Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а-3956/12/0170/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2012 р. о 13 годині 10 хвилин Справа №2а-3956/12/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участю представника відповідача

ОСОБА_1, довіреність від 20.04.2012р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Приватного підприємства «Мікрозрошування»

про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Мікрозрошування» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 160306,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином судовою повісткою, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю нез'явившегося представника позивача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Приватне підприємство «Мікрозрошування» є юридичною особою (ідентифікаційний код 20739173), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.8), з 08.09.1992р. знаходиться на податковому обліку в ДПІ м. Сімферополь (а.с.9).

Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є:

270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Судом встановлено, що відповідач є користувачем земельної ділянки загальною площею 3,11 га., (а.с.12). нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 4208679,08грн.

Пунктами 285.1, 285.2 ст. 285 Податкового кодексу встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до податкового розрахунку земельного податку на 2011р., поданого відповідачем у порядку звітності, земельний податок складає 236346,40грн. (19695,53грн. щомісячно з січня до листопада та 19965,57грн. за грудень)(а.с.11).

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У зв'язку із несплатою відповідачем у строки визначені законодавством зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку за ним виникла заборгованість за період травень-грудень 2011р. у сумі 157564,28грн.

Відповідно до п.п 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 2741,72 грн.

У зв'язку із несплатою відповідачем податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату такого зобов'язання у відповідача виникла податкова заборгованість у сумі 160306,00грн. (157564,28грн. + 2741,72 грн.).

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Судом встановлено, що податковим органом на суми податкового боргу 157564,28грн. та 2741,72 грн., з орендної плати на земельні ділянки державної та комунальної власності, податкові вимоги не надсилались, отже, у позивача не виникло права на стягнення такого податкового боргу у судовому порядку.

Щодо посилання податкового органу на те, що відповідачу надсилались податкові вимоги №1/371 від 03.02.2010р., №2/995 від 31.03.2010р. , а тому є достатньо підстав для стягнення податкового боргу з відповідача у судовому порядку згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

По-перше, вимоги №1/371 від 03.02.2010р., №2/995 від 31.03.2010р. направлялися відповідачеві на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який припинив дію з 01.01.2011 року та не регулює правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку зі сплатою нового податкового боргу, який утворився після 01.01.2011 року та регулюється нормами Податкового кодексу України, якими передбачено обов'язкове направлення податкових вимог на кожну суму боргу з кожного виду податку.

Проаналізувавши податкові вимоги №1/371 від 03.02.2010р., №2/995 від 31.03.2010р., суд встановив, що вони прийняті податковим органом стосовно податкового боргу, що виник до 01.01.2011 року.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення податкового боргу ПП «Мікрозрошування» із земельного податку за 2011 року, тобто за новий період, доводи податкового органу стосовно того, що відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України надіслання нової податкової вимоги, не вимагається, є безпідставними.

Таким чином суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог, а відтак вони не підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 15.05.2012р. У повному обсязі постанову відповідно до ст.163 КАС України складено 21.05.2012р.

Керуючись ст.ст.122, 158, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.