Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а/0124/288/2012

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6

Справа № 0124/2139/2012

№ 2а/0124/288/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Берещанського Ю.В., при секретарі Савватєєві О.С., з участю представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Масандрівської селищної ради, виконавчого комітету Масандрівської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Масандрівської селищної ради, виконавчого комітету Масандрівської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2, в якому просить суд:

визнати незаконним та скасувати п. 1.2. рішення 31-ї сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради №19 від 14.10.2009 року "Про затвердження проектів відведення земельної ділянки та надання у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування гаражів";

визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради від 12.03.2008 року №89 "Про затвердження генерального плану земельної ділянки площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаража ОСОБА_2"

Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що Масандрівська селищна рада, приймаючи оскаржуване рішення, порушила її права, оскільки на земельній ділянці, яка передана гр. ОСОБА_2, розташовані споруди та будівлі, які належать їй на праві приватної власності та зазначає, що має місце накладення меж земельної ділянки, яка передана третій особі по справі, з земельною ділянкою, яка планується до відводу у приватну власність ОСОБА_1 Крім того, позивачка, посилаючись на ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначає, що виконавчий комітет Масандрівської селищної ради вийшов за межі наданих йому чинним законодавством України повноважень, приймаючи рішення №89 від 12.03.2008 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, позов підтримав повністю та наполягав на його задоволенні на підставах, викладених у позові.

Представник відповідачів ОСОБА_4, який діє на підставі довіреностей, у судове засідання з'явився, надав суду письмовий відзив на адміністративний позов та усні пояснення, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову на підставі наданих пояснень та наявних матеріалів справи.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожний при вирішенні питання про його цивільні права і обов'язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Згідно з частиною другою ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Наведені правові приписи наведено у статті 6 КАС України.

Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до судової процедури з усіма атрибутами контролю за порушеннями з боку органів публічної адміністрації під час реалізації ними своїх повноважень. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом процесуального закону при вирішенні публічно-правового спору на суд покладено обов'язок встановити об'єктивну наявність порушеного права, адекватність обраного способу захисту природі спірних правовідносин, а також з'ясувати, чи відбудеться поновлення прав, які позивач вважає порушеними, за наслідками задоволення заявлених вимог.

Аналізуючи обраний позивачем спосіб захисту свого права, суд бере до уваги перелік повноважень адміністративного суду, визначений у частині другій ст. 162 КАС України, та, виходячи з принципу офіційності адміністративного судочинства, розглядає вимоги про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в аспекті перевірки рішення суб'єкта владних повноважень на предмет його відповідності вимогам чинного законодавства України (протиправності).

Під час розгляду справи судом встановлено наступні факти та обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням 6-ої сесії 24 скликання Масандрівської селищної ради №3 від 07 листопада 2002 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,0040 га в приватну власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговуванні індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 (забудовані землі під житловою забудовою, графи 34, 35 форми 6-зем) на землях Масандрівської селищної ради.

Рішенням 31-ої сесії 4-го скликання Масандрівської селищної ради №21 від 26 грудня 2005 року у зв'язку з невірним зазначенням місця розташування земельної ділянки, внесено зміни в п. 1 рішення №3 Масандрівської селищної ради від 07.11.2002 року та викладено його у наступній редакції: "Надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 (у власність)."

Рішенням виконавчого комітету Масандрівської селищної ради №89 від 12 березня 2008 року, яке оскаржується позивачем, затверджено генеральний план земельної ділянки площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Судом також встановлено, що п.п 1.2. п. 1 рішення 31-сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради №19 від 14 жовтня 2009 року затверджено проект землеустрою з відводу земельної ділянки та передано гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку (кадастровий номер 0111948100:01:001:0283) площею 0,0040 га з земель, що знаходяться у виданні Масандрівської селищної ради, не переданих у власність та не наданих в постійне користування в межах населеного пункту, для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1. Віднесено земельну ділянку до категорії земель житлової та громадської забудови.

Визначаючи норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд взяв до уваги наступне.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

У відповідності зі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Зазначені положення Конституції України кореспондовані в ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно ст. 12 Земельного Кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час винесення рішення №19) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а саме: обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу); копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Згідно ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 9, 10, 11 згаданого порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 677 проект відведення земельної ділянки розробник проекту погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Аналізуючи зазначені норми права, суд приходить до висновку, що Масандрівська селищна рада, враховуючи розроблений проект землеустрою з відводу земельної ділянки, рекомендації постійної комісії з землеустрою та екології та норми чинного законодавства України, прийняла законне та обґрунтоване рішення №19 від 14 жовтня 2009 року. Зазначений проект в цілому, та, зокрема, висновок державної експертизи зазначеного проекту був у встановленому порядку розглянутий Масандрівською селищною радою, невідповідностей законодавству та підстав для відмови у затвердженні проекту не виявлено.

Суд відхиляє посилання позивача на наявність накладення меж земельної ділянки, яка передана у власність третій особі по справі, з земельною ділянкою, яка планується до відводу у приватну власність позивачу, оскільки у ОСОБА_1 відсутні будь-які правостановлюючі документи на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Позивачка на підставі рішення 25 сесії 4 скликання Масандрівської селищної ради №9 від 7 квітня 2005 року отримала лише дозвіл на розроблення проекту землеустрою з відводу у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,0100 га, для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1.

Але до теперішнього часу проект землеустрою у ОСОБА_1 не розроблений, у встановленому законодавством порядку не затверджений.

Таким чином, ОСОБА_1 не є законним землекористувачем земельної ділянки, а от же рішенням Масандрівської селищної ради №19 від 14.10.2009 року не порушені її права.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, на відведеній у власність ОСОБА_2 земельній ділянці розташоване нерухоме майно (індивідуальний гараж), введене у встановленому чинним законодавством порядку в експлуатацію у 1993 році, та належне йому на праві приватної власності, а отже у позивача взагалі відсутня правова можливість відведення земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, належне на праві власності іншій особі.

Суд приходить також до висновку, що при розгляді клопотань ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, які розглядались до затвердження проекту землеустрою з відводу земельної ділянки першому, Масандрівська селищна рада не могла знати про можливе накладення меж земельних ділянок до встановлення меж на місцевості (в натурі), так як у клопотанні зазначаються орієнтовані розміри земельної ділянки, та додаються графічні матеріали лише з бажаним місцем розташування.

Наданий до матеріалів справи позивачем Протокол перевірки файлу обміну даними результатів землевпорядних робіт в електронному вигляді від 29 листопада 2011 року підтверджує тільки накладення межі земельної ділянки, яка планується до вилучення, з земельною ділянкою яка вже надана у власність третій особі, на підставі рішення Масандрівської селищної ради №19 від 14.10.2009 року, тобто за два роки до того.

Суд також відхиляє посилання позивача стосовно того, що виконавчий комітет Масандрівської селищної ради вийшов за межі наданих йому чинним законодавством України повноважень, приймаючи рішення №89 від 12.03.2008 року.

Так, відповідно до п. 42. ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про планування та забудову територій" (в редакції яка діяла на час винесення рішення №89) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

Відповідно до п. 3.1. та 3.4. Державних будівельних норм Б. 1-3-97 (Система містобудівної документації), затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25 вересня 1997 року №164, генеральний план складається з аналітичної частини, обґрунтувань і пропозицій. Генеральний план включає текстові та графічні матеріали. До текстових матеріалів відносяться: а) книга генерального плану; б) брошура з основними положеннями генерального плану.

Графічними матеріалами є плани і карти аналітичного і проектного змісту, виконанні у встановленому масштабі.

Текстові та графічні матеріали за домовленістю з замовником можуть виконуватися з застосуванням комп'ютерної технології.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища на ряду з іншими належить організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Аналізуючи зазначені норми права, суд прийшов до висновку, що чинним законодавством України визначена виключна компетенція селищної ради стосовно затвердження саме генерального плану забудови відповідного населеного пункту.

Генеральний план індивідуальної (конкретної) земельної ділянки, затверджений ОСОБА_2 рішенням №89 виконавчого комітету Масандрівської селищної ради від 12 березня 2008 року не є генеральним планом забудови населеного пункту, а є складовою частиною технічної документації проекту землеустрою з відводу земельної ділянки. Крім того, чинним законодавством не передбачена обов'язковість затвердження таких планів земельної ділянки органами місцевого самоврядування, оскільки враховуючи його природу застосування, він узгоджується головним архітектором відповідного населеного пункту, але це не позбавляє можливості виконавчих органів селищних рад затверджувати зазначені плани своїми рішеннями для реалізації покладених законодавством обов'язків стосовно організації роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів, координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою та здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Враховуючи вищенаведене суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 17, 69-71, 158-160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 19, 58, 144 Конституції України, ст.ст. 26, 33, 59, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 12, 118 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України "Про землеустрій", суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Масандрівської селищної ради, виконавчого комітету Масандрівської селищної ради, третьої особи: ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя