Рішення

від 23.05.2012 по справі 5020-332/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року справа № 5020-332/2012 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю:

прокурора -Почки А.А. (посвідчення від 02.02.2012 №17);

представника позивача -не з'явився;

представника відповідача -не з'явився

розглянувши у відкитому судовому засіданні матеріали справи

за заявою прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16)

в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції у місті Севастополі

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 83)

до Приватного підприємства "Кримспецбуд заводу Іліча"

(99020, м. Севастополь, проїзд Компасний, 6)

про відшкодування шкоди у розмірі 12 138,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2012 прокурор Гагарінського району міста Севастополя (далі -прокурор) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Севастополі (далі -позивач) до Приватного підприємства "Кримспецбуд заводу Іліча" (далі -відповідач, ПП "Кримспецбуд заводу Іліча") відшкодування шкоди у розмірі 12 138,75 грн. Позовні вимоги, з посиланням на ст.ст. 40, 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 17, 33, Закону України "Про відходи", ст. 46 Закону України "Про охорону земель", обґрунтовані несанкціонованим розміщенням відповідачем будівельних, побутових, рослинних відходів об'ємом 2,34 кв.м, що утворилися на ґрунті у ході діяльності підприємства.

Ухвалою суду від 26.03.2012 порушено провадження у справі та у порядку ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

Черговий розгляд справи призначений на 23.05.2012.

Під час судового засідання прокурор підтримав позовні вимоги, та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили. Явка сторін обов'язковою не визнавалась.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). За таких обставин, суд вважає сторін належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не скористався правом, наданим йому ст. 59 ГПК України та письмового відзиву на позов не надав.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора, судом встановлені наступні обставини.

12.04.2011 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі сумісно із прокуратурою Гагарінського району м. Севастополя проведена перевірка із залученням Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі, Управління Державної земельної інспекції Головного Управління Держкомзему в м. Севастополі, в результаті якої встановлено, що по вул. Степаняна, 2, 2-А ведеться будівництво житлового будинку. Будівельні роботи виконує підрядник -ПП "Кримспецбуд заводу Іліча" на підставі договору генпідряду з ТОВ "Крим-Київбуд" від 27.08.2010. У ході візуального обстеження вищевказаної території, біля побутового приміщення, було виявлене несанкціоноване розміщення відходів, що утворюються на ґрунті через діяльність підприємства, зокрема, морфологічний склад -будівельні відходи, побутові відходи, рослинні залишки, площею 2,6 м*1,8 м та висотою 0,5 м. Зазначені види відходів розміщуються на ґрунті без відповідних дозволів, що призвело до засмічення земель. Отже, ПП "Кримспецбуд заводу Іліча", в порушення вимог ст.ст. 40, 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 17, 33, Закону України "Про відходи", ст. 46 Закону України "Про охорону земель", здійснювало зберігання та розміщення відходів на ґрунті, що призвело до засмічення земель.

Наведене зафіксоване в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 12.04.2011 (а.с. 5).

18.04.2011 Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі на адресу відповідача був винесений припис № 75, яким останньому запропоновано розробити план заходів порушень та ліквідувати несанкціоноване розміщення відходів (а.с. 7). Припис отриманий відповідачем 21.04.2011, про що свідчить відповідний надпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

27.02.2012 Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі на адресу відповідача була надіслана претензія №02 про відшкодування шкоди, заподіяної державі у розмірі 12 138,75 грн (а.с. 1-12). Зазначена претензія була отримана відповідачем 02.03.2012 (а.с. 61-62). Письмової відповіді на претензію суду надано не було.

Крім того, постановою про накладення адміністративного стягнення від 26.04.2011 №89/005367/05 головного інженера ПП "Кримспецбуд заводу Іліча" ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн (а.с. 52). Зазначена сума штрафу була сплачена ОСОБА_1, про що свідчить копія квитанції від 11.05.2011 №225/254 (а.с. 59).

Наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 19.12.2006 №548, - Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі -Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (далі -Держекоінспекція).

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінприроди та Держекоінспекції, а також цим Положенням.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 №187/98-ВР (у редакції, чинній на час вчинення правопорушення).

Відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України "Про відходи" відходи є об'єктом права власності, суб'єктами права власності на які є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.

Згідно зі ст. 46 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 №962-IV (у редакції, чинній на час вчинення правопорушення) підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.191 №1264-XII (у редакції, чинній на час вчинення правопорушення, далі - Закон №1264-XII) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;

д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Статтею 55 Закону №1264-XII передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відходи" розміщення відходів це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Спеціально відведенні місця чи об'єкти це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Статтею 33 "Про відходи" визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах природоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини, захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Згідно з п. "з" ч.1 ст. 17, п. "а" ч.1 ст. 42 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Частинами 1 та 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зазначені підстави застосовуються і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, є наявність цивільного правопорушення із наступним складом: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За правилами цивільного права не тільки відсутність вини, але і протиправності діяння, доводиться правопорушником.

Згідно зі ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до положень ст. 68 Закону №1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі ст. 69 Закону №1264-XII шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надані докази відсутності вини та протиправності в його поведінці, шкода, завдана державі, на день прийняття рішення ним не відшкодована. Доказів протилежного суду не надано.

За таких обставин, суд вбачає у діях відповідача винну протиправну поведінку, яка потягнула спричинення державі шкоди, тобто, наявні всі ознаки правопорушення.

З урахуванням викладеного, відповідач має бути притягнутий до відповідальності за вчинене ним зазначеного правопорушення.

Розрахунок розміру відшкодування шкоди, яка заподіяна державі через порушення природоохоронного законодавства здійсненний відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007 №149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.04.2007 №422/13689.

Вивчивши наданий позивачем розрахунок суми шкоди, зроблений відповідно до вимог Методики, суд вважає його вірним (а.с.6).

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з ПП "Кримспецбуд заводу Іліча" шкоди, заподіяної державі в наслідок протиправного засмічення земель у сумі 12 138,75 грн.

Ураховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету міста Севастополя відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кримспецбуд заводу Іліча " (ідентифікаційний код 34670286; 99020, м. Севастополь, проїзд Компасний, 6; з будь-якого рахунку) у дохід Державного бюджету України Гагарінського району м. Севастополя (р/р 33111331700006 у ГУ ДКУ України у м. Севастооплі, ЄДРПОУ 37975544, МФО 824509, код бюджетної класифікації 24062100) шкоду, заподіяну внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 12 138,75 грн (дванадцять тисяч сто тридцять вісім грн. 75 коп.).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Кримспецбуд заводу Іліча " (ідентифікаційний код 34670286; 99020, м. Севастополь, проїзд Компасний, 6; з будь-якого рахунку) в дохід державного бюджету (р/р 31210206700001, одержувач: Державний бюджет міста Севастополя, банк отримувача: ГУ ДКСУ в місті Севастополі, МФО 824509, код 38022717) судовий збір у розмірі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.05.2012.

Суддя підпис О.С. Янюк