Рішення

від 27.10.2006 по справі 12/103-06(7/11-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/103-06(7/11-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.06           Справа № 12/103-06(7/11-06).

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС», м. Київ

до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»,

                           Білопільський район Сумської області

про зобов'язання виконати умови договору

Суддя     В.І. КІЯШКО  

Представники сторін:

Від позивача               не прибув

Від відповідача               не прибув

За участю секретаря судового засідання Моїсеєнко Т.М.

Суть спору: Позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати належним чином та в повному обсязі умови договору № 33/02 купівлі-продажу цукрових буряків від 15.02.2005р.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, документів в обґрунтування причин нез'явлення не подали.

Ухвалами від 21.09.2006р. та від 19.10.2006р., відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, господарський суд зобов'язав Білопільську районну державну адміністрацію надати статистичну інформацію про кількість посіяних та вирощених цукрових буряків Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія» врожаю 2005-2006 років. Всупереч вимогам суду Білопільською районною державною адміністрацією витребуваної інформації не надано, тому суд, враховуючи вищевикладені обставини, відповідно до ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

15 лютого 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія» (продавець) та  Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВС» (покупець) укладено договір № 33/02 купівлі-продажу цукрових буряків, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує цукрові буряки урожаю 2005 року для виробництва цукру по квоті «А» і «Б».

Згідно п. 2.1 договору продавець зобов'язався продати цукрові буряки вирощені на площі 200 га в реєстрі господарства в повному обсязі для переробки не менше 3000 тон в заліковій вазі на бурякопункт за адресою: Сумська область, Білопільський район, смт. Жовтневе, вул. Заводська, 26. Для забезпечення збереження якості цукрових буряків, їх ефективності переробки з мінімальними втратами поставляти цукросировину за узгодженим між сторонами графіком, який погоджується не пізніше ніж за 10 днів до початку збирання цукрових буряків (п.2.2).

Покупець, відповідно до п. 3.1 договору, зобов'язався забезпечити згідно з погодженим графіком своєчасне прийняття цукрового буряка від продавця.

Пунктом 7 договору сторонами встановлений порядок розрахунків, згідно якого ціна за продукцію складає 165 грн. за 1 тону в тому числі ПДВ – 27,5 грн., відповідно до додаткової угоди № 5 від 25.09.2005р. до договору -  207 грн., в тому числі ПДВ - 34,5 грн.

Сторонами були узгоджені терміни поставки цукрового буряка, а саме: з 01.09.2005р. по 01.11.2005р.

Позивач вказує на те, що станом на 31 березня 2006р. ТОВ «Надія» поставило йому 843,878 кг. продукції, але в порушення п.п. 2.1, 5.1-5.4, 6.1 договору, з 31.03.2005р. припинило поставку цукрового буряку, у зв'язку з чим ТОВ «ЮВС» звернулося до суду з позовом про зобов'язання відповідача виконати умови договору належним чином.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Договір № 33/02 купівлі-продажу цукрових буряків, укладений між сторонами 15.02.2005р., є договором контрактації сільськогосподарської продукції, до якого застосовуються положення загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором контрактації сільськогосподарської продукції (с. 713 ЦК України) виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

Згідно п. 5.1 договору № 33/02 від 15.02.2006р., укладеного між сторонами, поставка продукції здійснюється на умовах СРТ (оплачено до місця призначення): Сумська область, Білопільський район, смт. Жовтневе, вул. Заводська, 26, згідно правил ІНКОТЕРМС, в заліковій вазі на при заводський бурякопункт ТОВ «ЮВС» (Велико-Октябрський цукровий завод).

Відповідно до п. 6.4 договору, право власності на продукцію, зазначену в п. 2.1 договору, переходить від продавця до покупця  в момент перерахування покупцем коштів зазначених в п. 7.4.1 договору. Згідно пункту 7.4.1, кінцевий розрахунок за отриману продукцію здійснюється по факту її поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі місяця після підписання сторонами акту прийому-передачі продукції.

Так судом встановлено, що відповідач виростив та поставив позивачеві 843,878 кг. цукрового буряку.

Зважаючи на те, що договором було обумовлено поставку та передачу у власність ТОВ «ЮВС» 3000 тон продукції, вирощеної на 200 га площі поля в реєстрі господарства відповідача урожаю 2005 року, позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати умови договору та поставити продукцію в повному обсязі.

Згідно ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, але позивач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду доказів, які б належним чином підтвердили наявність у відповідача необхідної кількості продукції, вирощеної на 200 га площі поля в реєстрі господарства відповідача урожаю 2005 року, як підстави для зобов'язання останнього виконати умови договору в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами договору № 33/02 від 15.02.2006р. склалися взаємовідносини, які не породжують правових наслідків, оскільки жодна із сторін не вчинили будь-яких дій по його належному виконанню. За таких обставин, відповідач не може являтися боржником перед позивачем, оскільки останній не виконав ніяких дій та не представив суду доказів, які б дали йому право вимагати від відповідача виконати обов'язок в натурі.

Крім цього, сторонами договору передбачена відповідальність за порушення його умов, а саме: відшкодування збитків, в тому числі упущеної вигоди та не отриманий прибуток в порядку, передбаченому чинним законодавством; за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії даного договору – штраф у розмірі 50 % вартості непоставленої продукції; за неналежне виконання своїх обов'язків – пеня в розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожний день такого невиконання.

Вимоги щодо застосування до відповідача правових наслідків неналежного виконання договору позивачем заявлено не було, а враховуючи вищевикладені обставини, підстав для зобов'язання відповідача виконати обов'язок по договору в натурі суд не вбачає, оскільки відповідач боржником перед позивачем не являється.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог, оскільки подані позивачем  докази не являються достатніми для підтвердження та обґрунтування його позиції по справі, і суд у позові відмовляє.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          У позові – відмовити.

СУДДЯ                                                                                          В. І. КІЯШКО