Рішення

від 22.05.2012 по справі 5015/1745/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.12 Справа№ 5015/1745/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Сігма" с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОМЕН-ДРУК" м. Львів

Про стягнення 56438,31 грн. боргу

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - довіреність 1/С-12, Дудок В.В. - директор

Від відповідача ОСОБА_4 - представник зха довіреністю

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ Торговий дім „Сігма" с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОМЕН-ДРУК" м. Львів про стягнення 56438,31 грн.

Представники Позивача в судовому засіданні підтримують позовні вимоги, просять позов задоволити.

Відповідач у відзиві на позов суму основного боргу визнає. Однак, суму пені ТзОВ „ДОМЕН-ДРУК", враховуючи фінансові проблеми товариства, просить зменшити на 50%.

Позивач проти зменшення пені на 50% не заперечує.

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Сігма" (Позивач), в особі керівника - директора Дудка Василя Васильовича, що діяв на підставі Статуту та Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОМЕН-ДРУК" (Відповідач), в особі керівника - директора ОСОБА_5, що діяв на підставі Статуту, укладено 14 березня 2011 року договір - № 720311 (Договір) та 03 січня 2012 року договір - № 10-С12.

Відповідно до умов Договору, Позивач зобов'язується передати у власність Відповідача Продукцію, а Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити наступний Товар.

Відповідач згідно з умов Договору зобов'язується прийняти вказаний вище товар та оплатити його вартість.

Свої зобов'язання Позивач виконав повністю та передав Відповідачу вказаний вище Товар в повному об'ємі та належної якості, а Відповідач прийняв відповідний Товар, що підтверджується відповідними документами (долучені до матеріалв справи).

На підставі частини 1 та частина 2 статті 692 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України покупець зобов'язаний прийняти та оплатити ціну переданого товару після його прийняття або умов визначених договором.

Згідно із пунктом 6.1. Договору Відповідач зобов'язувався здійснити оплату Товару шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця 100% загальної вартості Договору, що складає 52 515, 84 гривень до 13 лютого 2012 року.

Докази оплати в матерілах справи відсутні.

Таким чином, відповідно до поданого Позивачем розрахунку сума основного боргу Відповідача перед Позивачем становить 52515,84 грн.

При постановлені рішення суд виходить з:

Статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення Відповідачем своїх договірних зобов'язань перед Позивачем.

Відтак, сума основної заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та доведена Позивачем становить 52515,84 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати.

Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 567,52 грн. та інфляційні втрати у розмірі 525,17 грн.

Пунктом 7.4 Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати за Товар Покупець сплачує Продацю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої вартості Товару з ПДВ за кожний календарний день прострочення оплати платежу по день оплати заборгованості включно.

Позивачем нараховано Відповідачу 2829,78 грн. пені.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу Україну , у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання Відповідача суд вважає за доцільне зменшити розмір пені що підлягає стягненню на 50%.

Сума пені, що підлягає до стягнення становить 1414,89 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення частково -в сумі 52515,84 грн. основного боргу, 1414,89 грн. пені, 3 % річних у розмірі 567,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 525,17 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на Відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно ст. 9 Закону України „Про судовий збір" (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року), судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається із доданого до матеріалів справи платіжного доручення № 1127 від 27 квітня 2012 року, Позивачем сплачено 1128,80 грн. судового збору. Однак сума судового збору, з врахувааям вищевикладеного, повиння становити 1609,50 грн.

З врахуванням викладеного, суд достягує з Позивача в доход державного бюджету 480,70 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 525,526,534,610,611,625,629 ЦК України, ст.ст. 1,12,33,34,43,49,82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОМЕН-ДРУК" (79020, м. Львів, вул. Підголоско,27, код ЄДРПОУ 33562775, МФО 300658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Сігма" (81110, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Коновальця,14, код ЄДРПОУ 34167489, МФО 385543) 52515,84 грн. боргу, 1414,89 грн. пені, 3 % річних у розмірі 567,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 525,17 грн., 1609,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Достягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Сігма" ( 81110, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Коновальця,14, код ЄДРПОУ 34167489, МФО 385543) в доход державного бюджету (Отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 480,70 грн. судового збору.

5. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.І.Довга