Рішення

від 29.05.2012 по справі 1118-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

29.05.2012Справа №5002-21/1118-2012

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Восход"

про стягнення 17 362,42 грн.

Суддя Господарського Суду

Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Позивач ОСОБА_2,паспорт НОМЕР_1 від 29.12.1999, виданий Нижньогірським РВ ГУ МВС України в АР Крим;

Від відповідача не з'явився;

Сутність спору: Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Акціонерного товариства закритого типу "Санаторій "Восход", у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 17 362,42 грн., у тому числі: основний борг - 13 416,80 грн., інфляційні відшкодування - 2 405,63 грн., пеня -1 018,67 грн., 3 % річних - 521,32 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

Представник відповідача у засідання суду призначене на 17 квітня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином - ухвала Господарського суду Автономної республіки Крим надсилалась 06.04.2012 за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак на день слухання справи повідомлення про вручення на адресу суду не поверталось,у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2012 року слухання справи було відкладено на 17 травня 2012 року.

Відповідно спеціального витягу, зробленого судом 18 квітня 2012 року, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за показником - ідентифікаційним кодом відповідача, з якого убачається що, відповідачем було здійснено заміну найменування на Приватне акціонерне товариство «Санаторій «Восход», та який знаходиться за адресою: 98100, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, проспект Айвазовського, 27, яка є тотожною адресою, вказаною позивачем у позові.

У судове засідання 17 травня 2012 представник відповідача не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявність рекомендованого повідомлення про вручення у матеріалах справи (а.с. 27), про причини неявки суд не повідомив, документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав. У зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2012 року слухання справи було відкладено на 29 травня 2012 року.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2012 року було змінено найменування відповідача по справі з Акціонерного товариства закритого типу "Санаторій "Восход" на Приватне акціонерне товариство "Санаторій "Восход".

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав клопотання за вих.. № б/н від 29.05.2012 про залучення до матеріалів справи копію акту звірки за період з 01.04.2012 по 04.05.2012.

Суд задовольняє клопотання позивача та залучає до матеріалів справи вищезазначений акт звірки.

Представник відповідача у судове засідання 29.05.2012 не з'явився, документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18 травня 2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Акціонерним товариством закритого типу "Санаторій "Восход" (теперішнє найменування - Приватне акціонерне товариство "Санаторій "Восход") був укладений договір поставки товару № 9.

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивач) поставляє товар в обумовлені терміни у власність Покупця (відповідач), а Покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар та сплатити за нього обумовлену договором ціну. Найменування, загальна кількість товарів тих, що підлягають постачанню, їх пайове співвідношення (асортимент, номенклатура) по сортах, групах, підгрупах, видах, типах, розміру, а також ціна товарів визначається специфікаціями, які додатково узгоджуються сторонами і являються невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно пункту З вищевказаної статті у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктам 3.1. та 3.2. договору визначені умови поставки товару, згідно яких постачальником на умовах доставки транспортом та за рахунок Постачальника на склад Покупця, який розташований за адресою: пр.-т Айвазовського,45, якщо інше не узгоджено сторонами у специфікації, товар повинен бути поставлений Покупцю в строки, обумовлені в специфікації, або у разі відсутності умови щодо строків в зазначеному документі - не пізніше 5 календарних днів з моменту в його оформлення.

Згідно пункту 4.1. договору ціни на товари встановлюються в національній валюті України, з урахуванням ПДВ/без урахування ПДВ з відображенням їх в узгодженому сторонами прейскуранті (прайс-листі), що є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1).

Відповідно пункту 4.3. договору поставки розрахунки здійснюються за фактом постачання партії товарів, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту приймання партії товару, на підставі рахунку Постачальника.

На виконання умов укладеного договору позивачем було здійснено поставку товару за наступними накладними: № 16 від 06.06.2009 на суму 2 764,4 грн., № б/н від 19.06.2009 на суму 2 167,90 грн., № 33 від 24.06.2009 на суму 987,00 грн., № 60 від 30.07.2009 на суму 3 703,50 грн., № б/н від 07.08.2009 на суму 3 375,50 грн., № б/н від 31.07.2009 на суму 220, 00 грн., №46 від 09.09.2009 на суму 1 896,50 грн., № б/н від 15.08.2009 на суму 3 302,00 грн. Всього на суму 18 416,80 грн.

Однак відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, сплативши 05.09.2009 за поставлені товари лише 5 000,00 грн., що привело до утворення заборгованості у розмірі 13 416,80 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не було надано ніяких доказів погашення виниклої заборгованості.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 13 416,80 грн. підтверджується актами звірок взаєморозрахунків станом на 16.04.2010 (а.с.13), на 14.07.2010 (а.с. 14), на 04.05.2012 ( а.с. 34) які були підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, тим самим підтверджуючи факт наявності зазначеної заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості за виконану договірну поставку у розмірі 13 416,80 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі -1 018,67 грн.,

Згідно пункту 5.2. зазначеного договору в разі порушення термінів оплати, Покупець, на вимогу Постачальника, виплачує неустойку, у формі пені, в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1 018,67грн. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно наданому розрахунку позивачем нарахована пеня за період с 27 вересня 2011 року по 27 березня 2012 року тобто за межами 6 місяців від дня порушення зобов'язань відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні відшкодування у сумі 2 405,63 грн. та 3 % річних у розмірі 521,32грн.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, відповідно наданому розрахунку індексу інфляції розраховано з жовтня 2003 року по жовтень 2005 року, тобто за період до укладання договору.

Індекс інфляції саме за період розрахований позивачем задоволенню не підлягає.

3 % річних згідно розрахунку позивача за період з 19 вересня 2009 року по 27 березня 2012 року складають 1 018,67 грн., проте у прохальній частині позовної заяви позивачем до стягнення з відповідача заявлено 521,32 грн. - сума відсотків річних, яка підлягає стягненню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України 01 червня 2012 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 253, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193,232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Восход" (98100, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, пр-т. Айвазовського,27; код ЄДРПОУ 02650618, р/р 26004301449487 в КФ ВАТ ВТБ Банк, відділення №44, МФО 384618, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (97100, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в КРУ ПАТ «КБ ПриватБанк», МФО 3844436, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 13 416,80 грн.; 3% річних у розмірі 521,32 грн., а також судовий збір в розмірі 1 287,60 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог щодо стягнення пені у розмірі 1 018,67 грн., індексу інфляції у розмірі 2 405,63 грн. - відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.