ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216
РІШЕННЯ
Іменем України
31.05.2012Справа №5002-19/1235-2012
За позовом - Комунального підприємства «Житловик-2», АР Крим, м.Євпаторія
До відповідача - Громадської організації «Євпаторійська громадська правозахистна організація», АР Крим, м.Євпаторія
про стягнення 80002,73 грн.
Суддя Мокрушин В.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача - ОСОБА_2 - юрисконсульт, дов. № б/н від 03.05.2012 р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору: позивач - Комунальне підприємство «Житловик-2» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Громадської організації «Євпаторійська громадська правозахистна організація», у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 80002,73 грн., також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 8061,77 грн., з яких 7254,87 грн. - сума основного боргу, 743,47 грн. - пеня за прострочку платежу, 63,43 грн. - 3% річних; заборгованість за відшкодування витрат балансоотримувача з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5077,69 грн., з якої: 4614,72 грн. - сума основного боргу, 390,85 грн. - пеня за прострочку платежу, 31,73 грн. - інфляційні нарахування, 40,39 грн. - 3% річних; заборгованість за відшкодування витрат Комунального підприємства «Житловик - 2» за надану теплову енергію у розмірі 65415,10 грн., з яких 65415,10 грн. - сума основного боргу, 706,88 грн. - інфляційні нарахування, 661,84 грн. - 3% річних; також просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору.
Суд приймає зменшені позовні вимоги позивача до розгляду та розглядає зменшені позовні вимоги, як первісні позовні вимоги позивача до відповідача.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не сповістив. Про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Вимог ухвали суду від 17.04.2012 р. та від 15.05.2012 р. не виконав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 р. по справі № 5023/4165/11.
Фіксація судового процесу технічними засобами проводилась відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).
Представнику позивача роз'яснені приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) про витребування господарським судом доказів лише за клопотанням сторін.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
18.07.2005 між Комунальним підприємством «Гарант» (Орендодавець) та Громадською організацією «Євпаторійська громадська правозахистна організація» (Орендар) укладено Договір оренди, відповідно до п.1.1 якого за цим Договором Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене нежитлове приміщення Комунального підприємства «Гарант» - приміщення № 4, 6-10, 13-16, 19-20, 29, 32, 33-42, 46, 48, 49, частина приміщення № 2 (площею 53,2 кв.м.), частина приміщення № 3 (площею 16,3 кв.м.), загальною площею 416,7 кв.м., що розташовані за адресою: АР Крим, м.Євпаторія, вул.Л.Українки, 14, вартість якого визначена відповідно до висновку експерта про вартість об'єкту незалежної оцінки в сумі 53800,00 грн. станом на 30.01.2005 (а.с.20-21).
У виконання вищевказаного договору між сторонами підписано акт приймання - передачі орендованого майна (а.с.22).
01.12.2009 між Комунальним підприємством «Житловик - 2» (Орендодавець) та Громадською організацією «Євпаторійська громадська правозахистна організація» (Орендар) укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди від 18.07.2005 (п.1 Додаткової угоди: сторони, у зв'язку із зміною Орендодавця рішенням Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 196/1 від 10.04.2009 р. «Про передачу житлового фонду», виписки з протоколу № 42 засідання комісії виконкому з оренди від 25.11.2009 р., погодились змінити Договір оренди, виклавши його пункти у наступній редакції) (а.с.23-25).
Відповідно до п.1.1-1.3 Додаткової угоди Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування, наступне нерухоме майно, яке знаходиться у комунальній власності. Характеристика об'єкту оренди: вид: нежитлове приміщення підвального поверху. Адреса: м.Євпаторія, вул.Л.Українки, 14. Загальна площа приміщень 454,2 кв.м. Вартість об'єкту оренди визначена на підставі незалежної експертної оцінки у розмірі 53800,00 грн. станом на 30.01.2005 р. Об'єкт передається для використання під офіс громадської організації.
Орендар зобов'язується, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, нести усі затрати по експлуатації об'єкта оренди, щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним надавати Орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку). За вимогою Орендодавця проводити звірку взаєморозрахунків з орендних платежів та оформлювати відповідні акти звірки, в місячний строк з моменту підписання даного Договору укласти з відповідними підприємствами - постачальниками та виконавцями комунальних послуг (тепло, електроенергія, водопостачання) договір з постачання та оплати вказаних послуг та представити Орендодавцю копії вказаних договорів. У разі не укладення договору ОП ЄФ «Кримтеплокомуненерго» на поставку теплової енергії, відшкодовувати витрати з теплової енергії Орендодавцю згідно виставлених рахунків (розділ 2 Додаткової угоди).
Згідно п.6.1 - 6.3 Додаткової угоди Орендна плата розраховується від вартості об'єкту оренди, визначеної відповідно п.1.2.4 даного Договору, на підставі Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і складає без індексу інфляції та ПДВ за перший місяць оренди 342,08 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному діючим законодавством. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується Орендарем щомісячно на р/р 260046205202, код ОКПО 32518945, МФО 384889 у строк до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Даний Договір діє до 18 липня 2012 року (п.9.1 Додаткової угоди).
Відповідно до п.11.1 - 11.2 Додаткової угоди за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується у відповідності з діючим законодавством України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочки, включаючи день сплати.
Крім того, 01.05.2009 р. між позивачем (Балансоутримувач) та відповідачем (Орендар) укладено Договір про відшкодування витрат Балансоутримувачу на утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до п.1.1 - 1.2 якого Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, яке знаходиться за адресою: м.Євпаторія, вул.Л.Українки, 14, загальною площею 454,4 кв.м. Орендар приймає участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт, пропорційно займаній їм площі у цій будівлі (а.с.29-30).
Згідно п.2.2.3 Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будинку та прибудинкової території Орендар зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувачу будівлі, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі у відповідності з загальною площею приміщення, на ремонт у відповідності з поновлювальною вартістю приміщень, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки включаючи день прострочки.
Даний Договір діє до 18 липня 2012 року (п.5.1 Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будинку та прибудинкової території).
Оскільки, відповідач виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати за орендоване приміщення та за надані послуги, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення наявної заборгованості у примусову порядку.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями), зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.6.1 - 6.3 Додаткової угоди Орендна плата розраховується від вартості об'єкту оренди, визначеної відповідно п.1.2.4 даного Договору, на підставі Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і складає без індексу та ПДВ за перший місяць оренди 342,08 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному діючим законодавством. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується Орендарем щомісячно на р/р 260046205202, код ОКПО 32518945, МФО 384889 у строк до 10 числа місяця, наступного за звітним.
До матеріалів справи позивачем представлені суду копії розрахунків заборгованості та акти зняття показників приборів з обліку витрат теплової енергії (а.с.47-56).
Таким чином, позов в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 7254,87 грн., заборгованості за відшкодування витрат балансоотримувача з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4614,72 грн., заборгованості за відшкодування витрат Комунального підприємства «Житловик - 2» за надану теплову енергію у розмірі 65415,10 грн. є обґрунтованими, підтверджуються документально, а тому підлягає задоволенню.
Доказів оплати суми боргу відповідачем суду не надано. Відповідачем також не оспорено суму розрахунку заборгованості позивача.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями) боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Таким чином, у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити 3% річних по заборгованості з орендної плати у розмірі 63,43 грн., інфляційні нарахування та 3% річних по заборгованості з відшкодування витрат балансоотримувача з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 31,73 грн. та у розмірі 40,39 грн. відповідно, інфляційні нарахування та 3% річних по заборгованості за відшкодування витрат Комунального підприємства «Житловик - 2» за надану теплову енергію у розмірі 706,88 грн. та 661,84 грн. відповідно.
Стосовно стягнення пені, то суд зазначає наступне.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст.547 Цивільного кодексу України).
Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на п.11.1 - 11.2 Додаткової угоди, відповідно до якого за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується у відповідності з діючим законодавством України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочки, включаючи день сплати.
Згідно п.2.2.3 Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будинку та прибудинкової території Орендар зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувачу будівлі, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі у відповідності з загальною площею приміщення, на ремонт у відповідності з поновлювальною вартістю приміщень, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки включаючи день прострочки.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт своєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 8061,77 грн., з яких 7254,87 грн. - сума основного боргу, 743,47 грн. - пеня за прострочку платежу, 63,43 грн. - 3% річних; заборгованість за відшкодування витрат балансоотримувача з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5077,69 грн., з якої: 4614,72 грн. - сума основного боргу, 390,85 грн. - пеня за прострочку платежу, 31,73 грн. - інфляційні нарахування, 40,39 грн. - 3% річних; заборгованість за відшкодування витрат Комунального підприємства «Житловик - 2» за надану теплову енергію у розмірі 65415,10 грн., з яких 65415,10 грн. - сума основного боргу, 706,88 грн. - інфляційні нарахування, 661,84 грн. - 3% річних, оскільки вони обґрунтовані, засновані на приписах діючого законодавства та підлягають задоволенню.
Суд також звертає увагу на наявність у матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків на за загальну суму 92705,15 грн. Проте, вважає за необхідне задовольнити саме у сумі визначеній позивачем у позовній заяві (а.с.33).
Згідно ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано. Відповідачем також не оспорена сума розрахунку заборгованості позивача, що відповідно до положень статті 33,34 Господарського процесуального кодексу України є його обов'язком.
Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються у повному обсязі на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -
ВИРІШИВ:
· Позов задовольнити у повному обсязі.
· Стягнути з Громадської організації «Євпаторійська громадська правозахистна організація» (вул.Санаторська, 8, кв.17, м.Євпаторія, АР Крим, 97416; ідентифікаційний код 26487040) на користь Комунального підприємства «Житловик - 2» (вул.Перекопська, 8, м.Євпаторія, АР Крим, 97400; ідентифікаційний код 32518945) заборгованість з орендної плати у розмірі 8061,77 грн., з яких 7254,87 грн. - сума основного боргу, 743,47 грн. - пеня за прострочку платежу, 63,43 грн. - 3% річних; заборгованість за відшкодування витрат балансоотримувача з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5077,69 грн., з якої: 4614,72 грн. - сума основного боргу, 390,85 грн. - пеня за прострочку платежу, 31,73 грн. - інфляційні нарахування, 40,39 грн. - 3% річних; заборгованість за відшкодування витрат Комунального підприємства «Житловик - 2» за надану теплову енергію у розмірі 65415,10 грн., з яких 65415,10 грн. - сума основного боргу, 706,88 грн. - інфляційні нарахування, 661,84 грн. - 3% річних; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн.
· Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повне рішення складено 01.06.2012 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2012 |
Оприлюднено | 06.06.2012 |
Номер документу | 24435822 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Мокрушин В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні