Рішення

від 14.05.2012 по справі 5023/1574/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. Справа № 5023/1574/12

вх. № 1574/12

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Лобов Р.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 21.09.2011 року відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез", Київ

до Привтаної фірми "Фортуна", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Акціонерний банк "Синтез" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - Приватної фірми "Фортуна" суму заборгованості за агентським договором № 83 про відкриття пунктів обміну валюти від 05.12.2005 року у в розмірі 166850,78 грн., а також просить суд судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 березня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17 квітня 2012 року о 10:30 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 17 квітня 2012 року, 26 квітня 2012 року розгляд справи відкладався, у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання та наданням сторонами витребуваних судом документів.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримував та наполягав на його задоволенні, надав через канцелярію суду заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. № 5061), яка судом задоволена, надані позивачем документи судом долучені до матеріалів справи.

У призначене судове засідання 14 травня 2012 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 26.04.2012 року, яка направлялась на адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та в якій повідомлялось про час та місце розгляду даного судового засідання, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).

Присутній в судовому засіданні 14 травня 2012 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 квітня 2012 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 05 грудня 2005 року між Акціонерним товариством «Акціонерний банк «Синтез»(правонаступником якого є ПАТ "Акціонерний банк "Синтез" (далі - позивач,банк,) та Приватною фірмою «Фортуна» (далі - відповідач, агент) укладено агентський договір № 83 про відкриття пунктів обміну валюти (далі - договір), предметом якого є діяльність сторін по створенню пунктів обміну іноземних валют в місті Харкові (пункт 1.1. договору) Згідно пункту 1.2. банк доручає, а агент зобов'язується від імені та за рахунок банку здійснювати валютно-обмінні операції готівкою іноземної валюти для фізичних осіб-резидентів та нерезидентів відповідно до чинного валютного законодавства України.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що банк (позивач) здійснює реєстрацію пунктів обміну валюти в Управлінні НБУ по Харківській області згідно з Наказом банку про відкриття пунктів обміну валют. Банк організовує роботу пунктів обміну валют за умови дотримання вимог «Інструкції про організацію та здійснення валютно-обмінних операцій на території України», затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.12.2002 року №502, щодо кваліфікації касирів, забезпечення пунктів засобами для визначення справжності банкнот та наявності РРО. (пункт 2.1.2. договору)

Відповідно до пункту 2.1.3. договору, сторони домовились, що банк зобов'язаний через касира видати агенту аванс у національній і іноземних валютах у рамках ліміту авансу, встановленого обмінними пунктами.

Згідно пункту 2.2.1 договору агент (відповідач) оплачує розміщення пунктів обміну приватної фірми «Фортуна».

Пунктом 2.6 договору (з урахуванням змін внесеними доповнення № 9 від 19.05.2009 р. до договору) сторони встановили, що банк для обмінних пунктів агента встановив ліміт авансу в розмірі 150000,00 грн., 29000,00 доларів США, 17000,00 ЄВРО, 550000,00 російських рублів, 5000,00 англійських фунтів, 10000,00 австралійських доларів, 10000,00 канадських доларів, 10000,00 датських крон, 10000,00 шведських крон, 10000,00 швейцарських франків, 1000000,00 японських єн та ліміт залишку каси: 180000,00 грн., 35000,00 доларів США, 20000,00 ЄВРО, 650000,00 російських рублів, 10000,00 англійських фунтів, 15000,00 австралійських доларів, 15000,00 канадських доларів, 15000,00 датських крон, 15000,00 шведських крон, 15000,00 швейцарських франків, 1300000,00 японських єн .

Пунктом 3.5. договору визначено, що продаж і купівля іноземної валюти здійснюється відповідно до порядку й умов, встановлених НБУ.

Згідно з доповненням № 11 від 07.12.2009 р. до агентського договору зареєстровано три пункти обміну іноземних валют відповідача, яким позивачем було встановлено відповідний режим роботи.

Розділом 5 договору сторони встановили порядок розрахунків .

Обов'язком агента щодо оборотних коштів, отриманих від банку, є забезпечення цілісності оборотних коштів (п.6.3 договору), в разі розірвання договору зробити повний розрахунок з банком (п.6.5 договору) та повернути в банк весь залишок каси обмінних пунктів (п.6.6 договору).

У відповідності до положень пункту 9.2 договору він набирає сили з моменту його підписання, термін його дії часом не обмежений.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав, а відповідач отримав аванс, що підтверджується наявною в матеріалах справи виписки з особового рахунку відповідача за період з 16.03.2010 року по 05.04.2012 року та не спростовується відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2010 року, на підставі п. 8.2 договору, ним направлено на адресу відповідача лист (вх. № 1176) про розірвання договору № 83 від 05.12.2005 року, про що свідчить список № 91/3 поштових відправлень.

Пунктом 2.1.10 договору передбачено, що у разі відкликання банківської ліцензії, банк повинен у день одержання зазначеного рішення закрити пункту обміну валют із розірванням агентського договору.

Постановою Правління Національного банку України від 03.11.2010 року № 479 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез» відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації позивача.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку із розірванням агентського договору, 12 липня 2011 року, він звернувся до відповідача з вимогою вих. № 1357/02 про поверення наданих банком оборотних коштів в сумі 166850,78 грн., протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги погасити заборгованість проте, вказана вимога позивача залишилась без задоволення, а заборгованість не сплаченою, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів частини першої статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Частиною першою ст. 297 Господарського кодексу України , передбачено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Згідно пункту 4.16. Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року N 502 (надалі - інструкція) з метою організації безперебійної роботи пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, банк (фінансова установа) самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті й готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключаючи вихідні і святкові дні, забезпечує власні пункти обміну валюти та пункти обміну валюти агентів коштами відповідно до встановлених обсягів, а також забезпечує ці пункти обміну валюти бланками суворого обліку - довідками та квитанціями про здійснення валютно-обмінних операцій за формами N 377, 377-А, реєстрами (журналами-реєстрами) для обліку за кожним видом операцій, що здійснюють ці пункти обміну валюти.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 8.2 договору , кожна із сторін вправі розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередивши про це іншу сторону за 15 днів до розірвання договору.

Як свідчать матеріали справи, 29 червня 2010 року, позивач направив на адресу відповідача лист (вх. № 1176) про розірвання договору № 83 від 05.12.2005 року, про що свідчить список № 91/3 поштових відправлень.

Статтею 304 Господарського кодексу України, встановлено, що агентський договір припиняється за угодою сторін, а також у разі: відкликання повноважень комерційного агента суб'єктом, якого він представляє, або відмови комерційного агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сторонами без визначення строку його дії; вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення або смерті; виникнення інших обставин, що припиняють повноваження комерційного агента або суб'єкта, якого він представляє. У разі відкликання повноважень комерційного агента суб'єкт, якого представляє комерційний агент, повинен сповістити його про припинення договору не менш як за один місяць, якщо більш тривалий строк не передбачений договором.

Окрім того, Постановою Правління Національного банку України від 03.11.2010 року № 479 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез» відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації позивача.

Відповідно до ст.. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження:: пред'являє до третіх осіб вимоги щодо поверненнядебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові органи;заявляє відмову від виконання договорі та в установленому законодавством порядку розриває їх.

Пунктом 2.1.10 договору передбачено, що у разі відкликання банківської ліцензії, банк повинен у день одержання зазначеного рішення закрити пункту обміну валют із розірванням агентського договору.

Таким чином, судом встановлено, що станом на дату розгляду справи, агентський договір № 83 про відкриття пунктів обміну валют, укладений між сторонами 05 грудня 2005 року є припиненим.

Пунктом 6.6 договору передбачено, що кошти, надані банком агенту як оборотні і є залишком каси в момент припинення договору підлягають поверненню банку в трьохденний строк.

Проте, відповідач після припинення дії договору, кошти, надані банком як оборотні (аванс), у розмірі 166850,78 грн. у встановлений договором строк позивачу не повернув.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення наданих банком оборотних коштів (аванс).

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 166850,78 грн. заборгованості за агентським договором № 83 про відкриття пунктів обміну валют від 05.12.12 року.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15,16 509, 525, 526, 530,612, 651 Цивільного кодексу України, статтями 173, 179, 188, 193, 198, 295,297,304 Господарського кодексу України, ст.. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми «Фортуна» (61045, м. Харків, вул.. Ново-Комсомольська,10; код ЄДРПОУ 24475541) на користь стягувача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А; код ЄДРПОУ 21564391) 166850,78 грн. заборгованості та 3337,02 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2012 р.

Суддя Аюпова Р.М.

справа № 5023/1574/12