Рішення

від 17.04.2012 по справі 10/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.04.12 р. Справа № 10/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Гриник М.М.,

при секретарі Захаровій В.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства „МІК-ГРУП» м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком", смт. Верхньоторецьке

про стягнення 100 000,00 грн.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 за довір.

Приватне підприємство „МІК-ГРУП» м. Донецьк, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком", смт. Верхньоторецьке про стягнення 100 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір відступлення права вимоги від 04.12.2010р., укладений між ОСОБА_2, м.Горлівка та приватним підприємством „МІК-ГРУП» м.Донецьк, а також на бездіяльність відповідача щодо виплати приватному підприємству „МІК-ГРУП», м.Донецьк вартості частини майна, яке належало товариству з обмеженою відповідальністю „Агроком", смт.Верхньоторецьке станом на 02.12.2009р., пропорційну частці 25% в статутному капіталі, та частки прибутку, пропорційну частці 25% в статутному капіталі.

Ухвалою суду від 27.12.2010р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 10/22, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким проти позовних вимог заперечував у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю, вважав, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Ухвалою від 03.03.2011р. суд вжив наступні заходи до забезпечення позову по справі №10/22: 1) накладено арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" (86040, Донецька область, Ясинуватський район, смт.Верхньоторицьке, вул.Леніна, буд.98, ЄДРПОУ 31011960) в сумі 100 000 грн., які знаходяться на його банківських рахунках, в тому числі: п/р №26101917 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №260481423 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №261066096 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №261072695 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №261096406 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №2604512548 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №2604815694 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №26006300144 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №26009109278 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №26007301521144 у філії ПАТ ПІБ в м.Ясинувата Донецької області, МФО 334420; 2) заборонено товариству з обмеженою відповідальністю „Агроком" (86040, Донецька область, Ясинуватський район, смт.Верхньоторицьке, вул.Леніна, буд.98, ЄДРПОУ 31011960) здійснювати дії щодо реорганізації, ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" (86040, Донецька область, Ясинуватський район, смт.Верхньоторицьке, вул.Леніна, буд.98, ЄДРПОУ 31011960).

З метою визначення вартості частини майна товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" та вартості частки прибутку відповідача станом на 02.12.2009р., суд ухвалою від 03.03.2011р. призначив судову експертизу, проведення якої доручив судовому експерту Баратинській С.І. Ухвалою від 03.03.2011р. суд зупинив провадження у справі №10/22 у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи.

Господарським судом від Донецького обласного бюро судово-бухгалтерських експертиз отримані матеріали справи № 10/22 з висновком судово-економічної експертизи №04/79-11 від 19.12.2011р.

За вказаних обставин, господарський суд ухвалою від 16.02.2012р. поновив провадження у справі.

З урахуванням результатів судово-економічної експертизи позивач надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просив суд стягнути з відповідача вартість частини майна, яке належало відповідачу станом на 02.12.2009р., пропорційну частці 25% в статутному капіталі, та частку прибутку, отриманого відповідачем в 2009 році до 02.12.2009р., пропорційну частці 25% в статутному капіталі, в розмірі 400 000,00 грн. Заяву про збільшення розміру позовних вимог суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав збільшені позовні вимоги.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 01.03.2012р. до 20.03.2012р., з 20.03.2012р. до 29.03.2012р., з 29.03.2012р. до 02.04.2012р.

Відповідач надав до суду клопотання про призначення повторної експертизи, проведення якої доручити державній експертній установі.

Вказане клопотання суд розглянув та відхилив, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів для вирішення спору по суті, зокрема, наявний висновок судово-економічної експертизи №04/79-11 від 19.12.2011р., наданий Донецьким обласним бюро судово-бухгалтерських експертиз. Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів. Статтею 42 цього ж Кодексу передбачено, що при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Тобто, призначення експертизи, в тому числі повторної, є правом, а не обов'язком суду. При цьому суд вважає, що наявний в матеріалах справи висновок судового експерта є належним письмовим доказом в розумінні статті 32 ГПК України. Крім того, відповідач не надав згоди на попередню добровільну оплату вартості повторної судової експертизи як заінтересована сторона з цього питання. У зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування на проведення судових експертиз по господарським справам, без здійснення попередньої оплати заінтересованою стороною проведення судової експертизи фактично стає неможливим. Призначення повторної судової експертизи за таких обставин приведе до затягування розгляду справи по суті.

Відповідач надав до суду клопотання про витребування з Першої Горлівської нотаріальної контори засвідченої належним чином копії спадкової справи №1447-2009; а також про зобов'язання позивача надати свідоцтво товариства та банківські чи інші фінансові документи, якими підтверджується внесення ОСОБА_5 вкладу до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком". Необхідність витребування спадкової справи відповідач обґрунтовує наявністю порушень законодавства, допущених нотаріусом під час видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.07.2010р., зареєстрованого в реєстрі за №3-1740.

Дане клопотання судом розглянуто та відхиляється, оскільки визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину не є предметом розгляду у даній справі та відноситься до цивільної юрисдикції, тобто до виключного відання загальних судів, що прямо передбачено ст. 15 ЦПК України та положеннями постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування». Крім того, наявні в матеріалах справи докази суд вважає достатніми для вирішення спору по суті. Відповідач не довів неможливість отримання ним за власною ініціативою від Першої Горлівської нотаріальної контори засвідченої належним чином копії спадкової справи №1447-2009 та від позивача засвідченої належним чином копії свідоцтва товариства та банківські чи інші фінансові документи, якими підтверджується внесення ОСОБА_5 вкладу до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" (відсутні запити відповідача та відмови Першої Горлівської нотаріальної контори та позивача у наданні копій вказаних документів).

Відповідач надав до суду клопотання про припинення провадження у справі в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку щ тим, що дана справа не підвідомча господарському суду.

Дане клопотання судом розглянуто та відхиляється на підставі наступного:

Підвідомчість даного спору визначена при порушенні провадження у справі №10/22 не на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України як корпоративного спору, а на підставі п.1 ч.1 ст. 12 ГПК України. Згідно п. 1.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» спори за позовами осіб, що не є учасниками (акціонерами) господарського товариства, до господарського товариства за своїм суб'єктним складом не належать до корпоративних. Справи з відповідних спорів залежно від складу сторін розглядаються господарськими або загальними судами. Обидві сторони спору у межах даної справи є господарюючими суб'єктами, що є умовою, кваліфікуючою цей спір як такий, який згідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» відноситься до відомства саме господарських судів і одночасно унеможливлює вирішення цього спору в системі загальних судів. Так, згідно п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 передбачено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності. При цьому зобов'язання стосовно стягнення вартості частин майна та прибутку, пропорційних частці 25% в статутному капіталі, кредитором якого є позивач, а боржником - відповідач, є грошовим зобов'язанням, оскільки його зміст складає обов'язок товариства сплатити гроші правонаступнику учасника цього товариства.

Відповідач та засновник товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" фізична особа ОСОБА_6 надали до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача фізичних осіб - засновників товариства - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 В обґрунтування заявлених клопотань посилалися на те, що предметом позову по даній справі є стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" вартості частини майна та частини прибутку, прийняття рішення по даній справі здатне прямою мірою впливати на права та обов'язки інших засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком", в тому числі щодо розподілу прибутку товариства.

Вказані клопотання судом розглянуті та відхилені, оскільки відповідачем у даній справі є товариство з обмеженою відповідальністю „Агроком", суд вважає недоцільним залучення додатково до участі у справі ще і всіх учасників товариства. Крім того, згідно діючого законодавства норми інституту третіх осіб покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією із сторін процесу у таких відносинах, які можуть змінитись у результаті винесеного рішення. В даному конкретному випадку суд вважає, що будь-яке рішення суду по даній справі не може вплинути на наявність у інших учасників товариства корпоративних прав та порядок їх реалізації. Предметом спору є стягнення грошових коштів, що відповідає розміру 25% частки майна Товариства, що в силу Закону належала учаснику, який вибув

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 17.04.2012р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач по справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком» (Далі -Товариство), засновано та зареєстровано в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в 2000р.

Порядок діяльності господарських товариств, права і обов'язки їх учасників, компетенція та порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства здійснюються відповідно до Закону України "Про господарські товариства" № 1576 (далі - Закон) та 4 розділу гл. 7 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) та статуту товариства.

За змістом ст. 58 Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну до розміру її часток у статутному капіталі.

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1р. учасником Товариства з часткою 25% в статутному капіталі був ОСОБА_5, що підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області від 24.11.2009р. по справі №32/100пн, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2010р.

ІНФОРМАЦІЯ_1р. ОСОБА_5 помер, що підтверджено долученим до матеріалів справи свідоцтвом про смерть НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України ОСОБА_8 в порядку спадкування від померлого ОСОБА_5 набула право власності на частку у статутному капіталі Відповідача у розмірі 25%, зокрема, частину всіх активів, майна, прибутку Товариства, пропорційну частці у статутному капіталі Відповідача; корпоративні права у Товаристві, пропорційні частці у статутному капіталі Відповідача, що підтверджено долученим до матеріалів справи свідоцтвом про право власності на спадщину за законом від 02.07.2010р., зареєстрованим в реєстрі за №3-1740, спадкова справа №1447-2009.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства (протокол №3 від 15.09.2010 р. )у прийнятті до складу учасників Відповідача ОСОБА_8 відмовлено, тобто остання не набула статусу учасника Товариства.

Впродовж дванадцятимісячного терміну з дня смерті учасника Товариства ОСОБА_5, вартість частини майна та частина прибутку Товариства, пропорційні частці 25% в статутному капіталі, ОСОБА_8 сплачені не були, що є підставою для права вимоги такої сплати в судовому порядку.

04.12.2010р. всі права, в тому числі і вищевказане право вимоги, ОСОБА_8 відступлено Приватному Підприємству «МІК-ГРУП» за договором відступлення права вимоги від 04.12.2010р. (позивачем по справі)

07.12.2010р. на виконання умов договору позивачем надіслано відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги, що підтверджено долученою до матеріалів справи копією та описом вкладення за №316763..

10.12.2010р. позивачем телеграмою №50/912001 на адресу відповідача надіслано вимогу про сплату вартості частини майна та частки прибутку Товариства, пропорційних частці 25% в статутному капіталі.

У зв'язку з невиконанням обов'язку зі плати з боку відповідача, позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого права.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, захист прав та інтересів здійснюється зокрема судом, що кореспондується з приписами ст. 55 Конституції України.

Як зазначено раніше, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1р., тобто на день смерті ОСОБА_5 був учасником Товариства з часткою 25% в статутному капіталі.

Щодо посилань відповідача на рішення господарського суду Донецької області по справі за № 32/100пн стосовно встановлення судом факту невнесення учасником ОСОБА_5 внеску до статутного капіталу Товариства суд виходить з наступного.

По-перше. За ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Сторонами у справі за змістом ст.. 21 Господарського процесуального кодексу України є позивач та відповідач. Сторонами по справі за № 32/100пн були ОСОБА_5 та товариство з обмеженою відповідальністю „Агроком". Сторонами по даній справі є приватне підприємство „МІК-ГРУП» та товариство з обмеженою відповідальністю „Агроком".

По-друге, таке твердження відповідача не є тим фактом, який вплинув на висновки суду при винесенні судового рішення по справі за №32/100пн.

По-третє. Товариство засновано та зареєстровано в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у 2000 році.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Агроком» від 29.12.2003р. було вирішено, зокрема, питання про виведення зі складу учасників ОСОБА_9, вступ у товариство ОСОБА_5 та про затвердження нової редакції Установчого договору ТОВ «Агроком», укладеного між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Згідно з п. 5 цього Установчого договору, внески учасників до статутного фонду складають по 3000,00грн., яким відповідає частка 25% в статутному капіталі.

Державна реєстрація змін відбулась 10.01.2006р. на підставі реєстраційної картки від 10.01.2006р. На 3 сторінці вказаної реєстраційної картки від 10.01.2006р. вказано, що ОСОБА_5 включено до складу учасників, та розмір здійсненого останнім внеску до статутного фонду ТОВ «Агроком» складає 3000,00грн.

05.10.2006р. Відповідачем подано реєстраційну картку для щорічного підтвердження відомостей про юридичну особу, на 4 сторінці якої внесок ОСОБА_5 до статутного капіталу ТОВ «Агроком» у розмірі 3000,00грн. позначено як сплачений, а статутний фонд ТОВ «Агроком» - як сформований у повному обсязі.

Відомості про вступ ОСОБА_5 до складу учасників ТОВ «Агроком» з часткою 25% та про сформованість статутного капіталу у повному обсязі були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується Витягом НОМЕР_2 станом на 16.09.2009р.

Таким чином, факт сформованості статутного капіталу в повному обсязі є встановленим в силу презумпції Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб».

Одночасно суд зазначає, що доказів на підтвердження вжиття заходів з боку Товариства щодо зменшення розміру статутного капіталу чи ліквідації Товариства в порядку ст.. 52 Закону України «Про господарські товариства» у разі невнесення учасником внеску до статутного фонду суду не надано.

Що стосується наявних в матеріалах справи копій квитанцій до прибуткового касового ордеру від 09.01.2006р., про внесення грошових коштів до статного капіталу учасниками ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, то вказана обставина ніяким чином не спростовує факт сформованості частки ОСОБА_5 в розмірі 25 % повному обсязі. Зазначене може лише свідчити про виникнення заборгованості у ОСОБА_5 перед вище переліченими особами.

Доказів перерозподілу часток у статутному капіталі суду не надано.

Отже, сформованість частки ОСОБА_5 в статутному капіталі ТОВ «Агроком» відповідним грошовим внеском у розмірі 3000,00грн., тобто виконання першим грошового зобов'язання перед товариством по внесенню грошового внеску в силу вступу до складу учасників, є доведеним.

В порядку ст. 1261 Цивільного кодексу України ОСОБА_8 набула право власності на частку у статутному капіталі Відповідача у розмірі 25%.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, що діяла на день смерті учасника Товариства) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

За змістом ст.. 55 Закону при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства (протокол №3 від 15.09.2010 р. )у прийнятті до складу учасників Відповідача ОСОБА_8 відмовлено, тобто остання не набула статусу учасника Товариства.

За ч.2 ст.55 того ж Закону при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

З урахуванням приписів ст.148 Цивільного кодексу України та статті 54 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має при виході з товариства право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Вихід учасника з товариства породжує певні правові наслідки як для цього учасника, так і для товариства. З моменту виходу учасника припиняються корпоративні відносини між ним та товариством. При цьому, найважливішим правовим наслідком виходу учасника є виникнення у товариства зобов'язань щодо розрахунків з ним. Між товариством і учасником виникають зобов'язальні правовідносини щодо виділення належної частки в майні товариства. Тобто, в розумінні вказаної нормиі учасник, який вибув, набуває статусу кредитора, а товариство стає боржником. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства та визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу. При цьому, законодавством збережено за учасником, який вибув, виплату належної йому частки прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Як зазначено раніше, учаснику Товариства ОСОБА_5 станом на дату його смерті належало 25% у статутному капіталі. Доньці померлого учасника ОСОБА_8 у прийнятті до складу учасників Товариством відмовлено, виплату належної частки в розмірі 25% спадкоємцю не здійснено.

Тобто, починаючи з 03.12.2010р. відповідачем по даній справі порушується зобовязання по сплаті ОСОБА_8 вартості частини майна та частки прибутку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений ншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо нше не встановлено договором або законом.

Договором відступлення права вимоги від 04.12.2010р. кредитора у зобов'язанні Відповідача перед ОСОБА_8 замінено у передбачений законом спосіб на приватне підприємство „МІК-ГРУП» м. Донецьк (позивача по даній справі).

Отже, саме позивач є носієм всіх прав, які належали ОСОБА_8 по відношенню до Товариства, в тому числі і права вимоги стягнення з Відповідача вартості частини майна Відповідача та частки прибутку в судовому порядку.

За відсутності документів та позбавлення можливості визначення розміру суми, яка підлягає виплаті, позивач заявлено до стягнення 100000,00 грн.

Під час розгляду справи з метою визначення фактичної вартості частини майна товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" та вартості частки прибутку відповідача станом на ІНФОРМАЦІЯ_1р., судом було призначено експертизу.

За висновком судово-економічної експертизи №04/79-11 від 19.12.2011р. вартість частини належного відповідачу майна станом на ІНФОРМАЦІЯ_1р., пропорційна частці 25% в статутному капіталі складає 1568,9 тис. грн., а частина прибутку, отриманого відповідачем в 2009 році станом на ІНФОРМАЦІЯ_1р., пропорційна частці 25% в статутному капіталі, - 250,65 тис. грн.

Тобто, за результатами проведеної експертизи стягненню на користь позивача підлягають грошові кошти в розмірі 1819550,00 грн.

Заявою б/н від 23.02.2011р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача лише частину суми, яка за висновком судово-економічної експертизи підлягає сплаті, а саме: 400 000, 00 грн., що є, власне, правом самого позивача.

Зважаючи на доведеність матеріалами справи наявності заборгованості у відповідача по сплаті частки в розмірі 25% учаснику, який вибув, невиплату суми боргу протягом встановленого Законом дванадцятимісячного періоду, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення заявленої позивачем суми в примусовому порядку.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства „Мік-Груп", м. Донецьк до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком", смт. Верхньоторецьке про стягнення вартості частини майна, яке належало відповідачу станом на ІНФОРМАЦІЯ_1р., пропорційної частці 25% в статутному капіталі, та частки прибутку, отриманого відповідачем в 2009 році до ІНФОРМАЦІЯ_1р., пропорційної частці 25% в статутному капіталі, в розмірі 400 000,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" (86040, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Верхньоторецьке, вул. Леніна, буд. 98; код ЄДРПОУ 31011960) на користь приватного підприємства „Мік-Груп" (83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 248, кв. 16; код ЄДРПОУ 33577053) вартість частини майна, яке належало відповідачу станом на ІНФОРМАЦІЯ_1р., пропорційну частці 25% в статутному капіталі, та частку прибутку, отриманого відповідачем в 2009 році до ІНФОРМАЦІЯ_1р., пропорційну частці 25% в статутному капіталі, в розмірі 400 000,00 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою господарського суду Донецької області по справі за №10/22 від 03.03.2011р. до закінчення розгляду справи по суті, а саме: 1) скасувати арешт, накладений на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" (86040, Донецька область, Ясинуватський район, смт.Верхньоторицьке, вул.Леніна, буд.98, ЄДРПОУ 31011960) в сумі 100 000 грн., які знаходяться на його банківських рахунках, в тому числі: п/р №26101917 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №260481423 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №261066096 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №261072695 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №261096406 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №2604512548 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №2604815694 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №26006300144 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №26009109278 в „Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805; п/р №26007301521144 у філії ПАТ ПІБ в м.Ясинувата Донецької області, МФО 334420; 2) скасувати заборону товариству з обмеженою відповідальністю „Агроком" (86040, Донецька область, Ясинуватський район, смт.Верхньоторицьке, вул.Леніна, буд.98, ЄДРПОУ 31011960) здійснювати дії щодо реорганізації, ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" (86040, Донецька область, Ясинуватський район, смт.Верхньоторицьке, вул.Леніна, буд.98, ЄДРПОУ 31011960).

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2012р.