cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-41/4504-2012 28.05.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Південнобузький паливний термінал» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Автотрак» Простягнення 6 590,00 грн. Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Південнобузький паливний термінал» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Автотрак»про стягнення 6 590,00 грн.
Ухвалою від 09.04.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.05.2012 року.
11.05.2012 року представники сторін в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 11.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 28.05.2012 року.
28.05.2012 року представники сторін в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду від 11.05.2012 року не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 28.05.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 882,00 грн., що засвідчується видатковою накладною № РН-0000180 від 05 березня 2009 року та довіреністю на отримання товарно -матеріальних цінностей № 116 від 05.03.2009 року.
В свою чергу, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 5 000,00 грн., на доказ чого наданий акт звірки-взаєморозрахунків, підписаний сторонами(копія наявна у матеріалах справи).
06 квітня 2011 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 75 від 06.04.2011 року, відповідно до якої просив останнього погасити існуючу заборгованість, що підтверджується фіскальним чеком № 6465 від 06.04.2011 року та повідомлення про вручення поштового відправлення, копії яких наявні у матеріалах справи.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 000,00 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 5 000,00 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 450,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 1140,00 грн.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, дати виставленого рахунку та семиденного строку для виконання зобов'язання від дня отримання вимоги, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 1 020,00 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Автотрак» (місцезнаходження: 03148, м. Київ, Святошинський р -н, вул. Пшенична, буд. 9, код ЄДРПОУ 34187636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південнобузький паливний термінал»(місцезнаходження : 54042, м. Миколаїв, вул. Будівельників, 3; фактична адреса: 54028, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 17/1, а /с 61, код ЄДРПОУ 34510560) 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. -основного боргу, 1 020(одну тисячу двадцять) грн. 00 коп. -інфляційних втрат, 450(чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. - 3% річних та 1 580 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят) грн. 20 коп. - судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
05.06.2012 року
Суддя Спичак О.М.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2012 |
Оприлюднено | 08.06.2012 |
Номер документу | 24487377 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Спичак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні