Рішення

від 05.06.2012 по справі 1095-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

05.06.2012Справа №5002-7/1095-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (бул. Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (вул. Р. Люксембург, 1, м. Сімферополь, 95000; вул. Олександра Невського, буд. №2, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 22236588)

До відповідача Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим (бульвар Леніна, 5/7, м. Сімферополь, 95006, ідентифікаційний код 20703979)

Про стягнення 9718,57 грн.

Суддя І.І.Дворний

представники:

Від позивача - ОСОБА_3 - предст., дов. №1535 від 30.12.2011 р.

Від відповідача - ОСОБА_4 - предст., дов. №13-37/1/33 від 24.04.2012 р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії ПАТ «Укртелеком» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим 9 718,57 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обов'язків за договором оренди №63вх-34 від 27.02.2008 р. в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, у зв'язку з чим за період з 01.03.2009 р. по 31.05.2010 р. заборгованість Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим перед ПАТ «Укртелеком» складає 9125,04 грн., яку позивач просить стягнути примусово. Крім того, позивач також просить стягнути з Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим 3% річних в сумі 593,53 грн.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзив на позовну заяву, посилаючись при цьому на те, що договір оренди був розірваний за згодою сторін 01.06.2010 р., а відповідно до пункту 12.1 Договору позивач повинен був звернутися до Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим протягом 20 днів після закінчення строку дії договору за здійсненням остаточних розрахунків за договором, чого зроблено не було.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. За клопотанням позивача ухвалою ГС АР Крим від 29.05.2012 р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

27.02.2008 р. між Відкритим акціонерними товариством «Укртелеком» (в подальшому - Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», Орендодавець) в особі Кримської філії та Контрольно-ревізійним управлінням в АР Крим (в подальшому - Державна фінансова інспекція в Автономній Республіці Крим, Орендар) був укладений договір №63вх-34 оренди нерухомого майна товариства, пунктом 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташоване в смт. Кіровське на 1 поверсі одноповерхового будинку №19 по вул. Р. Люксембург, загальною площею 54,4 кв. м. - виробничих та адміністративних приміщень для розміщення Сектора в Кіровському районі Східного регіонального КРВ.

Відповідно до пункту 2.1 договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 цього договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору.

В пункті 3.1 договору сторони передбачили, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з пунктом 3.2 договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна згідно з додатком 3 становить 10 грн. 84 коп. за 1 кв. м. орендованої площі. Крім того ПДВ (20%) - 2, 17 грн. Всього розмір орендної плати за перший місяць становить 13,01 грн. за 1 кв. м. орендованої площі. Орендна плата за перший місяць оренди за 54,4 кв. м. всієї орендованої площі становить 707,89 грн. з ПДВ (20%).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п. 3.2.1 договору).

У разі здійснення страхування майна орендодавцем до розміру орендної плати за перший місяць включаються витрати на страхування майна, що передається в оренду (п. 3.2.2 договору).

Орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього орендар відшкодовує витрати за сплати за оренду землі за рахунками орендодавця пропорційно орендованій площі (п. 3.4 договору).

Орендар відшкодовує втрати орендодавцю на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі показників лічильника і виставлених рахунків орендодавця (п. 3.5 договору).

В пункті 12.1 договору сторони передбачили, що він діє протягом двох років та одинадцяти місяців з 01 січня 2008 року до 01 грудня 2010 року.

Матеріали справи свідчать, що договір був достроково розірваний за згодою сторін, а майно передано орендодавцеві за актом приймання-передачі 01.06.2010 р. (а. с. 23).

У той же час, під час дії договору відповідачем не була своєчасно та в повному обсязі внесена орендна плата, у зв'язку з чим за період з 01.03.2009 р. по 31.05.2010 р. заборгованість відповідача склала 9125,04 грн.

Так, за вказаний період позивачем були виставлені рахунки на загальну суму 9 788,54 грн. (а. с. 27-31). Вказані рахунки були оплачені відповідачем лише частково в розмірі 663,50 грн. (а. с. 35), що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Після цього позивачем на адресу Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим була направлена претензія №09/234 від 05.03.2012 р. з вимогою сплатити суму заборгованості, яка була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди (найму).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості в розмірі 9125,04 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Посилання відповідача на пункт 12.1 договору суд вважає непереконливим, оскільки вказаним пунктом був лише закріплений обов'язок сторін здійснити розрахунки протягом 20 днів після закінчення строку дії договору, що не виключає можливості пред'явлення Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» позову про примусове стягнення заборгованості в межах строку позовної давності.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем своїх обов'язків за договором оренди №63вх-34 від 27.02.2008 р. в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, у зв'язку з чим вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9125,04 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до відшкодування 3 % річних у розмірі 593,53 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання та входять до складу грошового зобов'язання.

Така позиція щодо правової природи інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних викладена, зокрема, в постанові Верховного суду України від 15.11.2010 р. у справі №4/720.

Судом перевірено і встановлено, що сума 3% річних обчислена позивачем правомірно, через що вимоги щодо її стягнення визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Господарські витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на відповідача згідно з положеннями стаття 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим (бульвар Леніна, 5/7, м. Сімферополь, 95006, ідентифікаційний код 20703979) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (бул. Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (вул. Р. Люксембург, 1, м. Сімферополь, 95000; вул. Олександра Невського, буд. №2, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 22236588) 9125,04 грн. заборгованості, 3% річних у розмірі 593,53 грн., 1 609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.