Рішення

від 08.05.2012 по справі 5006/29/14/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.05.12 р. Справа № 5006/29/14/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Везком», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 113 794,31грн., 3% річних у сумі 2 515,95грн., пені у розмірі 8 884,12грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Везком», м.Дніпропетровськ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 113 794,31грн., 3% річних у сумі 2 515,95грн., пені у розмірі 8 884,12грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №39 від 01.09.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №39 від 01.09.2010р., акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 31.07.2011р. складає 113 794,31грн., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Везком».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 180, ч.7 ст. 193, ст. 224 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 58 Господарського процесуального кодексу України.

27.03.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Везком», договору поставки №39 від 01.09.2010р., додаткової угоди №1 від 16.04.2011р. до договору поставки №39 від 01.09.2010р., угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, видаткових накладних, податкових накладних, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар та довідку за підписом директора «Везком» №38 від 23.03.2012р., яка свідчить про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Везком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз» крім договору №39 від 01.09.2010р. інших не існує.

Представник Позивача у судове засідання 08.05.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83049, м.Донецьк, вул.Хірургічна, буд. 4 «А».

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Везком» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз» (Покупець) було укладено договір поставки №39 , відповідно п.1.1 якого у відповідності з даним Договором Продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність Покупця в асортименті та у кількості, відповідно накладним, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (далі Товар) та оплатити за нього встановлену у накладних грошову суму.

У розділі 2 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку розрахунків:

- загальна сума договору та поставок за даним договором складає суму товару, отриманого за усіма накладними (п.2.1 Договору);

- оплата товару який поставляється, здійснюється безготівковим шляхом протягом 10 календарних днів з моменту прийняття Покупцем товару (п.2.4 Договору);

У розділі 5 договору визначили відповідальність Сторін:

- за порушення умов даного Договору сторони несуть відповідальність у встановленому законом порядку (п.5.1 Договору);

- Продавець несе відповідальність за несвоєчасну поставку товару у вигляді оплати Покупцю пені у розмірі подвійної одлікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується Продавцю лише у тому випадку, якщо Покупець виконав свої платіжні зобов'язання по відношенню до Продавця (п.5.2 Договору);

Згідно п.8.1 договору Договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2010р. У випадку, якщо ні одна з сторін до закінчення строку дії договору, за 15 календарних днів не повідомила іншу сторону про наміри його розірвати, даний договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік.

16 квітня 2011 року Сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, у якій п.2.4 виклали у наступній редакції: оплата товару який поставляється, може здійснюватись безготівковим шляхом або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 179 303,46грн., що підтверджується видатковими накладними №4629 від 16.04.2011р. на суму 11 164,03грн., №4912 від 10.05.2011р. на суму 11 597,10грн., №49 від 10.05.2011р. на суму 3 523,22грн., №27 від 06.05.2011р. на суму 3 963,60грн., №179 від 20.04.2011р. на суму 2 819,47грн., №167 від 18.04.2011р. на суму 1 941,60грн., №143 від 15.04.2011р. на суму 1 208,15грн., №264 від 30.03.2011р. на суму 17 999,47грн., №236 від 28.03.2011р. на суму 9 033,13грн., №206 від 24.03.2011р. на суму 6 826,73грн., №163 від 19.03.2011р. на суму 7 197,82грн., №91 від 14.03.2011р. на суму 2 731,31грн., №90 від 12.03.2011р. на суму 1 103,72грн., №77 від 11.03.2011р. на суму 4 367,07грн., №412 від 22.02.2011р. на суму 784,84грн., №401 від 21.03.2011р. на суму 7 465,53грн., №399 від 19.02.2011р. на суму 7 055,49грн., №381 від 18.02.2011р. на суму 10 910,42грн., №369 від 17.02.2011р. на суму 3 083,28грн., №376 від 12.02.2011р. на суму 26 558,26грн., №353 від 11.02.2011р. на суму 27 323,41грн., №352 від 10.02.2011р. на суму 3 615,32грн., №341 від 09.02.2011р. на суму 7 030,48грн.

Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

16 квітня 2011 року між Сторонами укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором поставки №39 від 01.09.2010р. та видатковою накладною №4629 від 16.04.2011р., відповідно до якої зобов'язання за видатковою накладною №4629 від 16.04.2011р. на суму 11 164,03грн. припинились.

Згідно ч.1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена часткова оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 113 794,31грн.

Заборгованість також підтверджується підписаним та завіреним печатками з боку обох сторін без зауважень, актом звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість станом на станом на 31.07.2011р. складає 113 794,31грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №39 від 01.09.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу, проте Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар у повному обсязі.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 113 794,31грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 113 794,31грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 2 515,95грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" дійшов висновку про часткове задоволення вказаних позовних вимог у розмірі 2 514,80грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 вищеназваного Закону визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом встановлено, що сторонами в договорі поставки №39 від 01.09.2010р. не зазначено розміру пені, що сплачується Покупцем Продавцю у випадку прострочення грошового зобов'язання з оплати за поставлений товар.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення пені 8 884,12грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Везком», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 113 794,31грн., 3% річних у сумі 2 515,95грн., пені у розмірі 8 884,12грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз» (83049, м.Донецьк, вул.Хірургічна, буд. 4 «А», ЄДРПОУ 37134537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Везком» (49017, м.Дніпропетровськ, вул.Кам'янська, 36/212, ЄДРПОУ 35165372 ) заборгованість у розмірі 113 794,31грн., 3% річних у сумі 2 514,80грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главпотребсоюз» (83049, м.Донецьк, вул.Хірургічна, буд. 4 «А», ЄДРПОУ 37134537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Везком» (49017, м.Дніпропетровськ, вул.Кам'янська, 36/212, ЄДРПОУ 35165372 ) компенсацію судових витрат: судовий збір у сумі 2 326,18грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 08.05.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 14.05.12р.