Рішення

від 17.05.2012 по справі 412/5530/2012

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

cpg1251

Справа 412/5530/2012

2/412/3390/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17 травня 2012 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого судді - Черновського Г.В.

при секретарі -Савченко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН», третя особа Дніпропетровська міська Рада про визнання незаконною відмови від погодження меж земельної ділянки, визнання права на виготовлення технічної документації із землеустрою без погодження меж із суміжним землекористувачем, стягнення моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2012 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому в обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що вона має у власності нежитлову будівлю-кафе та споруди по АДРЕСА_1. Бажаючи відвести земельну ділянку, на якій розташоване вказане майно, в користування, вона у 2010 році звернулася із заявою до Дніпропетровської міської ради, яка своїм рішенням від 16.06.2010 року № 256/58 надала позивачці дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім того позивача зобов'язано замовити у землевпорядній організації, яка має відповідну ліцензію, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати цей проект до міської ради для організації робіт щодо його погодження і розгляду відповідних проектів рішень. В подальшому замовивши проект, позивач погодила межі земельної ділянки з профільними службами, втім, звернувшись до керівника ТОВ «Юкон»як до суміжного землекористувача для погодження меж земельної ділянки, отримала від нього відмову. Вважаючи відмову відповідача у погодженні меж земельної ділянки та підписання плану та акту незаконною, позивач вважає, що своїми діями відповідач умисно та безпідставно перешкоджає їй здійснити законне право на отримання земельної ділянки в користування на умовах оренди. Тому вона просила суд визнати незаконною відмову ТОВ «Юкон»від погодження меж земельної ділянки площею 0,0421 га по фактичному розміщенню нежитлової будівлі-кафе та споруд по АДРЕСА_1 та підпису акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 23.07.2010 року. Визнати за ОСОБА_1 право на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки площею 0,0421 га по фактичному розміщенню нежитлової будівлі-кафе та споруд по АДРЕСА_1, без погодження меж цієї земельної ділянки з боку ТОВ «Юкон», а також стягнути з ТОВ «Юкон»моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи проти задоволення позову не заперечувала, просила ухвалити рішення згідно чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України та ухвалити по справі заочне рішення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 є власницею нежитлової будівлі-кафе та споруд по АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 12.02.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2, реєстровий номер 137, копія якого наявна в матеріалах справи. Право власності зареєстровано у КП «ДМБТІ»19.02.2010 року, що підтверджується витягом від 19.02.2010 року № 25366337. Згідно даних технічного паспорта КП «ДМБТІ»від 01.02.2010 року, нежитлова будівля-кафе знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,0425 га. Згідно договору купівлі-продажу від 12.02.2010 року, право власності або користування вказаною земельною ділянкою не зареєстровано, кадастровий номер земельній ділянці не надавався.

Позивач у 2010 році звернулася із заявою до Дніпропетровської міської ради для відведення зазначеної земельної ділянки в користування. Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради від 16.06.2010 року № 256/58 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0421 га по фактичному розміщенню нежитлової будівлі-кафе та споруд по АДРЕСА_1. Крім того, пунктом 2 вказаного рішення ОСОБА_1 зобов'язано замовити у землевпорядній організації, яка має відповідну ліцензію, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати цей проект до міської ради для організації робіт щодо його погодження і розгляду відповідних проектів рішень.

Позивач замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в землевпорядній організації ПП «НВФ «Геосервіс», яка підготувала кадастровий план зони проведення робіт з встановлення в натурі меж користування.

Судом встановлено, що суміжним землекористувачем земельної ділянки площею 0,0421 га по фактичному розміщенню нежитлової будівлі-кафе та споруд по АДРЕСА_1 є ТОВ «Юкон».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він є чоловіком позивача, восени 2011 року та взимку 2011-2012 років ОСОБА_1 багаторазово зверталися до директора ТОВ «Юкон»Барабаша В.М. з проханням підписати план та акт № 162190 від 23.07.2010 року про встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки, але директор ТОВ «Юкон»від підпису відмовлявся, мотивуючи це тим, що просто не бажає підписувати вказані документи.

Разом з тим, суду було надано оригінал плану та акту № 162190 від 23.07.2010 року встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки, що містяться в проекті землеустрою, який було оглянуто судом, в яких навпроти підпису суміжного землекористувача ТОВ «Юкон»дійсно відсутній підпис керівника вказаного товариства та відсутня печатка товариства. Копії плану та акту № 162190 від 23.07.2010 року містяться у матеріалах справи на.

Суд приходить до висновку, що дії керівництва ТОВ „ЮконВ» є перешкодою позивачу реалізувати законне право на отримання земельної ділянки в користування на умовах оренди. Відмова керівництва ТОВ «Юкон»у погодженні меж земельної ділянки та підписання плану та акту є безпідставною з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності здійснюється за проектом відведення в порядку передбаченому ст. 123 ЗК України.

Статтею 56 Закону України «Про землеустрій»передбачено, що до складу проектної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включаються матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.

Відповідно до ст. 198 ЗК України, кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ № 677 від 26.05.2004 року, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Виходячи з викладеного, погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами і землевласниками та з профільними службами є необхідною умовою виготовлення технічної документації, тому проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Дніпропетровської міської ради для погодження позивачкою не подавався, оскільки для отримання позитивного висновку щодо такого погодження необхідно, як вказувалося вище, отримати погодження меж земельної ділянки та підписати план та акт у відповідача як у суміжного землекористувача.

Позивачем були отримані погодження у ГоловАПУ (висновок від 06.09.2010 року № 10/1739П3), у міській СЕС (висновок від 02.08.2010 року № 123), у відділі охорони навколишнього природного середовища (висновок від 30.07.2010 року № 4-1755-5-1), в обласному центрі з охорони історико-культурних цінностей (висновок від 25.06.2010 року № 2569/2).

Відповідно до ст.ст. 91, 96, 103 ЗК України, власники та землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення права на землю кожного з них.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів, за якою кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Також в силу положення п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України - визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи яка звернулась до суду.

На підставі викладеного суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та визнає безпідставною відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон»від погодження меж земельної ділянки площею 0,0421 га по фактичному розміщенню нежитлової будівлі-кафе та споруд по АДРЕСА_1 та підпису акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 23.07.2010 року. Також суд визнає за позивачкою право на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки площею 0,0421 га по фактичному розміщенню нежитлової будівлі-кафе та споруд по АДРЕСА_1, без погодження меж цієї земельної ділянки з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон».

Що стосується вимоги позову про відшкодування моральної шкоди, то суд має наступну думку.

В силу ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, окремо зазначених в законі.

Представником позивача в судовому засіданні не доведені обставини щодо заподіяння моральної шкоди відповідачем позивачці, на які позивачка посилалася в своєму позові, а тому суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні вимоги про відшкодування моральної.

Обговорюючи питання про судові витрати, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.), що підтверджується квитанцією, яка наявна в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 1167, 1193 ЦК України, ст. 91, 96, 103, 125, 126, 198 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 69, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Визнати безпідставною відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон»(код ЄДРПОУ 20308409) від погодження меж земельної ділянки площею 0,0421 га по фактичному розміщенню нежитлової будівлі-кафе та споруд по АДРЕСА_1 та підпису акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 23.07.2010 року.

Визнати за ОСОБА_1 право на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки площею 0,0421 га по фактичному розміщенню нежитлової будівлі-кафе та споруд по АДРЕСА_1, без погодження меж цієї земельної ділянки з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон»(код ЄДРПОУ 20308409).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон»(код ЄДРПОУ 20308409) на користь ОСОБА_1 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.) сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Г.В. Черновськой