Постанова

від 16.10.2006 по справі 15/259-на    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/259-НА    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"16" жовтня 2006 р.                                                            Справа №15/259-НА

за позовом  Приватного підприємства "Інтерконтакт", м. Івано-Франківськ    

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Кам'янець-Подільський

про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2004. №000359234/0

Головуючий суддя  Муха М.Є.                    

      Суддя Олійник Ю.П.

      Суддя Розізнана І.В.

Секретар судового засідання Римар Н.М.

Представники сторін:

від позивача                   Госедло Р.І. - директор

від відповідача               Майстер П.М. –за довіреністю №4985/10/10-017 від 31.03.2006р.

           Буймістер Г.В. –за довіреністю №16160/10/10-017 від 06.10.2005р.

                                        Дутко Р.П. –за довіреністю №9483/10/10-017 від 02.06.2006р.

У судовому    засіданні  згідно  ч.3 ст. 160 КАСУ  проголошено  вступну  і  резолютивну частини постанови.    

Постанова ухвалюється 16.10.2006р., оскільки 13.10.2006р. в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:  

Позивач з врахуванням уточнених позовних вимог, представник позивача в судовому  засіданні просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0003592341/0 від 10.09.2004р. Кам'янець-Подільської ОДПІ наголошуючи на необґрунтованості висновків викладених в акті перевірки. Звертає увагу суду на те, що перевіряючими в обґрунтування висновку про не включення до валових витрат суми коштів в 1-му півріччі 2004 року, зазначено, що відповідно до пункту 1.32 статті 1 та підпункту 5.1 статті 5 Закону України “Про  оподаткування  прибутку  підприємств”   в  редакції  від  22.05.1997р.   №  283/97-ВР   (із   змінами і  доповненнями)  при  здійсненні   продажу  товарів,  якщо   такий   продаж,   пов'язаний   з   веденням господарської діяльності, платником податку до складу валових витрат не можуть бути віднесені  витрати за збитковою операцією. Зазначає, що вказаний висновок зроблено без врахування вимог п.1.20, п.1.32 ст.1, п.5.1  ст.5 Закону України “Про  оподаткування  прибутку  підприємств”, ст.ст.42, 142 Господарського кодексу України. З аналізу даних норм, законодавець не виключає можливості від'ємного показника результатів господарської діяльності. При цьому наголошує, що випадки не віднесення до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку із продажем товарів (робіт, послуг) або їх обмін за цінами, що нижчі за звичайні, у виключній формі визначені абзацом 2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про  оподаткування  прибутку  підприємств”, згідно з яким не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податків, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податків особам. Повідомив, що в акті перевірки не наведено жодного факту реалізації товарів за цінами нижче звичайних пов'язаним особам.

Додатково наголошує, що оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині застосування фінансових санкцій на підставі пп.17.1.6 п.17 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  не відповідає  вимогам  чинного  законодавства України.   Оскільки  згідно  з  вимогами п.п.17.1.3 та пп.17.1.6 п. 17 ст.17 названого Закону, положеннями Господарського кодексу України (ст.242) розмір штрафних санкцій не може перевищувати п'ятдесяти відсотків від суми недоплати.

Крім того, позивач просить врахувати  висновок №11125 судово - бухгалтерської експертизи проведеної в межах справи №15/311-Н, оскільки зазначений висновок в повній мірі висвітлює питання на предмет відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій ПП „Інтерконтакт” вимогам чинних нормативних актів з бухгалтерського та податкового обліку і звітності згідно їх формулювання, а також в даному висновку надано оцінку обставинам справи, які і були підставою для винесення відповідачем оспорюваного рішення.

Відповідач в запереченні на позов, представники в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Посилаються на те, що перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 3 квартал 2002 року на суму 2966 грн., за І півріччя 2004 року на суму 10 185 917 грн.

Вказаний висновок перевіряючими зроблено з врахуванням п.1.32 ст.1, п.5.1  ст.5 Закону України “Про  оподаткування  прибутку  підприємств”, п.2 ст.3 Господарського кодексу України. У податковому обліку до витрат, пов'язаних із здійсненням власної господарської діяльності, відносяться лише ті витрати, які платником податку використані (направлені) на отримання доходу (прибутку).

Наголошують, що позивачем протягом одного місяця проведено операції купівлі нафтопродуктів та операції щодо їх продажу за цінами нижчими за ціну придбання, що є підтвердженням того, що позивач не мав наміру використовувати придбаний товар у власній господарській діяльності та в порушення вимог п. 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з яким господарською діяльністю визнається будь-яка діяльність особи направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній та нематеріальних формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, фактично здійснивши таким чином збиткову операцію та занизивши при цьому об'єкт оподаткування.

Враховуючи те, що придбаний товар не використовувався позивачем у власній господарській діяльності, то відповідно витрати на їх придбання не можуть бути віднесені позивачем до складу валових витрат.

У зв'язку з цим при здійсненні продажу товарів, якщо такий продаж, пов'язаний з веденням господарської діяльності, платником податку до складу валових витрат не можуть бути віднесені витрати за збитковою операцією за 1-й квартал 2004 року в сумі 41 764 382 грн.

З приводу посилання в податковому повідомленні –рішенні на п.п.17.1.6 ст.17 Закону №2181-ІІІ та застосування на його підставі штрафних санкцій, відповідачем зазначається, що відповідно до п.п.17.1.6 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі   коли  платника  податків  (посадову  особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки працівниками Кам'янець –Подільської ОДПІ перевіркою встановлено, що  позивачем у березні 2004р. здійснювався продаж товарів (нафтопродуктів) за цінами, нижчими за ціну придбання, внаслідок чого збитки позивача склали 51589549,53 грн., відповідач вважає правомірним застосування до позивача штрафу на підставі п.п.17.1.6 ст.17 Закону №2181-ІІІ.

Висновок №11125 судово - бухгалтерської експертизи проведеної в межах справи №15/311-Н відповідач просить не враховувати при вирішенні спору по суті, оскільки даний висновок зроблений не на основі даних бухгалтерського обліку, а шляхом суб'єктивного тлумачення норм законодавства України, що суперечить вимогам наказу Міністерства юстиції України від 14.07.1998р. № 11/40/5 „Про Довідник з підготовки матеріалів, що направляються на судову експертизу арбітражними судами” та п.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998р. № 02-5/424 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи”.

У зв'язку з викладеним просять суд не враховувати даний висновок при вирішенні спору по суті та відмовити в задоволенні позову.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне

08.09.2004року працівниками Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП „Інтерконтакт” за період з 01.07.2002року по 30.06.2004року. За результатами перевірки складено акт №534 234 23846343.

Зокрема, в акті зазначено, що перевіркою податку на прибуток встановлено порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено суму оподатковуваного прибутку за 3 квартал 2002року на суму 9886грн., за 1 півріччя 2004р. на суму 40743667грн. Заниження податку на прибуток встановлено в сумі 10188883грн.: 3 кв. 2002р. –2966грн. (9886грн. х 30%), за І півріччя 2004р. –10185917грн. (40743667грн. х 25%).

10.09.2004р. за результатами розгляду матеріалів перевірки Кам'янець-Подільською ОДПІ  прийнято податкове повідомлення –рішення №0003592341/0, яким визначено ПП „Інтерконтакт” податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 17 341 203грн. (в т.ч. 7152320грн. штрафних санкцій).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням - рішенням, позивач просить суд останнє скасувати, як таке, що прийнято всупереч вимогам чинного законодавства.

В межах розгляду справи №15/311-Н за позовом ПП „Інтерконтакт” м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець-Подільської податкової інспекції м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003592341/0 від 10.09.2004р. в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 10185917грн., за штрафними санкціями в сумі 7148464грн. призначалась судово-бухгалтерська експертиза, на вирішення якої ставились наступні питання: чи підтверджуються документально зазначені в акті перевірки від 08.09.2004р. № 53423423846346 про результати комплексної планової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства  ПП „Інтерконтакт” за період з 01.07.2002р. по 30.06.2004р. висновки щодо заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2002р. на суму 2966грн., за І півріччя 2004р. на суму 10185грн. та донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням №0003592341/0 від 10.09.2004р. суми податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Як вбачається з висновку № 11125 судово-бухгалтерської експертизи за господарською справою №15/311-Н від 16.03.2006р., за результатами проведеного дослідження висновки акту перевірки № 53423423846343 щодо: заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2002р. на суму 2966грн., за І півріччя 2004р. на суму 10185грн та донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням №0003592341/0 від 10.09.2004р. суми податкових зобов'язань та штрафних санкцій документально та нормативно не підтверджуються.  

Досліджуючи  надані  сторонами  докази,  аналізуючи наведені  представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

З наявного в матеріалах справи акта перевірки, а саме, розділу 2.2 (Валові витрати) вбачається, що позивачем у березні місяці 2004р. здійснювався продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання. Так, придбано нафтопродукти на суму 155054159,10 грн., в тому числі ПДВ 25842359,85 грн. у наступних підприємств: ДП „Студія-Лева АТ” код 31442011, м. Львів - на суму 125496704,94 грн., в т.ч. ПДВ 20916117,49 грн.;  ДП „Студія - Лева ТМ” код 31589224, м. Львів - на суму 829179,30 грн., в т.ч. ПДВ 138196,55 грн.; СП „Експрес-Сервіс” код 20419741, м.Овруч - на суму 27959542,32 грн., в т.ч. ПДВ 4659923,72 грн.; ТОВ „Континіум-Укр-Ресурс” код 32269816, м. Луцьк - на суму 768732,54 грн., в т.ч. ПДВ 128122,09 грн.

Реалізовано нафтопродукти на суму 103464609,57 грн., в т.ч. ПДВ 17244101,59 грн. наступним підприємствам: ТОВ „Соляріс-К” код 32531746, м.Київ - на суму 44922880,44 грн., в т .ч. ПДВ 7487146,74 грн.; ДП „Студія-Лева ТМ” код 31589224, м.Львів - на суму 773038,29 грн., в т.ч. ПДВ 128839,71 грн.; ТОВ „Барель” код 32269596, м.Луцьк - на суму 9684720,0 грн., в т.ч. ПДВ 1614120,0 грн.; ТОВ „Континіум-Укр-Ресурс” код 32269816, м.Луцьк - на суму 48083970,84 грн., в т.ч. ПДВ 8013995,14 грн.

Придбані нафтопродукти реалізовані в березні 2004 року. Господарські операції з купівлі-продажу нафтопродуктів ПП „Інтерконтакт” здійснювались протягом одного дня. Протягом березня 2004р. придбано і реалізовано однакову кількість нафтопродуктів. Реалізація проводилась за цінами, нижчими за ціну придбання.

Придбано: 61270511кг на суму 155 054 159,10грн., в т.ч. ПДВ 25 842 359,85грн.

Реалізовано: 61270511кг на суму 103 464 609,57 грн., в т.ч. ПДВ 17 244 101,59 грн.

Арифметична правильність кількості придбаних та реалізованих нафтопродуктів та сума їх придбання і реалізації позивачем не спростовується. Натомість зазначені фактичні обставини підтверджуються Розрахунком реалізації нафтопродуктів ПП „Інтерконтакт” за березень 2004р., який  є додатком до акта від 16.08.2004р. №50223423846343 про результати позапланової документальної перевірки з питань правомірності визначення заявленої до відшкодування суми ПДВ ПП „Інтерконтакт” за період з 01.03.2004р. по 31.03.2004р. та підписаний директором та головним бухгалтером підприємства.

Крім того фактичний продаж позивачем в березні місяці 2004р. нафтопродуктів по ціні нижчою за ціну придбання підтверджується також висновком №11125 судово - бухгалтерської експертизи проведеної в межах справи №15/311-Н.

Судом враховується, що згідно п.п. 5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. із змінами та доповненнями валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому згідно пп. 1.32 ст. 1 зазначеного Закону, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За змістом п.3 загальних положень Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.1999р. №87, доходи –збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

У зв'язку   з  цим при здійсненні продажу товарів, якщо такий продаж пов'язаний з веденням господарської діяльності, платником податку до складу валових витрат не можуть бути віднесені витрати за збитковою операцією.

В порушення вищезазначених норм позивачем  віднесено до валових витрат  при визначенні   податку   на прибуток  суми  за товар, який придбавався не для власної господарської діяльності, оскільки був  проданий в той же день коли і придбаний за ціною, нижчою ціни придбання, тобто за   збитковою господарською операцією. Зокрема, різниця між вартістю придбання та продажу нафтопродуктів склала 51589549,53 грн.

При цьому судом також враховується, що відповідно до  Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що  залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо - технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затвердженого                                   наказом  Мінекономіки і  Мінфіну від 10 вересня 1996 р. №120/190 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінекономіки №151/243  від 18.11.96 №149/300  від 15.12.99), підприємства здійснюють уцінку: товарів широкого споживання і продукції виробничо –технічного призначення, що залежалась (не мають збуту більше трьох місяців) і не користується попитом у споживачів; товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість; надлишкових товарно –матеріальних цінностей, які понад три місяці не можуть бути використані у виробництві продукції, оскільки таку продукцію недоцільно виробляти через відсутність на неї попиту.

Проведення уцінки передбачено також Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.1999р. №246. За змістом зазначеного положення, у випадку, якщо на дату складання балансу ціна запасів знизилась або вони зіпсовані, застаріли чи в інший спосіб втратили первісно очікувану економічну вигоду, такі запаси в обліку та звітності мають бути відображені  за чистою вартістю реалізації. При цьому під чистою вартістю реалізації розуміється очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва і збут.

Різниця між первісною вартістю запасів та їхньою чистою вартістю реалізації, є сумою уцінки матеріальних активів, відповідно, необхідність в уцінці виникає в тому випадку, якщо на дату балансу відомо, що товар, який перебуває на складі, може бути реалізовано за ціною нижче ціни придбання у зв'язку з обставинами, передбаченими П(С)БО 9 і Положенням про уцінку.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у випадку, якщо товари використані не на потреби власної господарської діяльності –отримання доходу, витрати здійсненні на придбання таких товарів не повинні відображатися у складі валових витрат платника податку на прибуток.

Відповідно   доводи  позивача   про те, що чинне   законодавство  не пов'язує здійснення   господарської діяльності із отриманням   прибутку  не приймається до уваги.

З цих же підстав судом не приймається до уваги і висновок № 11125 від 16.03.2006р. судово-бухгалтерської експертизи. При цьому судом також враховується, що зазначений висновок складено у зв'язку із призначенням судово –бухгалтерської експертизи в межах справи №15/311-Н.

З наданого відповідачем в матеріали справи розрахунку фінансових (штрафних) санкцій до акта документальної перевірки від 08.09.2004р. застосованих до позивача, вбачається, що останній проведений з дотриманням   вимог норм п.п.17.1.3, 17.1.6 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та    Інструкції про порядок застосування штрафних   (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України   №110 від 17.03.2001 р., зареєстрованої в Міністерстві   юстиції України   23.03.2001 р.  за №268/5459  із змінами  і   доповненнями.

При цьому судом враховується, що частиною 2 ст. 241 Господарського кодексу України визначено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

В даному випадку таким законом є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а не ст. 242 Господарського кодексу України, яка має назву “Стягнення зборів (обов'язкових платежів)”.

Крім того оспорюваним податковим повідомленням - рішенням визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток, а не по збору (обов'язковому платежу).

Відповідно   доводи  позивача   про те, що  відповідачем застосовано штрафні санкції неправомірно не приймається до уваги також.

З приводу встановленого актом перевірки позивача від 08.09.2004р. №534 234 23846343 заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2002р. в сумі 2966 грн. останнім не наведено взагалі жодної підстави на спростування зазначеного висновку.

За таких обставин та враховуючи вимоги п.п.1, 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору, а також ст.71 КАС України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, позовні вимоги ПП „Інтерконтакт” не підлягають задоволенню з підстав наведених вище.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, здійснені позивачем   покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові Приватного підприємства „Інтерконтакт” м. Івано-Франківськ до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Кам'янець-Подільський про скасування податкового повідомлення-рішення №0003592341/0 від 10.09.2004р. відмовити.

Згідно з ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно з ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий, суддя                                                                      М.Є. Муха

Суддя                                                                                          Ю.П. Олійник          

Суддя                                                                                          І.В. Розізнана

Постанова складена у повному обсязі і підписана 19.10.2006р.

Віддруковано 3 примірника:

1.          - позивачу;

2.          - відповідачу;

               3. - до матеріалів справи.