на додану вартість).

В акті перевірки встановлено, що підприємством «Николаевстройкомплект»було завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 396260 грн. Зазначене порушення виникло внаслідок того, що контрагенти ПП «Николаевстройкомплект»в ланцюгу постачання від: ТЗОВ Інвестиційне-фінансова компанія»- ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія»- ПП «Николаевстройкомплект»не сплатили до бюджету ПДВ по операціях з продажу гірчиці.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що несплата ПДВ ТЗОВ Інвестиційно-фінансова компанія»та ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія»викликана не порушеннями законодавства цими контрагентами, а лише тим, що у кожного з цих контрагентів в звітному періоді в якому відбувалась купівля - продаж гірчиці, різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом була «0» або мала від'ємне значення. За таких обставин сума податку, що підлягає сплаті до бюджету не мала позитивного значення й відповідно не сплачувалась цими постачальниками.

В підтвердження відсутності порушень законодавства з боку ТЗОВ Інвестиційно-фінансова компанія»та ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія»податковими органами були складені відповідні довідки про результати перевірок цих підприємств. За результатами перевірки позивача (акт перевірки від 21.04.11 №302/23-00/34707059) податковою також не встановлено будь-яких порушень при перевірці; показників податкових декларацій за грудень 2009 року, за січень 2010 року; показників правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій за грудень 2009 року, за січень 2010 року; правильності визначення від'ємного (позитивного) значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в деклараціях за грудень 2009 року, за січень 2010 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий інспектор всупереч як законодавству, так і всупереч відсутності порушень показників податкових декларацій позивача та його контрагентів неправомірно зменшив суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року.

Посилання відповідача на порушення ПП «Николаевстройкомплект»п.п. 7,7,1, п.п. 7.7.2 «а», п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР є необґрунтованими. Підприємством у відповідності з вимогами зазначених норм було розраховано суму бюджетного відшкодування та вжито усі заходи необхідні для отримання відшкодування ПДВ.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону про ПДВ, платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»її. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Аналіз зазначеної статті свідчить про індивідуальну відповідальність платників податків і лише за власні дії.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Пунктами 1.7, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Положення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»містять в собі вимоги щодо процедури заповнення податкової накладної, яку платник податків зобов'язаний надати покупцю. Будь-яких зауважень до податкових накладних в акті перевірки не міститься.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається;, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх Імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У всіх випадках взаємин ПП «Николаевстройкомплект»з контрагентами, останніми виписувались податкові накладні на весь товар, що були оформлені належним чином. На момент їх видачі підприемства-постачальники були внесені до Реєстру платників ПДВ, а також мали свідоцтво платника ПДВ.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ до бюджету замість свого контрагента, коли такий податок не буде сплачений останнім або іншою особою.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями ВСУ при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 05.06.2012 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: І.Г.Ступакова

Суддя: О.І.Шляхтицький