cpg1251
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/2093/12
"29" травня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
розглянувши у письмовому провадженні у м. Тернополі справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до аграрного приватного підприємства «Золота Нива»про стягнення заборгованості на суму 9744,26 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, надалі позивач, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до аграрного приватного підприємства «Золота Нива»про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені на суму 9744,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем, всупереч норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»не працевлаштовано у 2011 році 1 інваліда згідно нормативу робочих місць, внаслідок чого до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції та нарахована пеня на загальну суму 9744,26 грн.
Представник позивача в судове засідання не зявився, надавши заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону України № 875-ХІІ від 21.03.1991 року «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(надалі Закон № 875), для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця.
Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою КМ України №70 від 31.01.2007 Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»»№42 від 10.02.2007 було затверджено звіт форми 10-ПІ.
Судом встановлено, що відповідачем 21.02.2012 року подано до територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік форми 10-ПІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників становить 25 особа, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 особа, кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях -1 особа, середньорічна заробітна плата штатного працівника -9688 грн., сума адміністративно -господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів -9688 грн.
Статтею 18 Закону України № 875-ХІІ, встановлено, що підприємства, поміж іншого, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленою Кабінетом Міністрів України. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 20 Закону № 875-XII, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Враховуючи вищенаведене, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 9688 грн.
Згідно розрахунку заборгованості (а.с. 5), станом на 18.04.2012 року, у зв'язку з порушенням термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на 29 днів, відповідачу донараховано пеню в розмірі 56,26 грн.
З аналізу положень ст.ст. 18, 19, 20 Закону №875-XII вбачається, що на суб'єктів господарювання покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів і надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. При цьому, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком самостійно підбирати інвалідів на створені робочі місця. Водночас, законодавець зобов'язує підприємства надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
При цьому слід враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
Так згідно Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за № 1534/11814, для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців використовується форма звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій".
При цьому відповідно до довідки Зборівського районного центру зайнятості від 08.05.2012 року відповідачем у 2011 році до центру зайнятості звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів не подавалися (форма №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»).
Доказів, які б підтверджували працевлаштування інваліда за 2011 рік в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано.
Станом на дату розгляду справи відповідач не подав доказів сплати адміністративно-господарських санкцій та пені на суму 9744,26 грн.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи те, що відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, не надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідна для організації працевлаштування інвалідів, самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції у строки встановлені Законом, суд приходить до висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 6, 17, 18, 50, 71, 86, 128, 158, 160-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з аграрного приватного підприємства «Золота Нива»(код 30812203) в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції в розмірі 9688 грн. (девять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень) та пеню на суму 56,26 грн. (п'ятдесят шість гривень 26 копійок) на р/р №31213230700237, ГУДКС України в Тернопільській області, МФО 838012, код одержувача 37943418.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2012 |
Оприлюднено | 11.06.2012 |
Номер документу | 24495487 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Мандзій О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні