Постанова

від 18.05.2012 по справі 2а/1570/1219/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/1219/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Парій І.І.

за участю:

представника позивача - Михайлова О.П.

представника відповідача - Горюхіна Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катран»до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катран»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0002211502/0 від 1 вересня 2010 року та № 0002211502/1 від 8 листопада 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та письмових поясненнях по справі. (а.с.4-7, 108-111)

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях проти позову та додаткових поясненнях по адміністративній справі. (а.с.95-97, 171-172)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 10.06.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Катран»(далі -ТОВ «Катран») зареєстроване Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області, як юридична особа, ідентифікаційний код: 32935905, місцезнаходження: 67622, Одеська область, Біляївський район, с. Березань, 35-й км шосе Одеса-Кишинів. (а.с.61, 115)

15.06.2004 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 460 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби. (а.с.92)

29.06.2004 року позивачу видане Свідоцтво № 21511665 про реєстрацію платника податку на додану вартість. (а.с.94)

09.08.2010 року службовою особою ДПІ у Біляївському районі Одеської області проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності ТОВ «Катран», код 32935905.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1399/15 від 09.08.2010 року «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість». (а.с.8-11)

Відповідно до акту перевірка проведена на підставі декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року від 20.06.2010 року № 21794 (а.с.175-176).

Відповідно до висновків зазначеного акта, відповідно ЗУ «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року:

- пп. 7.4.1 «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону»;

- пп. 7.4.5 «Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документам згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цім підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами;

- таким чином збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету -173331,53 грн.

Відповідно до змісту акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:

- 21.06.2010 року підприємством ТОВ «Катран» подано декларацію з ПДВ за травень 2010 року. В додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»розділ ІІ «Податковий кредит»зазначено контрагента з ІПН 366355415033, період 04.2010 року обсяг поставки - 866657,72 грн. сума ПДВ 173331,53 грн. 24.06.2010 року по системі співставлення в розрізі контрагентів встановлено розбіжності за квітень 2010 року ТОВ «Катран»в податковому кредиті з ТОВ «Сайгар ОПТ»на суму 173331,54 грн.;

- 04.08.2010 року до ДПІ у Біляївському районі надійшов повідомлення лист № 18678/15-02 від 21.07.2010 ДПІ у м. Іллічівську про визнання нікчемності угод між ТОВ «Катран» код (32935905) та ТОВ «Сайгар ОПТ»код (36635547) (а.с.177);

- згідно довідки ДПІ у м. Іллічівськ № 2222/15-02/3663554 від 14.07.2010 року по ТОВ «Сайгар ОПТ»(«Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Сайгар ОПТ»…») (а.с.178-180) встановлено, зокрема:

- в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг);

- оскільки на ТОВ «Сайгар ОПТ»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру;

- враховуючи те, що у ТОВ «Сайгар ОПТ»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України угоди з ТОВ «Катран»(код 32935905) мають ознаки нікчемності;

- ТОВ «Катран»не надано документи, що підтверджують транспортування та продажу товару.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 1 вересня 2010 року № 0002211502/0 (а.с.19) позивача повідомлено, що згідно з підпунктом «в»підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 1399/1502/32935905 від 31.08.2010 року, встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), усього в розмірі 181998,11 грн., у тому числі за основним платежем -173331,53 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -8666,58 грн.

10.09.2010 року позивачем до державної податкової інспекції у Біляївському районі м. Одеси подана скарга № 068/10 на податкове повідомлення-рішення відповідача від 1 вересня 2010 року № 0002211502/0. (а.с.25-27)

Рішенням державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області від 05.11.2010 року № 20816/10/10-0021 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.09.2010 року № 0002211502/0, а скаргу позивача -без задоволення. (а.с.12-15)

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 8 листопада 2010 року № 0002211502/1 (а.с.17) позивача повідомлено, що згідно з підпунктом «в»підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 1399/1502/32935905 від 31.08.2010 року, встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), усього в розмірі 181998,11 грн., у тому числі за основним платежем -173331,53 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -8666,58 грн.

29.11.2010 року позивачем до Державної податкової адміністрації в Одеській області подана скарга № 099/10 на податкові повідомлення-рішення відповідача від 1 вересня 2010 року № 0002211502/0 та від 8 листопада 2010 року № 0002211502/1. (а.с.21-24)

Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області від 24.01.2011 року № 2032/10/25-0007 про результати розгляду повторної скарги, зокрема: залишено без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 1 вересня 2010 року № 0002211502/0 (від 08.11.10 № 0002211502/1) та рішення відповідача № 20816/10/10-0021 від 05.11.2010 року про результати розгляду первинної скарги, а повторну скаргу позивача -без задоволення. (а.с.28-33)

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 1 вересня 2010 року № 0002211502/0 та від 8 листопада 2010 року № 0002211502/1, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

В судовому засіданні також встановлено, що 30 березня 2010 року між ТОВ «Сайгар ОПТ», іменоване далі «Продавець», та ТОВ «Катран», іменоване далі «Покупець», укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 3003/10 (а.с.41), відповідно до якого, зокрема: Продавець зобов'язується передати ПММ (іменовані Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного договору; кінцева кількість, асортимент та ціна на Товар визначається у видатковій накладній; Продавець зобов'язується надавати сертифікат якості на нафтопродукти за вимогою Покупця; Покупець здійснює оплату Товару згідно наданого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця через відділення банку у виді 100 % передплати, датою поставки є дата підписання видаткової накладної; Товар поставляється Покупцю на умовах самовивозу при пред'явленні Покупцем належним чином оформленої довіреності з видачею видаткової накладної, яка є додатковою угодою до даного договору; цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання взятих на себе у відповідності до цього договору сторонами зобов'язань.

На підтвердження реальності виконання умов вищезазначеного договору позивачем надано: податкові накладні (а.с.55-60), видаткові накладні (а.с.42, 44, 46, 49, 51, 53), реєстри отриманих та виданих податкових накладних за квітень, травень 2010 року (а.с.118-146), товарно-транспортні накладні (а.с.43, 45, 47, 48, 50, 52, 54), банківські виписки (а.с.37-40), рахунок-фактуру (а.с.162), картку клієнта ТОВ «Сайгар ОПТ»(а.с.163), свідоцтво про визнання на бензин автомобільний (а.с.194), паспорти на бензин автомобільний (а.с.195, 199), сертифікати відповідності на бензин автомобільний (а.с.196, 198, 200), паспорт якості на бензин автомобільний (а.с.197, 201).

02.08.2010 року позивачем на письмовий запит відповідача № 12894 від 22.07.2010 року надано копії видаткових та податкових накладних ТОВ «Сайгар ОПТ»за квітень 2010 року. (а.с.34, 35)

Згідно довідки позивача № 322/11 від 30.11.2011 року (а.с.116-117) на підприємстві ТОВ «Катран»на праві приватної власності є одна АЗС, в орендованому користуванні -двадцять чотири АЗС та орендовано п'ять транспортних засобів (вантажні сідлові тягачі).

Згідно довідки позивача № 323/11 від 30.11.2011 року (а.с.112) станом на 30 листопада 2011 року кількість працюючих на підприємстві ТОВ «Катран»становить 157 осіб, з яких 5 осіб працюють за сумісництвом (згідно розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників за жовтень 2011 року (а.с.113-114).

Відповідно до Запису 1 Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 20.04.2012 року (а.с.202-204), 24.09.2009 року виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області проведена державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайгар ОПТ», ідентифікаційний код 36635547. Наступний запис -Запис 2 проведено 10.08.2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі -ЦК України), Законами України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі -ЗУ № 509-ХІІ), «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -ЗУ № 168/97-ВР), «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі -ЗУ № 2181-ІІІ).

Пунктом 1 статті 11 ЗУ № 509-ХІІ передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до абз. 2 пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ № 2181-ІІІ, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з п.п. 1-5 ст. 3 ГК України передбачено, що:

- Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

- Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

- Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

- Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

- Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

1) встановлення відповідачем за результатами проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість порушення позивачем певних норм податкового законодавства на підставі, в тому числі даних системи співставлення в розрізі контрагентів, листа та довідки щодо перевірки контрагента позивача, -не відповідає законодавчо визначеній вимозі, щодо проведення контролюючим органом камеральної перевірки виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків, а також критеріям визначення «арифметичної»та/або «методологічної»помилки, які може бути встановлено при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки;

крім того

2) - перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок;

- з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, -доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Відповідного вироку суду немає;

3) законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами платника цього податку тощо -законодавець не пов'язує.

Податкова накладна є законодавчо належною та достатньою підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг);

4) станом на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій із ТОВ «Сайгар ОПТ», ідентифікаційний код 36635547, будь-які дані, в тому числі інформація щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу тощо, щодо ТОВ «Сайгар ОПТ»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців не вносились;

5) наданими позивачем суду письмовими доказами, доведено правильність декларування ним податкових зобов'язань та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період та спростовано посилання відповідача в спірному акті перевірки, в тому числі, на відсутність у позивача документів, що підтверджують транспортування та продажу товару;

тому

6) висновки відповідача про порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР -є необґрунтованими та законодавчо безпідставними;

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не наведено та не надано, відповідно

7) податкові повідомлення-рішення № 0002211502/0 від 1 вересня 2010 року та № 0002211502/1 від 8 листопада 2010 року -прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Катран» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0002211502/0 від 1 вересня 2010 року та № 0002211502/1 від 8 листопада 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 18 травня 2012 року.

Суддя М.Г. Цховребова