Рішення

від 21.05.2012 по справі 5015/908/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.12 Справа№ 5015/908/12

За позовом : Дочірнього підприємства „ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, м.Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Укройлтрейдінг", м.Львів

про стягнення 572869грн. 56коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача : Кафідова О.М., Кушнір О.С., Попович Р.І.

від відповідача : Барбадин-Дунець Н.М.

Представникам сторін, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору : Позов заявлено Дочірнім підприємством „ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укройлтрейдінг" про стягнення 572869грн. 56коп.

Ухвалою суду від 07.03.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.03.2012р. За клопотанням представника відповідача, ухвалою суду від 29.03.2012р. відкладено розгляд справи на 09.04.2012р. З метою витребування у сторін додаткових доказів у справі, ухвалою суду від 09.04.2012р. відкладено розгляд справи на 24.04.2012р. В судовому засіданні 24.04.2012р. судом оголошено перерву до 07.05.2012р. Ухвалою суду від 07.05.2012р. за клопотанням відповідача продовжено строк вирішення спору на п"ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 21.05.2012р.

В судовому засіданні 21.05.2012р. представником відповідача подано суду клопотання від 21.05.2012р. (зареєстроване канцелярією суду 21.05.2012р. за № 10905/12) про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просить суд поставити наступні запитання: - чи виконані підписи на акті приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання №49-01 від 27.11.2011р. та акті приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання №49-02 від 30.11.2011р., складеному між ДП „Прикарпатзахідтранс" та ТзОВ „Укройлтрейдінг" ОСОБА_6? Чи іншою особою?

Дане клопотання судом відхилено, оскільки акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання не є єдиними та основними документами, які можуть слугувати належними і допустимими доказами перебування товарно-матеріальних цінностей на зберіганні у позивача.

Представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, поясненні до позовної заяви від 23.04.2012р. № 08/2632 (зареєстроване канцелярією суду 24.04.2012р. за № 8934/12), клопотанні до позовної заяви від 07.05.2012р. (зареєстроване канцелярією суду 07.05.2012р. за № 9740/12) та запереченні проти клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи від 10.05.2012р. (зареєстроване канцелярією суду 10.05.2012р. за № 10036/12). Зокрема покликається на те, що відповідач визнав надані позивачем послуги по зберіганню оплативши їх за листопад 2011р., згідно представлених актів вбачається, що кількість прийнятого на зберігання нафтопродукту співпадає із поверненим зі зберігання нафтопродукту. Стверджує, що призначення судової експертизи спрямоване на затягування судового розгляду, а результат не впливає на суть спору.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов від 24.04.2012р. № 8943/12 (зареєстрований канцелярією суду 24.04.2012р. № 8943/12).

Зокрема покликається на те, що позивачем не долучено жодного акту приймання-передачі, встановленої форми відповідно до додатку №6 до договору №12-49-11 від 18.11.2011р., що на думку відповідача, свідчить про відсутність факту передачі на зберігання відповідачем позивачу нафтопродуктів згідно з умовами, передбаченими договором №12-49-11 від 18.11.2011р. Також представник відповідача стверджує, що ні у маршрутній телеграмі, ні у долучених до матеріалів справи актах №278-ПС від 26.11.2011р. та №279-ПС від 30.11.2011р. немає посилання на договір зберігання №12-49-11 від 18.11.2011р., тобто у позивача відсутні підстави стверджувати про те, що позивачем прийнято на зберігання певну кількість нафтопродукту на певний строк зі сплатою певної винагороди, як це передбачено договором №12-49-11 від 18.11.2011р.

Крім цього, зазначає, що договір №12-49-11 від 18.11.2011р. зберігання нафтопродуктів в резервуарах ЛВДС-5 був укладений, в зв'язку із укладенням між позивачем та відповідачем договору оренди майна №301/01 від 13.03.2011р. (частини майнового комплексу ЛВДС-5), в тому числі двох резервуарів для зберігання нафтопродуктів, ємністю по 2000 м. куб. кожен, оскільки нафтопродукт, який транспортувався за допомогою системи трубопроводів АК „Транснафтопродукт", спочатку потрапляв у резервуари, які перебувають у власності та розпорядженні позивача. Лише після проходження через зазначені резервуари, нафтопродукт міг бути переданий відповідачу у його орендовані резервуари (які є власністю позивача та передані в користування та розпорядження відповідача). 01.12.2011р. на вимогу позивача, відповідач передав (повернув) позивачу частину орендованого майна, а саме резервуар РВС 2000 №104, про що було складено акт приймання-передачі від 01.12.2011р. для проведення діагностики. За таких обставин, відповідач був позбавлений права використовувати власне орендоване майно (резервуари) для зберігання нафтопродуктів (у розмірі 2000 м куб.), що зумовило вимушену фактичну затримку отриманих відповідачем нафтопродуктів у резервуарах позивача понад 7 та 14 календарних днів.

Відповідно до п. 4.7.3 договору №12-49-11 від 18.11.2011р. зберігання не оплачується при проведенні планових та аварійних робіт на об'єктах наливних пунктів та АСН та при відсутності технічної можливості видавати нафтопродукти з резервуарів виконавця. В зазначених випадках дні простою АНП по технічним причинам при розрахунку вартості зберігання не включаються у вартість зберігання. Саме проведення діагностики резервуару РВС 2000 №104 та його відсутність у розпорядженні відповідача підпадає під дію п.4.7.3 договору №12-49-11 від 18.11.2011р., оскільки діагностика резервуару належить до планових робіт та технічно унеможливлює передачу нафтопродуктів з резервуарів позивача в орендований резервуар відповідача.

13.05.2012р. сторонами було укладено договір оренди майна № 305/01 відповідно до умов якого, позивачем (орендодавець) було надано відповідачу (орендар) за плату в тимчасове володіння і користування майно, зазначене в додатку №1 для зберігання та наливу в автомобільні цистерни нафтопродуктів, які поступають по системі Магістрального нафтопродуктопровода на наливний пункт ЛВДС-5С.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

18.11.2011р. між ДП „ПрикарпатЗахідтранс" (виконавець) та ТзОВ „Укройлтрейдінг" (замовник) укладено договір про надання послуг із зберігання нафтопродуктів №12-49-11, предметом якого відповідно до п.1.1 є надання виконавцем послуг по прийманню нафтопродуктів замовника, зберіганню в резервуарах виконавця, передача нафтопродуктів з резервуарів замовнику або іншим особам, вказаним замовником, з оформленням звітної документації.

На виконання умов вказаного договору в резервуари лінійної виробничо-диспетчерської станції - 5С (ЛВДС-5С) позивачем були прийняті нафтопродукти.

Відповідно до п.2.1.7. договору „датою початку зберігання вважається дата підписання акту прийому нафтопродуктів в резервуари ДП „ПрикарпатЗахідтранс" в системі АК „Транснафтопродукт".

п.4.1 договору та додатком №1 для резидентів встановлений тариф за зберігання нафтопродуктів за тонну на добу (без ПДВ): 1-7 доба 0,10грн.; 8-14 доба - 3,75грн.; з 14 доби - 15,85 грн.

Замовник зобов'язаний до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплатити виконавцю вартість послуг із зберігання, включаючи ПДВ (п.4.3 договору).

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач повністю оплатив вартість зберігання нафтопродуктів виконавцю по листопад 2011 року включно. Однак, послуги за грудень 2011р. та січень 2012р. оплачені відповідачем не були.

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача відповідно до представленої довідки-розрахунку за грудень 2011р. - січень 2012р. становить 572869грн. 56коп.

Протягом листопада 2011 року в резервуари ЛВДС-5С на зберігання за актом №278-ПС приймання нафтопродуктів ДП „ПрикарпатЗахідтранс" в системі АК „Транснафтопродукт" від 26.11.2011р. по маршрутній телеграмі 09-4/3814-Т від 17.11.2011 р., було прийнято 2425097 кг дизельного пального ресурсів ВАТ „ТНК-ВР Холдинг" та 2566353 кг дизельного пального за актом №279-ПС приймання нафтопродуктів від 30.11.2011р.

Відповідно до п.2.1.1 договору №12-49-11 від 18.11.2011р. замовник передає виконавцю для зберігання за даним договором дизельне паливо марки Л-0, 2-62 в кількості та якістю, обумовлених в маршрутних телеграмах або актах, підтверджуючих перехід права власності на конкретну партію палива (акт приймання-передачі дизельного палива). Документом, що підтверджує початок відповідального зберігання конкретної партії нафтопродуктів є „акт прийому нафтопродуктів в резервуари ДП „ПрикарпатЗахідтранс" в системі АК „Транс нафтопродукт", якщо замовник є отримувачем палива на підставі маршрутної телеграми або акт права переходу права власності (акт приймання-передачі), якщо замовник приймає паливо в резервуарах виконавця від попереднього власника. В даному випадку були складені акти № 278-ПС від 27.11.2011р. та №279-ПС від 30.11.2011р., оскільки замовник є отримувачем палива на підставі маршрутної телеграми АК „Транснефть" № 09-4/3814 від 17.11.2011р.

За фактом прийому продукту, відповідно до п.2.1.5. договору, замовником (відповідач) та виконавець (позивач) підписано акт прийому-передачу товарно-матеріальних цінностей на зберігання № 49-01 від 27.11.2011р. (на вагу 2 425,097т) та акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання № 49-02 від 30.11.2011р. (на вагу 2 566,3 53т) на загальну кількість 4991,450 тон.

Таким чином, за маршрутною телеграмою 09-4/3814-Т від 17.11.2011р., відповідач (вантажоотримувач) отримав 4991,450 тонн (2425097кг + 2566353кг = 4991450кг), що підтверджується актом залишків за грудень 2011 року.

Дизельне пальне замовника, яке було на зберіганні у позивача, було видано зі зберігання 01.12.2011р. на підставі акту №80 приймання-передачі в кількості 795,825 кг; 05.12.2011р. на підставі акту №81 в кількості 295,456 кг; 06.12.2011р. на підставі акту №83 в кількості 139,494 кг; 09.12.2011р. на підставі акту №84 в кількості 345,683 кг; 09.12.2011р. на підставі акту №85в кількості 198,557 кг; 15.12.2011р. на підставі акту №86 в кількості 337,465 кг; 16.12.2011р. на підставі акту №87 в кількості 316,727 кг; 16.12.2011р. на підставі акту №88 в кількості 300,000 кг; 17.12.2011р. на підставі акту №89 в кількості 221,747 кг; 18.12.2011р. на підставі акту №90 в кількості 126,497 кг; 19.12.2011р. на підставі акту №91 в кількості 155,137 кг; 20.12.2011р. на підставі акту №92 в кількості 170,303 кг; 21.12.2011р. на підставі акту №93 в кількості 357,365 кг; 22.12.2011р. на підставі акта №94 в кількості 326,232 кг; 26.12.2011р. на підставі акту №95 в кількості 524,538 кг; 30.12.2011р. на підставі акту №96 в кількості 345,307 кг. Загальна кількість виданих у грудні нафтопродуктів становила 4956333кг.

Відповідно до акту звірки залишків нафтопродукту за грудень 2011 року станом на 01.01.2012р. залишки нафтопродуктів відповідача в резервуарах ЛВДС-5С становили 35117кг (4991450кг - 4956333кг = 35117кг).

Позивач зазначає, що акт № 11 від 31.12.2011р. приймання-передачі виконаних робіт по договору №12-49-11 та акт звірки залишків нафтопродукту у кількості 35117кг за січень 2012 року станом на час звернення з позовом до суду відповідачем не підписані.

Факт зберігання позивачем товарно-матеріальних цінностей відповідача а саме, 4991,450 тонн нафтопродуктів, за грудень 2011р. підтверджено наявними й справі документами.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності ч.1 ст. 936 ЦК України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов"язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України -зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов"язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до вимог ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч. 1 ст. 946 ЦК України).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 625, 627,629, 638, 936, 946 ЦК України, ст.. 193 ГК України, ст.ст.33,34,44,49, 82,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укройлтрейдінг", м.Львів, вул.Повітряна, буд.2 (ідентифікаційний код 37176784) на користь Дочірнього підприємства „ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, м.Рівне, вул.Котляревського, 18 (ідентифікаційний код 13000932) 572869грн. 56коп. основного боргу, 11457грн. 39коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 28.05.2012р.