Рішення

від 07.11.2006 по справі 12/2821

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/2821

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" листопада 2006 р.                                                     Справа № 12/2821

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської  Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Лукащук Л.А..- дов. від 12.06.06 №; 46-к.

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Листопад", м.Житомир  

до Приватного підприємства "Урарту-2002" (м.Житомир)

про стягнення 77967,24 грн.

У відповідності до ч.3 ст.69 спір вирішено у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача                   77 967,24 грн., з яких: 54 000,00 грн -  заборгованості, 3 425,76 грн. - пеня, 541,48 грн. - 3% річних, 20 000,00 грн. - моральної шкоди та відшкодування судових витрат.

Згідно заяви про зміну позовних вимог №800 від 03.11.06р. (а.с.11) позивач зменшив, викладені у позовній заяві, вимоги до 64077,40 грн. та просить стягнути з відповідача 54000,00 грн. основного боргу, 5714,28 грн. пені, 963,12 грн. 3% річних, 3400,00 грн. моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

Представник позивача позов підтримала в межах зменшених позовних вимог.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив. Відзив на позовну заяву -  не надав.

Оскільки 28.08.06р. на адресу господарського суду повернулась ухвала від 11.08.06р. з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою, ухвалу від 21.09.06р. було направлено як за юридичною адресою відповідача так і за адресою проживання керівника підприємства Товмасян Н.С. (вул. Котовського, 16, кв. 100).

Враховуючи, що ухвала господарського суду, направлена на адресу місця проживання керівника підприємства-відповідача до господарського суду не повернулася, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд   

ВСТАНОВИВ:

20.03.06р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Листопад" (позивач) та Приватним підприємством "Урарту-2002" (відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 33 (а.с. 5), на виконання п. 2.3.  якого, згідно рахунку № 3 від 20.03.06р. (а.с.6), позивач перерахував відповідачу попередню оплату за товар в розмірі 54000,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, в зв'язку з чим 25.04.06р. йому було направлено лист-вимогу №350 про повернення сплаченої суми.

На день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 54000,00 грн., що підтверджується, підписаним сторонами, актом звірки взаєморозрахунків станом на  21.09.06р. (а.с.15). На день розгляду справи борг не змінився, оскільки докази його погашення в матеріалах справи відсутні.

Суд вважає, що відповідач основну заборгованість визнав в повному обсязі, оскільки підписав, зазначений вище акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до п.5.2. договору, у випадку отримання попередньої оплати і невиконання зобов'язань щодо поставки товару, продавець, при неможливості виконати зобов'язання в натурі, зобов'язаний повернути в 3-х денний строк грошові кошти покупцю по першій вимозі в повному обсязі. При неповерненні суми боргу понад 3-х банківських днів, продавець зобов'язаний повернути суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочки, а також сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ від неповерненої суми за кожний день прострочення.

На підставі п.5.2 договору, згідно заяви про зміну позовних вимог від 03.11.06р. та доданого до неї розрахунку (а.с.11,12) позивач нарахував відповідачу пеню за період  з 01.04.06р. по 03.11.06.р. на суму 5714,28грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої  суми, якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України,  згідно заяви про зміну позовних вимог від 03.11.06р. та доданого до неї розрахунку (а.с.11,12),  відповідачу нараховано 3% річних на суму 963,12 грн.

Крім того, згідно заяви про зміну позовних вимог, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3400,00 грн. моральної шкоди.

При перевірці, наданих позивачем розрахунків пені та 3% річних, судом встановлено, що їх нараховано не вірно.

По перше: пеню нараховано за 7 місяців, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ст. 232 Господарського кодексу вказує, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. По-друге: позивач не врахував  умови п. 5.2, договору, згідно якого  відповідач при неможливості виконати зобов'язання в  натурі повинен повернути кошти по першій вимозі протягом трьох днів. А пеня сплачується останнім в разі неповернення коштів протягом трьох банківських днів.

Отже, обрахування пені має бути здійснено за 6 місяців  і з 01.05.06р. по 31.10.06р. Згідно обрахунку суду,  сума пені становить  4717,97 грн. В стягненні 996,31 грн. пені слід відмовити, так як її нараховано в порушення вимог чинного законодавства.

Згідно зробленого судом перерахунку 3% річних за період з 01.05.06 по 03.11.06, їх сума становить 829,97 грн. В стягненні 133,15 грн. 3% річних слід відмовити.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, розмір якої, згідно заяви про зміну позовних вимог, склав 3400,00 грн., суд встановив, що позивач не надав належних доказів на підтвердження факту її завдання, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню частково на суму 59547,94 грн., в тому числі 54000,00 грн. основного боргу,  4717,97  грн. пені та 829,97  грн. 3% річних. В задоволенні 996,31  грн. пені, 133,15  грн. 3% річних та 3400,00 грн. моральної шкоди суд відмовляє, оскільки їх заявлено безпідставно.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69,82-85ГПК України, господарський суд         

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Урарту-2002", 10029, м. Житомир, вул. Малинська, 6, код 32066764

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Листопад", 10004, м. Житомир, вул. Кафедральна, 4, код 32805418

- 54000,00 грн. - сума основної заборгованості;

- 4717,97 грн. пені;

- 829,97 грн. 3% річних;

- 595,48 грн. витрат по сплаті держмита;

- 109,66 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.     

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

  Дата підписання: 13 листопада 2006 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3- сторонам

4- відповідачу Товмасян Н.С. (м. Житомир, вул. Котовського, 16, кв. 100)