Рішення

від 28.05.2012 по справі 5011-45/5438-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/5438-2012 28.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» Про Стягнення 6 737,62 грн. Суддя Балац С.В. Представники сторін: Від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю; Від відповідача не з'явились.

Суть спору: на розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»заборгованості за договором поставки № 3473-11 від 16.02.2011 р. у розмірі 6 737,62 грн., у тому числі: сума основної заборгованості 5 700,90 грн., пеня у розмірі 263,38 грн., штраф у розмірі 399,06 грн., 20 % річних у розмірі 338,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 62,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки № 3473-11 від 16.02.2011 р. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по договору поставки № 3473-11 від 16.02.2011 р. на загальну суму у розмірі 6 737,62 грн., у тому числі: сума основної заборгованості 5 700,90 грн., пеня у розмірі 263,38 грн., штраф у розмірі 399,06 грн., 20 % річних у розмірі 338,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 62,70 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Ухвала суду, що надсилалась відповідачу на адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була повергнута відділенням поштового зв'язку з відміткою про «за зазначеною адресою не знаходиться».

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 28.05.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

16.02.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», як постачальником (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія», як покупцем (надалі - відповідач) було укладено договір поставки № 3473-11 (надалі - договір).

Відповідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої (надалі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Згідно до п. 5.2. договору ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару.

Підпис уповноваженого представника покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий покупцем від постачальника за кількістю та за якістю (речення перше абзацу третього п. 3.4. договору).

Відповідно до видаткової накладної № 162176/161118 від 02.09.2011 р. відповідачем було отримано товар від позивача на загальну суму 5 819,70 грн.

Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 5 700,90 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 5 700,90 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну суму 5 700,90 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 263,38 грн., штраф у розмірі 399,06 грн., 20 % річних у розмірі 338,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 62,70 грн.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.1. договору, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі сім відсотків від суми боргу.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 263,38 грн.

Крім того, перевіривши розрахунок штрафу наданий позивачем суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 399,06 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 20 % річних у розмірі 338,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 62,70 грн. суд відмічає наступне:

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Відповідно до п. 9.2. договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Наданий позивачем розрахунок 20 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення 20 % річних у розмірі 338,58 грн. та інфляційних втрат у розмірі 62,70 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»(місцезнаходження: 02152, місто Київ, вулиця Серафимовича, будинок 15-А; ідентифікаційний код 21605121) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»(місцезнаходження: 84601, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Озерянівська, будинок 2; поштова адреса: 02088, місто Київ, вулиця Леніна, будинок 42; ідентифікаційний код 35871504) суму основного боргу у розмірі 5 700,90 (п'ять тисяч сімсот) грн. 90 коп., пеню у розмірі 263,38 (двісті шістдесят три) грн. 38 коп., штраф у розмірі 399,06 (триста дев'яносто дев'ять) грн. 06 коп., інфляційні втрати у розмірі 62,70 (шістдесят дві) грн. 70 коп., 20 % річних у розмірі 338,58 (триста тридцять вісім) грн. 58 коп. та 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Балац

Дата складення повного рішення 01.06.2012 р.