Рішення

від 29.05.2012 по справі 5010/391/2012-27/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2012 р. Справа № 5010/391/2012-27/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамсен" (Юридична адреса: вул. П. Мирного, 10, с. Студінка, Калуський район, Івано-Франківська область, 77334; Поштова адреса: вул. Г. Мазепи, 164 Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76026)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (вул. Галицька, 25, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)

про стягнення заборгованості в сумі 52 351, 12 гривень за поставлений товар та надані послуги.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (паспорт серія НОМЕР_1 виданий 17.04.1998 року Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області, довіреність б/н від 03.05.2012 року).

Від відповідача: не з'явились.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамсен" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену продукцію та надані послуги в сумі 60 928, 64 гривень, з яких 51 460, 00 гривень - основна заборгованість, 6 381, 04 гривень - втрати від інфляції та 3 087, 60 гривень - 3 % річних від простроченої суми.

Крім того, позивач просив суд покласти господарські витрати на відповідача, а саме 1 609, 50 гривень сплаченого судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті отриманої продукції.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2012 року порушено провадження у справі № 5010/391/2012-27/17 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.05.2012 року.

Ухвалами суду від 03.05.2012 року та 15.05.2012 року розгляд справи відкладався на 15.05.2012 року та на 29.05.2012 року відповідно, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподання витребуваних судом письмових доказів.

14.05.2012 року до господарського суду Івано-Франківської області від позивача по справі надійшло клопотання (Вх. № 3134/2012 - свх. від 14.05.2012 року) про зменшення розміру позовних вимог. У своєму клопотанні позивач зазначив, що 04.01.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамсен" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" з претензією про сплату заборгованості в розмірі 51 460, 00 гривень, у зв'язку із чим зобов'язання по оплаті вказаної суми виникло у боржника відповідно до ст. 530 ЦК України - в семиденний строк з моменту надсилання претензії відповідачу. Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача за неналежне виконання грошового зобов'язання 51 460, 00 гривень - основного боргу, 360, 22 гривень - втрат від інфляції та 530, 90 гривень - 3 % річних.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшеним чи зменшеним розміром позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників у яких виражається позовна вимога.

Зазначене клопотання прийнято судом до розгляду. Справа розглядається у відповідності до зменшених позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, у відповідності до заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'являвся, проте до господарського суду Івано-Франківської області повернулись повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками Укрпошти - "за зазначеною адресою не числиться" (а. с. 2, 28, 47, 64).

Ухвали суду направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією, на адресу зазначену у позовній заяві.

Представник позивача по справі подав суду клопотання (Вх. № 2335/2012 - свх. від 15.05.2012 року) про долучення до матеріалів справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 13729467 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт". Таким чином, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрована юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт", реєстраційний номер юридичної особи ЄДР: 10001841010, ідентифікаційний код: 22184740, де зазначене місце знаходження відповідача: вул. Галицька, будинок 25, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, тобто це адреса, яка вказана в позовній заяві та ухвалах суду які надсилались відповідачу.

Отже, як встановлено судом, ухвали по справі направлялись відповідачу за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також за адресою зазначеною у позовній заяві.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамсен" уклало усну угоду з товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт" про постачання продукції та надання послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамсен" згідно усної домовленості надало послуги у формі транспортних перевезень та виготовлення металовиробів відповідачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 31.07.2008 року № 10/08, копія якої міститься в матеріалах справи (а. с. 42). А також факт надання послуг підтверджується Актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000011 від 18.07.2008 року та Актом здачі - приймання робіт (надання послуг № ОУ - 0000013 від 31.07.2008 року, які підписані обома сторонами та містять відтиски печаток (а. с. 16, 21).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт", в особі уповноваженої особи - ОСОБА_2, отримало згідно довіреностей від 18.07.2008 року серія ЯПЗ № 320327 та довіреності від 04.08.2008 року серія ЯПЗ № 320337 будівельні матеріали на суму 134 440, 82 гривень (а. с. 39 - 41), що підтверджується видатковими накладними № РН-0000111 від 18.07.2008 року, № РН-0000112 від 21.07.2008 року, № РН-0000113 від 23.07.2008 року, № РН-0000118 від 31.07.2008 року, № РН-0000119 від 31.07.2008 року, № РН-0000121 від 04.08.2008 року, № РН-0000123 від 06.08.2008 року, № РН-0000129 від 07.08.2008 року, № РН-0000146 від 15.09.2008 року, № РН-0000138 від 28.08.2008 року, копії яких містяться в матеріалах справи ( а. с. 17 - 19, 22 - 26).

Однак, відповідач виконав умови усної домовленості щодо оплати за отриманий товар частково, а саме перерахував на поточний рахунок позивача 82 980, 82 гривень, внаслідок чого утворилась заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Керамсен" в розмірі 51 460, 00 гривень, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 02.02.2010 року, який підписаний обома сторонами з відтисками печаток. (копія акту міститься в матеріалах справи - а. с. 15).

04.01.2012 року відповідачу була направлена претензія № 1 з проханням в установленому порядку здійснити погашення заборгованості шляхом перерахування позивачу грошових коштів в сумі 51 460, 00 гривень. Факт направлення претензії відповідачу підтверджується копією фіскального чеку "Укрпошти" № 2203 від 04.01.2012 року, який міститься в матеріалах справи (а. с. 13).

Відповіді на претензію відповідач не надіслав, борг не сплатив.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем склала 51 460, 00 гривень та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання грошового зобов'язання на цю суму відповідачу нараховано 3 % річних за період з 12.01.2012 року по 15.05.2012 року, що складає 530, 90 гривень та інфляційні втрати в розмірі 360, 22 гривень за період з січня по квітень 2012 року.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно положень, викладених у ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

В порушення договірних зобов'язань відповідач, не провів своєчасно та в повному обсязі розрахунок за надання послуг у формі транспортних перевезень та виготовлення металовиробів відповідачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 31.07.2008 року № 10/08 і Актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000011 від 18.07.2008 року та Актом здачі - приймання робіт (надання послуг № ОУ - 0000013 від 31.07.2008 року, а також за отриману від позивача продукцію, у зв'язку з чим заборгованість відповідача станом на момент подання позовної заяви до суду склала 51 460, 00 гривень, що підтверджується довіреностями на отримання будівельних матеріалів від 18.07.2008 року серія ЯПЗ № 320327 і від 04.08.2008 року серія ЯПЗ № 320337 на суму 134 440, 82 гривень, та видатковими накладними № РН-0000111 від 18.07.2008 року, № РН-0000112 від 21.07.2008 року, № РН-0000113 від 23.07.2008 року, № РН-0000118 від 31.07.2008 року, № РН-0000119 від 31.07.2008 року, № РН-0000121 від 04.08.2008 року, № РН-0000123 від 06.08.2008 року, № РН-0000129 від 07.08.2008 року, № РН-0000146 від 15.09.2008 року, № РН-0000138 від 28.08.2008 року, актом звірки взаємних розрахунків від 02.02.2010 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем своїх зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 51 460, 00 гривень - основного боргу, суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3 % річних за період з 12.01.2012 року в сумі 530, 90 гривень та інфляційні втрати в сумі 360, 22 гривень за період з січня місяця по квітень місяць 2012 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в межах позовних вимог, заявлених, у відповідності до заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарські витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 205, 509, 525, 526, 530, 612, 625, 655, 692, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 64, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамсен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" про стягнення заборгованості в сумі 52 351, 12 гривень за поставлений товар та надані послуги - задовольнити повністю .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (вул. Галицька, 25, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код: 22184740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамсен" (Юридична адреса: вул. П. Мирного, 10, с. Студінка, Калуський район, Івано-Франківська область, 77334; Поштова адреса: вул. Г. Мазепи, 164 Б, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76026, ідентифікаційний код: 31789626) - 52 351, 12 гривень (п'ятдесят дві тисячі триста п'ятдесят одну гривню дванадцять копійок) за поставлений товар та надані послуги, з яких 51 460, 00 гривень - основна заборгованість, 360, 22 гривень - інфляційні втрати та 530, 90 гривень - 3 % річних, а також 1 609, 50 гривень (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) - сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.06.12

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"