Постанова

від 07.06.2012 по справі 4-2098/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-2098/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., при секретарі Антоненко В.В., за участю прокурора Кравченка В.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення при розгляді скарги його адвоката від 03.04.2012 року в порядку і у строки передбачені ст.97 КПК України, зобов'язати Генеральну прокуратуру України належним чином провести ґрунтовну перевірку викладених у скарзі його адвоката фактів та прийняти відповідне рішення, витребувати з Генеральної прокуратури України оригінал скарги його адвоката від 03.04.2012 року з усіма додатками, витребувати з прокуратури Львівської області оригінал скарги, переадресованої в обласну прокуратуру Генеральною прокуратурою України, а також перевірити в судовому засіданні, чи містить скарга достатньо даних для проведення належної перевірки і прийняття рішення в порядку гл.8 КПК України.

В обґрунтування скарги зазначає, що його адвокат звернувся до Генеральної прокуратури України зі скаргою від 03.04.2012 року в порядку гл.8 КПК України, в якій просив порушити кримінальну справу та притягнути до відповідальності суддю Апеляційного суду Львівської області Яременка О.Д.

Суд вважає за можливе розгляд скарги у відсутність ОСОБА_1, який знаходиться під вартою, матеріали справи містять достатньо даних для прийняття судом рішення за змістом вимог скаржника.

Прокурор в судовому засіданні проти вимог скарги заперечував, вимоги, наведені в скарзі, вважав безпідставними, оскільки суд не наділений правом зобов'язувати прокурора вчиняти певні дії при розгляді заяв про вчинення злочину, окрім цього, підстав для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України не було, так як скарга адвоката ОСОБА_1 від 03.04.2012 року за своїм змістом не є заявою про вчинення злочину, а тому відповідно до Закону України «Про звернення громадян»була направлена до прокуратури Львівської області.

У відповідності з положеннями ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб, скарга ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України підлягає розгляду навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують такий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що 03.04.2012 року захисник скаржника звернувся до Генеральної прокуратури України із скаргою про свідоме знищення звукозапису допиту потерпілого ОСОБА_3

Також в судовому засіданні встановлено, що Генеральною прокуратурою України вказана скарга адвоката ОСОБА_1 не була розглянута згідно ст.97 КПК України.

У відповідності до положень ст.97 КПК України прокурор зобов'язаний приймати до розгляду заяви і повідомлення про вчинені злочини, за результатами розгляду яких повинен порушити справу, відмовити в її порушенні або ж направити їх за належністю, разом з тим зазначений порядок вирішення стосується виключно заяв про вчинення злочину як таких.

Аналіз норм КПК України дає підстави стверджувати, що лише заяви або повідомлення про злочини, подані відповідно до положень ст.95 КПК України тягнуть за собою обов'язок органу дізнання, слідчого, прокурора чи судді провести перевірку в порядку ст.97 КПК України та винести одне з передбачених цією статтею рішень. Такі заяви повинні містити достовірні відомості, які вказують на об'єктивні ознаки злочину чи підготовки до нього.

Начальник Головного управління підтримання державного обвинувачення в судах Генеральної прокуратури України, діючи в межах своєї компетенції, визначив порядок розгляду скарги адвоката ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Суд погоджується з прокурором у справі, що вказана скарга за своїм змістом не є заявою про вчинення злочину, оскільки не містить даних про ознаки злочину, а тому не підлягала вирішенню в порядку ст.97 КПК України.

Також матеріали скарги не містять жодних даних про попередження адвоката ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину за ст.383 КК України.

Фактично у ньому захисник вказував на дії секретаря судового засідання та ще двох працівників суду при складанні акта про те, що фіксування судового процесу від 26.11.2007 року звукозаписувальним засобом не відбулось у зв'язку з тим, що були перебої у постачанні електроенергії, підставами ж для проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України є взагалі наявність даних про вчинення злочину як таких.

Отже, вказані у скарзі захисника обставини не могли бути приводом для проведення перевірки в порядку кримінально -процесуального провадження.

За результатами розгляду скарги захисника Генеральною прокуратурою України останньому надано відповідь, що підтверджується її копією, наявною в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про дотримання вимог закону з боку посадових осіб Генеральної прокуратури України при розгляді скарги захисника, відтак -про залишення даної скарги без задоволення.

Окрім цього, у відповідності до ст.19 Конституції України орган судової влади (суд) діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак, цими нормативними актами підстави для визнання незаконними чи протиправними дій (бездіяльності) прокурора та зобов'язання прокурора вчиняти певні дії при розгляді заяви про злочин, не передбачені.

Окрім цього, прокурор є процесуально незалежною особою, яка не може бути примушена будь -ким не на підставах чи не у спосіб, визначених законом, діяти певним чином.

Інші вимоги скарги також не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на положеннях КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 55 Конституції України, ст.ст. 95, 97 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України та зобов'язання вчинити певні дії -залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення.

Суддя О.Білоцерківець