Постанова

від 06.04.2012 по справі 2а-408/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2012 р. Справа № 2a-408/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області до редакції газети "Коломийський вісник" про стягнення податкового боргу в сумі 9233,45 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області звернулася в суд з адміністративним позовом до редакції газети "Коломийський вісник" про стягнення податкового боргу в сумі 9233,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статтей 16, 57, 176 Податкового кодексу України не погашено податкове зобов'язання перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб згідно поданої декларації в розмірі 9233,45 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте позивач подав на адресу суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу за відсутності представника Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча відповідач із врахуванням частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений, про причини неприбуття не повідомив, письмових заперечень щодо позовних вимог не надіслав, а тому суд вважає, що розгляд справи можливий у його відсутності.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що РГ "Коломийський вісник" зареєстроване 01.04.1998 року виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, взята на облік як платник податків, є платником податку на доходи фізичних осіб.

21.03.2011 року відповідачем подано позивачу податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб № 22882, відповідно до якої самостійно задекларовано податкове зобов'язання в сумі 479,67 грн. та суму заборгованості станом на 01.01.2011 року в розмірі 8799,00 грн.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань зі вказаного податку в сумі 9233,45 грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на доходи фізичних осіб № 22882 від 21.03.2011 року (а.с.9).

Підпунктом 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач у відповідності до підпункту 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 Податкового кодексу України являється платником податку на доходи фізичних осіб, як податковий агент щодо працюючих на підприємстві осіб.

Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно вимог підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

За змістом пункту 1 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, у зв'язку з несплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб згідно декларації № 22882 від 21.03.2011 року податковий борг відповідача становить 9233,45 грн., який складається з недоїмки по податку на доходи фізичних осіб в сумі 9156,89 грн. та пені в розмірі 38,28 грн., що підтверджується довідкою про суму податкового боргу платника податків (а.с.7).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області надсилала РГ "Коломийський вісник" податкову вимогу форми "Ю" від 05.04.2011 року за № 227/3920/10/240/693, яка отримана відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної вимоги та є невідкликаною (а.с.8).

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідач податкову вимогу не оскаржив у строк передбачений законодавством, а тому сума податкового зобов'язання є узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у сумі 9233,45 грн.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу платника податків (а.с.7), податковою вимогою форми "Ю" від 05.04.2011 року за № 227/3920/10/240/693 (а.с.8), податковою декларацією з податку на доходи фізичних осіб (а.с.9), які містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з РГ "Коломийський вісник" податкового боргу в сумі 9233,45 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з редакції газети "Коломийський вісник" (ідентифікаційний код 20546385) в дохід бюджету з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок його готівки податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9233 (дев'ять тисяч двісті тридцять три) гривні 45 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.