Рішення

від 30.05.2012 по справі 13/5005/3254/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.12р. Справа № 13/5005/3254/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ініціал", м. Кривий Ріг

до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький центральний рудоремонтний завод", м. Кривий Ріг

про стягнення 42 321, 46 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 07.05.2012р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № 015/1-13 від 03.01.2012р.;

СУТЬ СПОРУ:

05.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ініціал", м. Кривий Ріг (далі - Позивач) звернулась з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький центральний рудоремонтний завод", м. Кривий Ріг (далі - Відповідач) суму, на яку збільшився борг, внаслідок інфляційних процесів у розмірі 36 171 грн. 75 коп. та 6 149 грн. 71 коп. 3% річних за несвоєчасні розрахунки, а всього - 42 321 грн. 46 коп. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаного рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2005 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. У відзиві на позов вказує на те, що правовідносини, що існують між Позивачем та Відповідачем на даний момент, виникли не з порушення грошового зобов'язання, а з примусового виконання судового рішення та регулюються нормами законодавства про виконавче провадження. При цьому, діючим в Україні законодавством, зокрема Законом України "Про виконавче провадження", не передбачено право кредитора вимагати сплати 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного рішення, тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат є неправомірними і такими, що не відповідають правовому порядку в Україні, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

10.05.2012 року від відповідача до господарського суду надійшла заява № б/н про застосування строку позовної давності.

У судовому засіданні 28.05.2012 року представник позивача подав письмові пояснення в яких зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Представником відповідача у судовому засіданні подано пояснення та контррозрахунок суми позову.

У судовому засіданні 28.05.2012 року оголошувалась перерва до 28.05.2012 року до 10:45 год., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 28.05.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2005 року у справі № 12/147 позовні вимоги ТОВ фірми "Ініціал" задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ВАТ "Криворізький центральний рудоремонтний завод" 34 416 грн. 51 коп. основного боргу, 6 302 грн. 99 коп. інфляційних нарахувань та 1 828 грн. 16 коп. 3% річних, а також судові витрати.

07.12.2005 року господарським судом на виконання зазначеного рішення було видано відповідний наказ, на підставі якого 01.03.2006 року Саксаганським ВДВС Криворізького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 01.11.2011 року на розрахунковий рахунок ТОВ фірми "Ініціал" було перераховано заборгованість за наказом від 07.12.2005 року № 12/147 в повному обсязі.

Також позивач стверджує, що внаслідок інфляційних процесів борг відповідача за період з 18.11.2005 року по 31.10.2011 року збільшився на суму 36 171 грн. 75 коп., а 3% річних від простроченої суми за період з 18.11.2005 року по 31.10.2011 року складають 6 149 грн. 71 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку (а. с. 8).

Проте, Відповідач 10.05.2012 року надіслав заяву про застосування строку позовної давності на підставі ст. 257 ЦК України. А також, представник Відповідача у судовому засіданні 28.05.2012 року надав письмові пояснення в яких просить суд застосувати строк позовної давності зазначаючи, що Позивач має право нараховувати 3% річних та інфляційні витрати починаючи з 05.04.2009 року по дату повної сплати Відповідачем суми основного боргу, а саме по 31.10.2011 року.

Розглянувши надану заяву відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи, що відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та застосувати позовну давність.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, з огляду на те, що діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення та відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню, а також враховуючи, що відповідач належним чином не виконав своє зобов'язання в частині оплати заборгованості та враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, суд, застосовуючи строк позовної давності, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача 7089, 80 грн. інфляційних витрат за період з 05.04.2009 року по 31.10.2011 року та 2 659, 03 грн. 3% річних за період з 05.04.2009 року по 31.10.2011 року.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних має бути відмовлено у зв'язку зі спливом загальної позовної давності, передбаченою ст. 257 ЦК України.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок порушень вчинених відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 267, 599, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 4, 32, 33, 34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький центральний рудоремонтний завод" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1, ЄДРПОУ 00190940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ініціал" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Українська, 80/25, ЄДРПОУ 13421594) суму 7 089 грн. 80 коп. - індексу інфляції, 2 659 грн. 03 коп. - 3% річних, та стягнути 1609 грн. 50 коп. - судового збору.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин

Повне рішення складено 30.05.2012 року.