Постанова

від 03.03.2012 по справі 2а/0470/2836/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/2836/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

при секретарі Моісєєвій А.В.

за участю:

представника позивача Рудницької Ю.О.

представника відповідача Макушева Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДніпроСнабСервіс»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДніпроСнабСервіс" звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінскому районі м.Дніпропетровська з позовними вимогами про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2010р. №0000072301/0 на суму 97366,80грн. та №0000062301/0 на суму 80722,76 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011р. позовні вимоги вказаного адміністративного позову були роз'єднані.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вказану справу прийнято до провадження у вказаному складі суду.

З врахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДніпроСнабСервіс" про зміну позовних вимог від 16.06.2011р. позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010р. №0000062301/0 яким підприємству донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 80 722,76 грн. (основний платіж -53 815,16 грн., штрафні санкції - 26 907,60 грн.).

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що на підставі акта невиїзної документальної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Содес»за період з 01.04.2008р. по 30.06.2008р., з 01.08.2008р. по 31.10.2008р. від 14.09.2010р. №1814/233-32944401 Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення за №0000062301/0 від 30.09.2010 р. з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 80722,76грн. Позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне: відповідач не визначає чітких норм та не встановлює конкретних порушень з боку позивача при укладені договору між ТОВ «Содес»та позивачем договору від 30.11.2007р. №17 (далі - Договір), а також за наявності доказів (у вигляді первинних документів) фактичного виконання Договору, висновки відповідача щодо нікчемності Договору та порушення публічного порядку в результаті його укладення є необґрунтованими та безпідставними; відповідачем не наведено достовірних даних про відсутність ТОВ «Содес»за юридичною адресою на час укладення і виконання Договору, а в період виконання послуг ТОВ «Солдес»зареєстроване як платник ПДВ, реєстрація не анульована; дії відповідача по застосуванню податкових наслідків у вигляді коригування даних податкової звітності шляхом виключення з податкового обліку сум ПДВ, віднесених до складу податкового кредиту, не підтверджуються встановленням та доведенням вини у діях позивача у формі умислу при укладені договору, а тому відповідач не міг застосувати ст.ст. 207,208 ГК України.

Від відповідача надійшло заперечення, в яких він зазначає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства, що полягає у наступному. Відповідно акту перевірки від 14.09.2010р. №1814/233-32944401 за період з 01.04.2008р. по 30.06.2008р., з 01.08.2008р. по 31.10.2008р. встановлено, що позивач в періоді, що перевірявся мав взаємовідносини з ТОВ «Содес», що підтверджується договором від 30.11.2007р. №17, видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями наданими підприємством до перевірки. У відповідності до висновків акта, складеного у відношенні ТОВ «Содес»від 29.05.2009р. №1531/23-3/35498068, незаперечним є факт укладання угод між ТОВ «Содес»та ТОВ «ДніпроСнабСервіс»без мети настання реальних наслідків, тому застосовуються положення ст.ст. 207, 208 ГК України з урахуванням того, що правочин , який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечать моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемними, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. В задоволенні позову просив відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на доводи викладені в запереченнях.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А00 №402014 товариство з обмеженою відповідальністю «ДніпроСнабСервіс»зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 24.05.2004р. та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №04607576 від 27.05.2004р.

Відповідно до п.3.2. розділу 3 Статуту ТОВ «ДніпроСнабСервіс», затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «ДніпроСнабСервіс»протоколом №1 від 18.05.2004р. предметом діяльності Товариства є: - оптова та роздрібна торгівля як на території України та за її межами чорними, кольоровими металами, металобрухтом, металопрокатом; - купівля-продаж, переробка металів і виробів з них, оптова торгівля транзитом; - збір, переробка, закупівля, купівля-продаж брухту та відходів чорних та кольорових металів; - виробництво, збереження та продаж виробів з металів, каміння, пластмаси, шкіри, скла, кришталя, фарфору та фаянсу, килимових виробів і т.п.

Судом встановлено, що у період з 01.09.2010р. по 14.09.2010р. згідно п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»фахівцем Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ДніпроСнабСервіс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Содес»за період з 01.04.2008р. по 31.10.2008р.,

За результатами вказаної перевірки був складений акт «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ДніпроСнабСервіс»(код за ЄДРПОУ 32944401) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Содес»(код ЄДРПОУ 35498068) за період з 01.04.2008р. по 30.06.2008р., з 01.08.2008р. по 31.10.2008р.»від 14.09.2010р. №1814/233-32944401.

Згідно абз.1 розділу 3 акту в ході перевірки були використані наступні документи: - установчі документи ТОВ «ДніпроСнабСервіс»; - декларації з податку на додану вартість за період, що перевірявся; - реєстри виданих та отриманих податкових накладних за період, що перевірявся; - накладні та податкові накладні; - картки рахунків; - довіреності; - матеріали невиїзної документальної перевірки ТОВ «Содес»за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., акт від 29.09.2009р. №1531/23-3/35498068 та інші документи.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою ТОВ «ДніпроСнабСервіс»встановлено: 1. відображення в податковому обліку результатів господарських відносин з ТОВ «Содес», яке мало правові відносини з платником податків; 2. порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України); 3. порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у квітні 2008р. на 8809,00грн., у травні 2008р. на 7693,33грн., у червні 2008р. на 9625,33грн., у серпні 2008р. на 4837,50грн., у вересні 2008р. на 7633,33грн., у жовтні 2008р. на 15216,67грн.

На підставі вказаних висновків акту яким встановлено порушення ч.1 ст.203,215,228,662,655,656 ЦК, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000062301/0 від 30.09.2010 року з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 80722,76грн. (в тому числі за основним платежем -53815,16грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -26907,60грн.)

Відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Содес»встановлено, що на адресу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надійшов лист від 03.06.2009р. №26774/7/23-3/321, додатком до якого направлено акт невиїзної документальну перевірки ТОВ «Содес»з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. №1531/23-3/35498068 від 29.09.2009р., яким встановлено: - дирекція та бухгалтерія ТОВ «Содес»за юридичною адресою не знаходиться; - ТОВ «Содес»створено невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Використовуючи при цьому фінансово-грошові операції контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників. Фактично, у період що перевірявся ТОВ «Содес»фінансово-господарською діяльністю не займалося, а займалось діяльністю спрямованою на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди; - відсутність необхідних умов для результатів відповідальної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів; - ТОВ «Содес»порушено ч.1 ст. 203,215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах здійснених ТОВ «Содес»зокрема з ТОВ «ДніпроСнабСервіс».

Відповідно до п.п.1.1 Договору оренди від 01.10.2007р. укладеного між ЧПФ «Мрія»(Орендодавець) та ТОВ «Дніпроснабсервіс»(Орендатор) уклали між собою договір предметом якого є надання в оренду земельної ділянки під збереження металопрокату

Згідно копії договору №17 на надання послуг по обробці металопрокату і металопродукції від 30.11.2007р. укладеного між ТОВ «Содес»(«ВИКОНАВЕЦЬ»), з однієї сторони, та ТОВ «ДніпроСнабСервіс»(«ЗАМОВНИК»), з другої сторони, предметом якого є: «ВИКОНАВЕЦЬ»зобов'язується надати «ЗАМОВНИКУ»послуги по обробці металопрокату і металопродукції, а саме сортування, маркування, переробка, очистка від іржі і корозії, порізка, торцівка труб і нанесення фасок, нанесення антикорозійного покриття, травлення металопрокату і емульсором, очистка від іржі піскоструминний апаратом і т.п.; послуги вважаються виконаними після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

В судовому засіданні були дослідженні наступні документи, які підтверджують виконання вказаного договору: акти сдачі-приймання виконаних робіт згідно договору №17 від 30.11.2007р.: №35-04/8 від 30.04.2008 року; №35-11/7 від 31.05.2008 року; №35-11/7 від 30.06.2008 року, №17-08/8 від 29.08.2008 року, №17-08/9 від 30.09.2008 року, №17-10/8 від 31.10 .2008 року; податкові накладні: №35-04/8 від 30.04.2008 року; №35-05/8 від 31.05.2008 року; №35-06/8 від 30.06.2008 року, №17-08/8 від 29.08.2008 року, №17-08/9 від 30.09.2008 року, №17-10/8 від 31.10.2008 року, які виписані від імені ТОВ «Содес»; платіжні доручення, завірені печатками позивача та Заводським відділенням ПАТ КБ «ПриватБанк»: № 5501 від 06.11.2008р., за яким платник ТОВ «ДніпроСнабСервіс»перераховує ТОВ «Содес»36831,00 грн. для оплати за послуги по обробці металопрокату і металопродукції згідно договору №17 від 30.11.2007р., в т.ч. ПДВ 6138,50грн.; № 4729 від 05.05.2008р., за яким платник ТОВ «ДніпроСнабСервіс»перераховує ТОВ «Содес»6148,72 грн. для оплати за послуги по обробці металопрокату і металопродукції згідно договору №17 від 30.11.2007р., в т.ч. ПДВ 1024,79грн.; № 4955 від 03.07.2008р., за яким платник ТОВ «ДніпроСнабСервіс»перераховує ТОВ «Содес»4000,00 грн. для оплати за послуги по обробці металопрокату і металопродукції згідно договору №17 від 30.11.2007р., в т.ч. ПДВ 666,67грн.;№ 5075 від 04.08.2008р., за яким платник ТОВ «ДніпроСнабСервіс»перераховує ТОВ «Содес»60000,00 грн. для оплати за послуги по обробці металопрокату і металопродукції згідно договору №17 від 30.11.2007р., в т.ч. ПДВ 10000,00грн.; № 5299 від 24.09.2008р., за яким платник ТОВ «ДніпроСнабСервіс»перераховує ТОВ «Содес»50750,00 грн. для оплати за послуги по обробці металопрокату і металопродукції згідно договору №17 від 30.11.2007р., в т.ч. ПДВ 8458,33грн.; № 5500 від 06.11.2008р., за яким платник ТОВ «ДніпроСнабСервіс»перераховує ТОВ «Содес»37649,00 грн. для оплати за послуги по обробці металопрокату і металопродукції згідно договору №17 від 30.11.2007р., в т.ч. ПДВ 6274,83грн.; № 5498 від 06.11.2008р., за яким платник ТОВ «ДніпроСнабСервіс»перераховує ТОВ «Содес»29118,00 грн. для оплати за послуги по обробці металопрокату і металопродукції згідно договору №17 від 30.11.2007р., в т.ч. ПДВ 4853,00грн.; № 5336 від 06.10.2008р., за яким платник ТОВ «ДніпроСнабСервіс»перераховує ТОВ «Содес»40140,00 грн. для оплати за послуги по обробці металопрокату і металопродукції згідно договору №17 від 30.11.2007р., в т.ч. ПДВ 6690,00грн.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №254223 станом на 16.01.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю «Содес»зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.10.2007 року та відповідно до запису 2 інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою була внесена 08.01.2009р., Запис 3 від 28.09.2009р., підтвердження відомостей про юридичну особу, а відповідно до запису 5 вказаної довідки 06.09.2010р. внесено судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством.

Відповідно до Постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.04.2011р. за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2010р. у справі про адміністративне правопорушення, апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволена постанова Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2010р. про накладення стягнення за ч.1 ст.163-1 КУпАП у вигляді штрафу скасована, а провадження у справі закрито.

Згідно інформації наявної в мережі ІНТЕРНЕТ яка міститься на офіційному сайті Державної податкової Адміністрації України відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Содес»свідоцтво платника ПДВ вказаного підприємства анульовано 14.08.2009р. за ініціативою податкової служби.

Відповідно до Довідки від 14.02.2012р. вих..№ 14.02.12р. наданої керівником підприємства позивача кількість найманих працівників на ТОВ «ДніпроСнабСервіс»у 2007році складала 6 (шість) чоловік, у 2008 році складала 5 (п'ять) чоловік.

Судом вчинялись заходи щодо витребування від відповідача доказів на підтвердження фактів викладених в акті та запереченнях на адміністративний позов, а саме : чи порушувалась кримінальна справа відносно посадових осіб підприємства контрагента позивача ТОВ «Содес», наявності обвинувального вироку суду; копію пояснень директора ТОВ «Содес»; кількості працівників на момент укладення договору між ТОВ «Содес»та ТОВ «ДніпроСнабСервіс»; наявності справ в провадженні судових інстанцій справ за участю ТОВ «Содес»та ДПІ у Бабушкінському районі. м. Дніпропетровська.

Відповіддю від 27.02.2012р. № 7074/10/10-26 ДПІ у Бабушкінському районі повідомило про відсутність порушених кримінальних справ відносно ТОВ «Содес», відсутності інформації щодо кількості працюючих, та відсутності в провадженні судових інстанцій справ за участю ТОВ «Содес»та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»N 168/97-ВР від 03.04.1997 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

П.п.7.4.5. ст.7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складуподаткового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

При цьому п.п.7.5.1 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Ч.1,5 ст.203 Цивільний кодекс України N 435-IV, 16.01.2003, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проте недотримання цієї вимоги цивільного законодавства не є ознакою нікчемності договору визначеною законом, оскільки такі ознаки містяться в інших нормах.

Згідно ст.215 Цивільного кодксу україни передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Ст.662 Цивільного Кодексу регулює питання щодо обов'язку продавця передати товар покупцеві, визначений договором купівлі-продажу, та обов'язок продавця одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства, ст.ст.655,656 ЦК України розкривають поняття предмету договору купівлі-продажу.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"вказав, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо".

В справі відсутні докази того, що спірним правочином порушується публічний порядок та він спрямований на знищення, пошкодження майна держави. Порушення публічного порядку доводиться або вироком суду в кримінальній справі, яким встановлено чи мало місце діяння та чи вчинено воно певною особою, або судовим рішенням, яке набуло законної сили, про визнання договору недійсним, з огляду на укладення та виконання його з порушенням вимог законодавства та інтересів держави. Проте як встановлено судом, згідно листа від 27.02.2012р. № 7074/10/10-26 ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомило про відсутність порушених кримінальних справ відносно ТОВ «Содес»(контрагента позивача), відсутності інформації щодо кількості працюючих, та відсутності в провадженні судових інстанцій справ за участю ТОВ «Содес»та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Докази щодо наявності кримінальних чи судових справ в провадженні судів відносно підприємства позивача відповідачем також не були надані.

Згідно ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, твердження Відповідача в частині визнання зазначених правочинів нікчемними, у зв'язку з не спрямуванням їх на реальне настання правових наслідків, не обґрунтовуються законом, так як з цих підстав договір може бути визнаний недійсним виключно за рішенням суду. Такого рішення суду відповідачем не надано .

Як вбачається з акту перевірки позивача від 14.09.2010р. підставою для висновків податкового органу про нікчемність правочинів, суперечність їх змісту моральним засадам суспільства, не спрямування їх на реальне настання правових наслідків є акт невиїзної документальну перевірки ТОВ «Содес»з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. №1531/23-3/35498068 від 29.09.2009р., яким встановлено: - дирекція та бухгалтерія ТОВ «Содес»за юридичною адресою не знаходиться; - ТОВ «Содес»створено невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, проте вказане не може бути прийнято в якості належного доказу на підтвердження факту нікчемності правочинів, з огляду на наступне.

Зокрема згідно Листа ВАСУ «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України»N 742/11/13-11, 02.06.2011, зазначено що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону Українивід 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні".

При цьому як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов договору №17 на надання послуг по обробці металопрокату і металопродукції від 30.11.2007р. укладеного між ТОВ «Содес»та ТОВ «ДніпроСнабСервіс»дослідженого в судовому засіданні, Договором передбачені всі істотні умови, які деталізовані у 8 розділах, підписаний від імені обох сторін та підписи скріплені печатками, тобто також відповідають вимогам п. 2 статті 207 Цивільного Кодексу України.

Фактичне виконання умов договору оформлено первинними документам які надані, як під час перевірки, так і до суду. Первинні документи -податкові накладні, №35-04/8 від 30.04.2008 року; №35-05/8 від 31.05.2008 року; №35-06/8 від 30.06.2008 року, №17-08/8 від 29.08.2008 року, №17-08/9 від 30.09.2008 року, №17-10/8 від 31.10.2008 року, які виписані від імені ТОВ «Содес», акти сдачі-приймання виконаних робіт згідно договору №17 від 30.11.2007р.: №35-04/8 від 30.04.2008 року; №35-11/7 від 31.05.2008 року; №35-11/7 від 30.06.2008 року, №17-08/8 від 29.08.2008 року, №17-08/9 від 30.09.2008 року, №17-10/8 від 31.10 .2008 року, якими оформлені господарські операції з виконання умов договорів складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

На підтвердження факту розрахунків за отриманий товар та належного виконання умов договору судом також досліджені, належним чином оформлені Платіжні доручення які містять всі необхідні реквізити, підписи і печатки Заводського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк».

При цьому аналіз наведених вище норм Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної, вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 09.09.2008р. № 08/158.

Судом також взято до уваги, що відповідно до п.3.2. розділу 3 Статуту ТОВ «ДніпроСнабСервіс», затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «ДніпроСнабСервіс»протоколом №1 від 18.05.2004р. предметом діяльності Товариства є: - оптова та роздрібна торгівля як на території України та за її межами чорними, кольоровими металами, металобрухтом, металопрокатом; - купівля-продаж, переробка металів і виробів з них, оптова торгівля транзитом; - збір, переробка, закупівля, купівля-продаж брухту та відходів чорних та кольорових металів; - виробництво, збереження та продаж виробів з металів, каміння, пластмаси, шкіри, скла, кришталя, фарфору та фаянсу, килимових виробів і т.п.

Судом також досліджений Договір оренди від 01.10.2007р. укладеного між ЧПФ «Мрія»(Орендодавець) та ТОВ «Дніпроснабсервіс»(Орендатор) предметом якого є надання в оренду земельної ділянки для збереження металопрокату, підписаний від імені обох сторін та підписи скріплені печатками, тобто також відповідають вимогам п. 2 статті 207 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до Довідки від 14.02.2012р. вих..№ 14.02.12р. наданої керівником підприємства позивача кількість найманих працівників на ТОВ «ДніпроСнабСервіс»у 2007році складала 6 (шість) чоловік, у 2008 році складала 5 (п'ять) чоловік.

Тобто фізична, технічна та технологічна можливості підприємства позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніпроСнабСервіс»до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції за договором надання послуг по обробці металопрокату і металопродукції також знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

При прийнятті рішення судом також враховано, що станом на час розгляду справи державна реєстрація контрагента позивача не скасована, а станом на час вчинення відповідних господарських операцій вказаний контрагент був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Тобто статус учасників господарських операцій відповідає законодавчо встановленій спеціальній податковій правосуб'єктності.

Отже позивач правомірно включав до складу бухгалтерської та податкової звітності показники операцій із зазначеною особою.

Необґрунтованим є посилання позивача в оскаржуваному рішенні на ст.ст. 662, 655, 656 Цивільного Кодексу які регулюють питання предмету договору купівлі-продажу проте змістом господарської операції з контрагентом позивача ТОВ «Содес», які і стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення був договір надання послуг.

Відповідач в Акті від 14.09.2010р. не навів доказів на підтвердження того, що Позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допустив його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарської операції було одержання Позивачем податкової вигоди. Відповідач не зазначив, які дії Позивач зобов'язаний вчинити, але не вчинив, та діяв в супереч норм законодавства з метою укладання нікчемних угод, які суперечать інтересам держави. Не вказано також й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність Позивача як платника податків.

Нарахування податковим органом штрафних санкцій є мірою юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства. Однак порушення порядку здійснення господарської діяльності третіми особами не впливають на результати діяльності платника податків та не можуть бути підставою для притягнення останнього до відповідальності.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого згідно ст. 7, ст. 8 КАС України підлягає застосуванню при здійсненні судочинства, у рішенні від 09.01.2007 року (Справа "Інтерсплав" проти України) також зазначив, що "держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними. На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Отже, оскільки чинне законодавство передбачає індивідуалізацію юридичної відповідальності, позивач як добросовісний платник податків не може нести відповідальність за негативні наслідки господарської діяльності контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів. Враховуючи, що правочини за участі Позивача укладені, виконані та документально підтверджені належним чином - немає правових підстав збільшувати грошові зобов'язанні по сплаті податків та застосовувати штрафні санкції до Позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку що відповідачем правомірність своїх дій не доведена, а позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000062301/0 від 30.09.2010 року з податку на додану вартість в сумі 80722,76грн. (в тому числі за основним платежем -53815,16грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -26907,60грн.) прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.158-163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДніпроСнабСервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062301/0 від 30.09.2010 року з податку на додану вартість в сумі 80722,76грн. (в тому числі за основним платежем - 53815,16грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26907,60грн.) прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 05.03.2012 року.

Суддя Н.В. Турлакова