Рішення

від 22.05.2012 по справі 18/795/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2012 р. Справа №18/795/12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Полтавський облагропостач», вул. Жовтнева, 66, м. Полтава, 36034

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловотехнічний центр «Прогрес», вул. Комарницького, 3 кв.6, м. Полтава, 36007

про стягнення 27989,61 грн.

Суддя: Тимченко Б.П.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №7/12- юр від 07.05.2012 року

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: розглядається позов про стягнення 27989,61 грн., з них: 25546,64 грн. боргу, який склався по розрахунках за паливно-мастильні матеріали згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів №104 від 01.01.2011 року, 1221,48 грн. -пені, 1221,48 грн. -процентів за користування чужими коштами.

Листом від 07.05.2012 року №6/12-юр позивач повідомив про сплату відповідачем 2000,00 грн. основного боргу, на підтвердження чого надав відповідні банківські виписки.

Відповідач відзив на позов не надав, в засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи. Відповідач надав суду клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на перебування юриста в іншому судовому засіданні. Судом клопотання відхиляється як необґрунтоване.

Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив,

01.01.2011 року сторони по справі уклали договір купівлі-продажу №104, згідно умов якого Продавець (ПАТ «Полтавський облагропопостач») зобов'язався продати, а Покупець (ТОВ «Промисловотехнічний центр «Прогрес») зобов'язався купити та оплатити нафтопродукти в асортименті. Позивач передав відповідачу нафтопродукти, що підтверджується видатковими накладними: РЗ-0002025 від 30.11.2011 року на суму 17128,50 грн., РЗ-0002026 від 30.11.2011 року на суму 2247,21 грн., РЗ-0002199 від 31.12.2011 року на суму 13690,69 грн., РЗ-0002200 від 31.12.2011 року на суму 1699,90 грн..

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата за товар здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.

В порушення п. 4.2 Договору відповідач погасив тільки частину боргу в сумі 11219,66 грн. Таким чином, сума заборгованості відповідача з оплати отриманих нафтопродуктів згідно договору купівлі-продажу №104 від 01.01.2011 року на момент пред'явлення позову перед позивачем становить 25546,64 грн..

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки на суму 25546,64 грн..

За даними позивача (лист від 07.05.2012 року №6/12-юр) після порушення провадження у справі відповідач сплатив 2000,00 грн. основного боргу (див. виписки банку з рахунку позивача), що свідчить про відсутність предмету спору в цій частині.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 23546,64 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню; в частині стягнення 2000,00 основного боргу провадження у справі підлягає припиненню відповідно приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Пункт 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання..

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6.2 договору за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

На виконання вказаного пункту договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення в період з 10.11.2011 року по 20.04.2012 року, яка складає 1221,48 грн..

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 1221,48 грн. процентів за користування чужими коштами відповідно до умов п. 6.3 укладеного між сторонами Договору суд дійшов висновку про їх неправомірність, оскільки передбачені вказаним пунктом 6.3 Договору проценти як плата за користування чужими грошовими коштами за своєю правовою природою підпадають під визначення неустойки, а саме пені, проте п. 6.2. Договору сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі двох облікових ставок Національного банку України від несплаченої покупцем суми за кожний день прострочення, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 23546,64 грн., 1221,48 грн. -пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню, в частині позовних вимог про стягнення 2000,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору, в іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 7 Закону України № 3674-VI від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі сплати судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено. Згідно ч. 2 п. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, із заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При зверненні з даним позовом до суду позивачем платіжним дорученням № 686 від 23.04.2012 р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи) було сплачено судовий збір в розмірі 1641,00 грн.. Ціна позову по даній справі становить 27989,61 грн.. Таким чином, понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 31,50 грн. підлягають поверненню останньому із державного бюджету як зайво сплачені; оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, сплачений при пред'явленні позову судовий збір в сумі 1 609,50 грн. згідно ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловотехнічний центр «Прогрес», вул. Комарницького, 3 кв.6, м. Полтава, 36007 (код ЄДРПОУ 31034899 р/р 26009292778300 в АТ «Укрсиббанк»МФО 351005) на користь Публічного акціонерного товариства «Полтавський облагропостач», вул. Жовтнева, 66, м. Полтава, 36034 (код ЄДРПОУ 00913686, р/р 26005619995626 в ПАТ «Промінвестбанк»МФО 300012) -23546,64 грн. основного боргу, 1221,48 -пені, 1609,50 грн. витрат на оплату судового збору.

Видати наказ при набранні цим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення процентів за користування чужими коштами в сумі 1221,48 грн. відмовити.

4. В частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству «Полтавський облагропостач», вул. Жовтнева, 66, м. Полтава, 36034 (код ЄДРПОУ 00913686, р/р 26005619995626 в ПАТ «Промінвестбанк»МФО 300012) з Державного бюджету 31,50 грн. зайво сплаченого судового збору платіжним дорученням № 686 від 23.04.2012 р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Суддя Тимченко Б.П.