Рішення

від 26.10.2006 по справі 6/1636

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/1636

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" жовтня 2006 р. Справа № 6/1636

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Терлецької -Байдюк Н.Я.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Трембіцький В.В. - довіреність №НЮ-599 від 20.04.06р.

від відповідача Степура В.І. - довіреність №126 від 09.08.06р.,          Чагаєв Р.А. - довіреність №179 від 26.10.06р.  

від співвідповідачів: не з'явилися  

Розглянув справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Пасажирського вагонного депо м.Тернопіль (м. Тернопіль)  

до Акціонерного товариства закритого типу "Агротонпром" (м. Бердичів)

Співвідповідачі: ТОВ "ВКК"Агросервіс" (м.Київ, вул.Тельмана, 5) та в/ч №1495 Державної прикордонної служби України (м.Житомир, вул. Київське шосе, 125).

про стягнення 7601 грн.

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 7601,00грн. збитків, спричинених втратою підвагонного обладнання від рефрижераторного вагону. Вимоги мотивовані тим, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу отримав у позивача рефрижераторний вагон, який позивач доставив відповідачу з використанням свого підвагонного обладнання (ходової частини) і яке відповідач зобов'язаний був повернути позивачу. Відповідач зобов'язання по поверненню ходової частини не виконав в зв'язку з викраденням підвагонного обладнання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові.

Представники відповідача проти позову заперечують частково, посилаючись на те, що зобов'язання по поверненню підвагонного обладнання товариством не виконано з об'єктивних причин - в зв'язку з його викраденням, що підтверджується постановою про порушення кримінальної справи.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 10.08.06 до участі у справі в якості співвідповідачів були залучені ТОВ "ВКК "Агросервіс" та в/ч №1495 Державної прикордонної служби України, які були отримувачами рефрижераторного вагону.

Співвідповідачі проти позову заперечують, посилаючись на відсутність договірних відносин з позивачем і будь-яких зобов'язань стосовно викраденого підвагонного обладнання, про що зазначили у письмових відзивах.  

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2003 року між рефрижераторним вагонним депо Тернопіль, яке в послідуючому було реорганізовано в пасажирське вагонне депо Тернопіль і яке є відособленим структурним підрозділом Львівської залізниці (позивач), та АТЗТ "Агротонпром" (відповідач) був укладений договір купівлі-продажу №303, відповідно до якого позивач продав, а відповідач купив кузов рефрижераторного вагону з двома холодильними агрегатами вартістю 26320,00грн.,

Згідно п.1.2 цього договору "Продавець" (позивач) надає послуги "Покупцю" (відповідачу) по доставці рефрижераторного вагону до станції призначення і поверненню ходових частин вагонів в депо.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що "Покупець" в день прибуття вагона на станцію призначення зобов'язаний отримати кузов купленого вагона, а підвагонну ходову частину: візки з колісними парами, автозчеп, автогальмівне обладнання передати по акту приймання-передачі представнику депо.    

На виконання договору 19 травня 2004 року представник відповідача Плісак І.В. по довіреності №586631 від 18.05.04 отримав рефрижераторний вагон №39207 з двома холодильними агрегатами, про що складено відповідний акт прийомки-передачі (а.с.20). В цьому акті зазначено, що підвагонна ходова частина: візки, колісні пари, автозчепи, гальмівне обладнання в обов'язковому порядку повертається в депо.

Листом від 18.05.04 №127 відповідач просив позивача відправити куплений ним вагон за адресою: м. Житомир, вул. Привокзальний майдан, 2, одержувач – в/ч № 1495 Державної прикордонної служби України (а.с.21).

На виконання пунктів 1.2 та 2.1 договору позивач доставив вагон за вказаною адресою, що підтверджується квитанцією в прийомі вантажу №35150290 від 25.05.04 (а.с.22).

Згідно листа в/ч №1495 Державної прикордонної служби України від 27.07.04 рефрижераторний вагон №00039207 на своїх осях був доставлений залізницею (ст..Житомир) на під'їздну колію ДПСБУ 10 “Спецбуд” (а.с.23).  

За повідомленням залізниці, подальші дії з вагоном №00039207 проводили працівники ТОВ ВКК "Агросервіс" та військової частини №1495 Державної прикордонної служби України.

03.08.2004р. представник відповідача Плісак І.В. прибув у м. Житомир у в/ч 1495 передати підвагонне обладнання - візки з колісними парами, автозчіпки, гальмівне обладнання представникам депо. Передача обладнання не відбулась в зв'язку з його викраденням, що підтверджується копією постанови про порушення кримінальної справи від 03.09.04 (а.с.85).

Як повідомив суду старший слідчий СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області Мартинюк О.Б., кримінальна справа № 04/072072 порушена за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, знаходиться в провадженні і на даний час вживаються заходи щодо встановлення особи, яка скоїла даний злочин (а.с.84).

Пунктом 125 Статуту залізниць України передбачено, що після прибуття на  станцію  призначення  вантажу  всю відповідальність перед  залізницею  щодо  цього  перевезення несе одержувач.

Відповідно до ст.ст.11, 509 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.  

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин  несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських  санкцій  повинно  гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в  тому  числі  відшкодування  збитків   учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та  забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в   договорі.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміється втрата або пошкодження майна. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого майна, визначена відповідно до вимог законодавства (ст.125 ГК).

Згідно експертного висновку, проведеного ТОВ “Орієнтир-Реформа” 30.06.04 (а.с.14), вартість підвагонної ходової частини: 4-х колісних пари, два візки, автозчеп, гальмівне обладнання, становить 7601,00грн. (а.с.13).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення вказаних збитків з відповідача АТЗТ “Агротонпром”, оскільки не вжиття ним заходів по виконанню обов'язків, передбачених договором, спричинило позивачу збитки.

Порушення та розслідування кримінальної справи по факту викрадення підвагонного обладнання не може бути підставою, як вважає відповідач, для звільнення його від відповідальності. Доказом по справі може бути тільки вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили.

В частині позовних вимог до співвідповідачів ТОВ "ВКК "Агросервіс" та в/ч №1495 Державної прикордонної служби України, які залучалися судом, слід відмовити, оскільки вони не пов'язані з позивачем договірними зобов'язаннями та не несуть відповідальність за повернення підвагонного обладнання.   

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,75,82-85 ГПК України, господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Агротонпром" (13306, Житомирська область, м. Бердичів, пл.Привокзальна,3, код24703367) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - Пасажирського вагонного депо Тернопіль (46003, м. Тернопіль, вул.Бродівська,61, код  26428244) - 7601,00грн. збитків; 102,00грн. сплаченого державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в позові до співвідповідачів ТОВ "ВКК "Агросервіс" та в/ч №1495 Державної прикордонної служби України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Дата підписання: 10 листопада 2006 року.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2-5 - сторонам