Рішення

від 30.05.2012 по справі 5011-13/3654-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/3654-2012 30.05.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БС-Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенгіз Карго Трейд"

про відшкодування збитків 186 567,45 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 463 від 14.05.2012 року;

від відповідача не з'явилися

В судовому засіданні 30.05.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням умов договору поставки № 39 від 18.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.12 порушено провадження у справі № 5011-13/3654-2012, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.04.12, сторони зобов'язано вчинити дії.

18.04.2012 року в судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали.

Як вбачається з позовної заяви адресою відповідача є: м. Київ, вул.. Радіщева, буд. 10/14 корпус "А", офіс 312.

Як встановлено господарським судом та вбачається зі Спеціального витягу ЄДРЮОФОП, місцезнаходженням відповідача є: 03680, м. Київ, провулок Радищева, буд. 4Ж, кімната 1.

У зв'язку з необхідністю отримання доказів по справі, неявкою в судове засідання представників сторін та необхідністю належним чином повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвалою суду від 18.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 15.05.2012 року та зобов'язано учасників судового процесу виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі.

15.05.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача, вимоги попередніх ухвал щодо надання витребуваних документів по справі не виконав посилаючись на незнаходження за місце реєстрації та неотриманням поштової кореспонденції.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи, пояснив, що через відсутність ухвал суду не зміг своєчасно виконати їх вимоги.

Судом розглянуто та задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача, невиконання сторонами вимог ухвал суду, необхідність отримання документів по справі витребуваних судом та враховуючи клопотання позивача, ухвалою суду від 15.05.2012 року було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 30.05.2012.

30.05.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання .

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БС-Груп" (надалі -позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенгіз Карго Трейд" (надалі -відповідач, продавець) було укладено договір поставки № 39 від 18.05.2011 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар комерційного призначення на умовах зазначеного Договору

Відповідно до Специфікації № 1 від 18.05.2011 року до Договору, вартість профілю Dewmark AV 13/70 складає 13 235,76 грн.

Згідно рахунку фактури № ТН 0000081 від 18.05.2011 року на рахунок постачальника покупцем було перераховано грошові кошти в сумі 13 235,76 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією банківської виписки.

Відповідно до Специфікації № 2 від 26.05.2011 року до Договору, вартість профілю Dewmark AV 41/50/20 складає 13 235,76 грн.

Згідно рахунку фактури № ТН 0000086 від 26.05.2011 року на рахунок постачальника покупцем було перераховано грошові кошти в сумі 115 409,38 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією банківської виписки.

Як передбачено зазначеними Специфікаціями, строк поставки товару відповідач зобов'язаний був здійснити на протязі 14 днів з моменту відвантаження товару зі складу в Москві.

Проте, у строки визначені в Специфікаціях відповідачем не було поставлено товар позивачу.

Листом № 01/08062011 від 08.06.2011 року відповідач повідомив позивачу, що станом на 08.06.2011 року товар, який відповідач зобов'язувався поставити позивачу, знаходиться на кордоні РФ-УК на СВХ на проведенні процедури митного огляду, та зазначив, що зазначена процедура займає від 10 до 14 днів і про кінцевий термін поставки товару позивачу було повідомлено додатково.

Проте, в порушення умов Договору, зазначений товар відповідачем поставлено не було.

З вимогою досудового врегулювання спору 26.11.2011 року позивачем було позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою повернення грошових коштів.

Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до положень ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

В розумінні укладеного Договору подією, яка неминуче має настати є поставка товару зі складу в місті Москва.

Як вбачається з вищезазначеного листа відповідача, товар був відвантажений зі складу у місті Москва в червні 2011 року, проте, станом на час розгляду справи товар позивачу відповідачем поставлено не було.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 128 645,14 грн. у зв'язку з невиконанням останнім умов Договору, є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 1 286,45 грн. штрафу.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що у разі прострочки поставки товару постачальник зобов'язується виплатити покупцю штраф в розмірі 0,01% від суми вартості партії товару за кожен день прострочення, але не більше 1% від загальної вартості товару згідно специфікацій до Договору.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 1 286,45 грн. штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім основного боргу та штрафу позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 56 635,86 грн. збитків.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що 19.04.2011 року між ТОВ «БС-Груп»та ТОВ «Пальміра-Палас»було укладено договір купівлі-продажу № Д/02/11/133-ОС, відповідно до умов якого ТОВ «БС-Груп»мало поставити ТОВ «Пальміра-Палас»профіль Dewmark AV 13/70 колір RAL кількістю 60 метрів на загальну суму 22 080,24 грн. Строк дії зазначеного договору - до 25.06.2011 року.

Умовою виконання цього договору було належне виконання зобов'язань ТОВ «Тенгіз Карго Трейд»за специфікацією № 1. Отриманий прибуток мав скласти 8 845,24 грн.

Проте, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором, ТОВ «БС-Груп»не виконав умови зазначеного договору, в наслідок чого не отримав прибутку.

Крім того, 01.06.2011 року між ТОВ «БС-Груп»та ТОВ «БК «Віра»було укладено договір поставки № Д/01/11, відповідно до умов якого ТОВ «БС-Груп»мало поставити ТОВ «БК «Віра»профіль Dewmark на загальну суму 163 200,00 грн. Умовою виконання цього договору було належне виконання зобов'язань ТОВ «Тенгіз Карго Трейд»за специфікацією № 2. Отриманий прибуток мав скласти 47 790,62 грн.

Проте, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором, ТОВ «БС-Груп»не виконав умови зазначеного договору, в наслідок чого не отримав прибутку.

Отже, як зазначає позивач, загальна сума збитків, нанесених відповідачем позивачу склала 56 635,86 грн.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 ЦК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З метою доведення факту понесених збитків, позивач долучає в якості доказів договір купівлі-продажу № Д/02/11/133-ОС від 19.04.2011 року, укладений між ТОВ «БС-Груп»та ТОВ «Пальміра-Палас» та договір поставки № Д/01/11 від 01.06.2011 року, укладений між ТОВ «БС-Груп»та ТОВ «БК «Віра», предметом яких є товар, а саме профілі, які ТОВ "Тенгіз Карго Трейд" було зобов'язано поставити ТОВ «БС-Груп».Таким чином, виконання позивачем зобов'язань за укладеними з ТОВ «Пальміра-Палас»та ТОВ «БК «Віра" договорами було неможливе через неналежне виконання ТОВ "Тенгіз Карго Трейд" зобов'язань за Договором поставки № 39 від 18.05.2011 року.

Отже, суд вважає, що позивачем належним чином доведено, що понесені позивачем збитки за договором купівлі-продажу № Д/02/11/133-ОС від 19.04.2011 року та договором поставки № Д/01/11 від 01.06.2011 року є наслідком невиконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 39 від 18.05.2011 року.

Враховуючи наявність всіх необхідних елементів для застосування такого виду відповідальності, як збитки, а саме: протиправна поведінки у вигляді бездіяльності особи -ТОВ «Тенгіг Карго Трейд», шкідливого результату такої поведінки -понесення позивачем збитків, неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками та вини, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 56 635,86 грн. документально доведеними, належним чином обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Всупереч названим нормам законодавства відповідачем не подано суду жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували зазначені вище обставини та доводили належне виконання з його боку умов укладеного з позивачем договору поставки № 39 від 18.05.2011 року в частині зобов'язання поставити оплачений позивачем товар.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенгіз Карго Трейд» (03680, м. Київ, провулок Радищева, буд. 4, літ. Ж, кімн. 1, код ЄДРПОУ 37141919) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БС-Груп" (01133, м. Київ, вул.. Щорса, 31, код ЄДРПОУ 36924939) 128 645,14 грн. суми основного боргу, 1 286,45 грн. штрафу, 56 635,86 грн. збитків, 3 731,34 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 01.06.2012