Рішення

від 18.05.2012 по справі 5009/1248/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/10/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.12 Справа № 5009/1248/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Долинська"(71145, Запорізька область, Бердянський район, с. Долинське, вул. Леніна, буд. 64)

До відповідача-1: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

До відповідача-2: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1

про стягнення 209 221,18 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 46 від 12.03.2012р.

Від позивача: ОСОБА_4, директор на підставі протоколу зборів учасників б/н від 14.02.2000 р.

Від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність №1697 від 14.09.2009 р.

Від відповідача-2: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_3 від 27.06.2001 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

03.04.2012 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Долинська" до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за контрактом № 1007/1 від 07.10.2010р. у розмірі 209 221,18 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5009/1248/12, справі присвоєно номер провадження -5/10/12, розгляд справи призначено на 25.04.2012 р.

Ухвалою від 25.04.2012 р. розгляд справи відкладено на 18.05.2012 р. У судовому засіданні від 18.05.2012 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовою заявою представників сторін, розгляд справи відбувся без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представники позивача підтримали позовні вимоги викладені у позовній заяві від 28.03.2012 р. та пояснили наступне, 07.10.2010 р. між ТОВ "Агрофірма Долинська" та СПД ОСОБА_1 було укладено договір №1007/1, відповідно до умов якого позивач зобов'язується продати, а відповідач -1 зобов'язується прийняти та оплатити 250 тонн пшениці (далі -товар) на суму 392 500,00 грн. Позивач свої зобов'язання виконав, поставив відповідачу товар на суму 355 369,50 грн., відповідач -1 прийняв зазначений товар, що підтверджується накладною №70 від 07.10.2010 р. Відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на суму 215 013,00 грн. Станом на день звернення позивача до суду основна заборгованість відповідача -1 складає суму у розмірі 140 356,50 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем -1 вказаної суми позивачем було нараховано пеню у розмірі 60 583,65 грн., втрати від інфляції у сумі 8 281,03 грн. На забезпечення виконання договору №1007/1 від 07.10.2011 р., 02.11.2011 р. між ТОВ "Агрофірма Долинська" (далі -Кредитор) та ФОП ОСОБА_2 (далі -Поручитель), СПД ФО ОСОБА_1 (далі -Боржник) було укладено договір поруки №0211/11, відповідно до якого поручитель несе відповідальність за зобов'язаннями, які були невиконані боржником, та які передбачені договором №1007/1. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів -1, 2 суму основного боргу у розмірі 140 356,50 грн., пеню у розмірі 60 583,65 грн., втрати від інфляції у сумі 8 281,03 грн. та судовий збір у розмірі 4 184,42 грн.

В обґрунтування позову посилається на ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 534, 543, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 220, 231 Господарського кодексу України.

Представник відповідача -1 та відповідач -2 проти задоволення позовних вимог не заперечує, визнає позов у повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 14.05.2012 р. на суму 140 356,50 грн., який підписаний обома сторонами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2010 р. між СПД ФО ОСОБА_1 (далі -Покупець) та ТОВ "Агрофірма Долинська" (далі -Продавець) було укладено договір №1007/1, відповідно до п. 1. якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити (далі -Товар), за цінами, в строки та на умовах нижчевикладених:

Найменування товаруКількість (тн.)Ціна без ПДВ (грн.)ПДВ (грн.)Ціна з ПДВ (грн.)Сума з ПДВ (грн.) Пшениця 250 1308,33 261,67 1570,00 392500,00 Всього 250 392500,00

Відповідно до п.3.1. договору передання Товару Покупцю здійснюється на умовах: вивіз транспортом Продавця. Товар поставляється до 15 жовтня 2010 р.

Згідно з п.4.1. поставка здійснюється за заявкою Покупця.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 10-ти банківських днів після поставки товару за кожну партію окремо.

Документ, який підтверджує приймання-передачу товару вважати товарно-транспорту накладну, яка підписана представниками сторін. Представником Покупця являється водій (п.6.3.)

Відповідно до п. 7.2. даного договору у випадку прострочення Покупцем оплати Товару Продавцю згідно діючого договору Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню із розрахунку 0,1% від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожний день прострочення.

Згідно з п. 10.3. дійсний договір має силу після його підписання до повного взаєморозрахунку між сторонами.

Позивачем, на виконання умов договору № 1007/1 від 07.10.2010 р. було поставлено відповідачу - 1 товар, а саме пшеницю у кількості 226,350 тонн на суму 355 369,50 грн., що підтверджується накладною №70 від 07.10.2010 р., яка підписана та скріплена печатками позивача та відповідача -1.

Уповноважена особа відповідача -1 ОСОБА_2 на підставі довіреності №000063 від 07.10.2010 р., яка дійсна до 16.10.2010 р. прийняв товар вказаний у накладній від 07.10.2010 р., а саме: пшеницю у кількості 226,350 т.

Представник позивача у судовому засіданні від 18.05.2012 р. зазначив, що за поставлений товар на суму 355 369,50 грн. відповідач - 1 здійснив часткове погашення у розмірі 215 013,00 грн. Представник відповідача -1 та відповідач -2 вказані обставини підтвердив.

Позивач неодноразово звертався до відповідача -1 з претензіями (від 21.03.2011 р. №34, 01.08.2011 р. №111, 03.10.2011 р. б/н, 05.12.2011 р. №184) про погашення заборгованості за договором №1007/1 від 07.10.2012 р.

Відповідач -1 на вказані претензії відповіді не надав.

02.11.2011 р. між ТОВ "Агрофірма Долинська" та СПД ФО ОСОБА_1 було укладено додаток №1 до договору №1007/1 від 07.10.2010 р., яким було погоджено графік погашення заборгованості у розмірі 140 356,50 грн. за вказаним договором.

Як свідчать матеріали справи, відповідач - 1 суму заборгованості у розмірі 140 356,50 грн. не сплатив.

В забезпечення зобов'язань СПД ФО ОСОБА_1 за договором №1007 від 07.10.2012 р. (далі - основний договір), 02.11.2011 р. між ТОВ "Агрофірма Долинська" (далі -Кредитор) та ФОП ОСОБА_2 (далі -Поручитель), СПД ФО ОСОБА_1 (далі -Боржник) було укладено договір поруки №0211/11, відповідно до статті 2 якого передбачено відповідальність Поручителя перед Кредитором, а саме за зобов'язання, які були невиконані Боржником, та які передбачені основним договором, зокрема, але не обмежуючись: зобов'язання повернути Кредитору кошти, за проданий товар (оз.пшеницю) на суму 140 356,50 грн.; зобов'язання відшкодувати збитки, завдані Кредитору невиконанням та/або неналежним виконанням зобов'язань по основному договору; зобов'язання сплатити Кредитору штрафні санкції за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань по основному договору у строки та у розмірах, які зазначаються в основному договорі.

Відповідно до п.2.1.3. договору передбачено зобов'язання Поручителя сплатити Кредитору неустойку у випадку і у розмірі, зазначеному в п.4.4. цього договору.

Відповідно до п. 2.2. встановлено зобов'язання, зазначені в п.2.1. цього договору, у разі прострочення їх виконання підлягають виконанню Поручителем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно п. 4.1. договору поруки Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник. Поручитель та Боржник залишаються зобов'язаними перед Кредитором до того моменту, поки всі зобов'язання за основним договором не будуть виконані повністю.

Відповідач - 2 взяті на себе зобов'язання щодо сплати заборгованості у розмірі 140 356,50 грн. за договором №1007/1 від 07.10.2010р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Доказів зворотного відповідачем -2 суду не надано.

У судовому засіданні від 18.05.2012 р. представниками сторін був наданий акт звірки взаємних розрахунків від 14.05.2012 р. на суму 140 356,50 грн., який підписаний та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача -1.

На день судового засідання заборгованість відповідно до договору №1007/1 від 07.10.2010 р., договору поруки №0211/11 від 02.11.2011 р. відповідачів -1, 2 перед позивачем складає суму у розмірі 209 221,18 грн. , з яких: 140 356,50 грн. -основний борг, пені у розмірі 60 583,65 грн., втрат від інфляції у сумі 8 281,03 грн.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

07.10.2010 р. між СПД ФО ОСОБА_1 (далі -Покупець) та ТОВ "Агрофірма Долинська" (далі -Продавець) було укладено договір №1007/1. Позивачем на виконання умов договору було поставлено товар, що підтверджується накладною №70 від 07.10.2010р., яка підписані обома сторонами.

Відповідач - 1 на підставі довіреності №000063 від 07.10.2010 р. прийняв товар про, що свідчить підпис на вказаній накладній.

Відповідач - 1 свої зобов'язання за зазначеним договором належним чином не виконав, оплату товару в строк до 21.10.2010 р. на суму у розмірі 140 356,50 грн. не здійснив.

Станом на 18.05.2012 р. сума основного боргу відповідача -1 перед позивачем складає 140 356,50 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору №1007/1 від 07.10.2010 р. у випадку прострочення Покупцем оплати Товару Продавцю згідно діючого договору Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню із розрахунку 0,1% від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожний день прострочення.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Наданий позивачем розрахунок пені не відповідає вимогам законодавства, оскільки у даному розрахунку пеня нараховується за період з 07.10.2010 р. по 01.12.2011 р. у розмірі 60 583,65 грн., але нарахування пені повинно припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність здійснити власний перерахунок пені.

Відповідно до п.4.3. договору №1007/1 від 07.10.2010 р., відповідач - 1 повинен був здійснити оплату за поставлений товар протягом 10-ти банківських днів після поставки товару, а саме до 21.10.2010 р.

Відповідно до розрахунку суду сума пені за період з 22.10.2010 р. по 22.04.2011 р. складає 10 847,83 грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 10 847,83 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, який містяться в матеріалах справи втрати від інфляції за період з жовтня 2010 р. по лютий 2012 р. складають 8 281,03 грн., відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.

Статтею 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України .

Згідно із частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 4.1 договору поруки №0211/11 від 02.11.2011 р. передбачена солідарна відповідальність боржника та поручителя.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачами - 1, 2 взяті на себе зобов'язання за договором №1007/1 від 07.10.2010 р., договором поруки №0211/11 від 02.11.2011 р. належним чином не виконано, своєчасно суму основного боргу у розмірі 140 356,50 грн. не сплачено.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором №1007/1 від 07.10.2010 р., договором поруки №0211/11 від 02.11.2011 р., а саме документального підтвердження сплати грошових коштів у розмірі 140 356,50 грн. відповідачі - 1, 2 суду не представили.

Таким чином, на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідачів - 1, 2 за договором № 1007/1 від 07.10.2010 р. складає 159 485,36 грн., а саме: 140 356,50 грн. -основного боргу, 10 847,83 грн. -пені, 8 281,03 грн. -втрат від інфляції.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_4) та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Долинська" (71145, Запорізька область, Бердянський район, с. Долинське, вул. Леніна, буд. 64; ЄДРПОУ 03750374, п/р 26004330335781 в ПАТ "Укрсоцбанк", м. Бердянськ, МФО 334011) заборгованість за договором №1007/1 від 07.10.2010 р. у розмірі 140 356 (сто сорок тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 50 коп. основного боргу, 10 847 (десять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 83 коп. пені, 8 281 (вісім тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 03 коп. втрат від інфляції, 3 189 (три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 70 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 23.05.2012 р.