Рішення

від 22.05.2012 по справі 18/803/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2012 р. Справа №18/803/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина", в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 , місцезнаходження: вул. Жилянська 75-А,м.Київ,01032; адреса для кореспонденції: 08343, с.Мартусівка, Бориспільського району, Київської області, вул.Мойсеєва, 70

до Приватного підприємства "Укртехнопром", вул.1905 року, буд.1А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 12 240 779,09 грн.

Суддя Тимченко Богдан Петрович

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 01-09-11 від 01.09.11 р.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина", в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Укртехнопром",м. Кременчук про стягнення 12 240 779,09 грн. заборгованості за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні наданим в позовній заяві.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення в матеріалах справи) відзив на позовну заяву не надав, вимог ухвал суду не виконав.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нокіан Шина»(далі - «Позивач») здійснювало поставку автомобільних шин Приватному підприємству «Укртехнопром» («Відповідач») на підставі Договору поставки зимових шин № ДПЗ/09-012 від 3 серпня 2009 року (надалі -«Договір поставки», ).

За умовами Договору поставки Позивач як постачальник прийняв на себе зобов'язання передавати у власність (поставляти) Відповідачу, а Відповідач як покупець - приймати та своєчасно і в повному обсязі оплачувати шини для автомобілів (надалі - «Товар»). Поставка Товару здійснювалася партіями в рамках і на підставі відповідних видаткових накладних і рахунків-фактур (копії додаються).

На виконання Договору поставки, Позивачем було передано у власність Відповідача Товар загальною вартістю 6 169 124,84 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Договором поставки передбачено (п. п. 4.1), що оплата покупцем партій Товару здійснюється на підставі специфікації за рахунком, який постачальник виписує на кожну партію Товару.

Товар повинен був бути оплачений Відповідачем (п. 4.2 Договору поставки) не пізніше 15 січня 2010 року. Відповідач не здійснив жодної оплати за Товар.

Сума основного боргу Відповідача перед Позивачем за поставлений Товар на момент подання позовної заяви, таким чином, складає 6 169 124,84 грн.

Відповідач визнавав свій борг перед Позивачем, що підтверджується Актами взаємних розрахунків станом на 31 січня 2009 року та станом на 31 березня 201

Керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 692 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 692, ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, котрий прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти за порушення грошового зобов'язання в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із ст.11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж .

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отримання відповідачем товару за Договором поставки підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару (копії в матеріалах справи).

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів перерахування решти коштів на рахунок позивача відповідачем суду не надано.

Таким чином, відповідач свій обов'язок щодо погашення спірної суми боргу повністю не виконав, тому вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договором поставки також передбачено штрафну санкцію за невиконання Відповідачем обов"язку з оплати поставленого товару - сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення ( п.8.1 Договору поставки).

Інфляційні нарахування на суму Основного боргу в розмірі становлять 1 126 888,28 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що складає 672 350,10 грн.; та проценти за порушення грошового зобов'язання в розмірі 3% річних від Основного боргу, що становить 406 148,14 грн. з чим суд також погоджується і визнає обґрунтованим.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача проценти за товарним кредитом у розмірі 25% річних, починаючи з дня передачі Товару, що становить 3 866 267,73 грн., суд вважає її необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню, оскільки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які бо повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, пеня є різновидами неустойки. Судом задоволено вимогу позивача щодо стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційних на основну суму боргу та 3% річних , а отже в задоволенні стягнення у розмірі 25 % річних за товарним кредитом в сумі 3 866 267,73 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 3 866 267,73 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними та допустимими доказами, якими відповідно до вимог ст. 34 ГПК України повинні підтверджуватися викладені у позовній заяві обставини щодо заявлених позовних вимог.

З урахуванням наведених обставин та наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватне підприємство «УКРТЕХНОПРОМ»Ідентифікаційний код юридичної особи 31622706 Місцезнаходження: Україна, 39600 Полтавська обл., м. Кременчук, вул. 1905 року, буд. 1 А п/р 26004055234037 відділення КФ Полтавського ГРУ КБ «Приватбанк»м. Кременчук, МФО 331401 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОКІАН ШИНА»Ідентифікаційний код юридичної особи 34453885 Місцезнаходження: Україна, 01032 м. Київ, вул. Жилянська, 75-А п/р 26001001311498 у АТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528 Адреса для кореспонденції: Україна, 08343 с. Мартусівка Бориспільського району Київської обл., вул. Мойсеева, 70 - 6 169 124,84 грн. сума основного боргу, 672 350,10 грн. -пені, 1 126 888,28 грн. інфляційних, 406 148,14 грн. -3% річних та 64 380,00 грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 866 267,73 грн. 25% річних та проценти за товарним кредитомю за недоведеністю та безпідставністю.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Б.П.Тимченко