Постанова

від 17.05.2012 по справі 5855/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р. 10 год.43 хв.Справа № 2-а-5855/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю:

представника позивача - Семенько Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чаплинський маслосирзавод" до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Чаплинський маслосирзавод » ( далі - позивач, ВАТ «Чаплинський маслосирзавод») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області (далі - відповідач, МДПІ), в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення рішення № 0000263510 від 11.07.2011 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 214 901,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 53 725,25 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки щодо порушення пп. 7.8.2. п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств » в частині несплати позивачем авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки зміст наведеної норми визначає, що нарахуванню та внесенню до бюджету авансового внеску повинно передувати рішення емітента корпоративних прав про виплату дивідендів своїм акціонерам. Таке рішення позивач не приймав, про що зазначено у акті перевірки, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та нечинним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, вказавши, що в ході перевірки за даними головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунках: 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами», 441 «Нерозподілений прибуток», 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді», протоколу загальних зборів" акціонерів, фінансових звітів: «Баланс» форма №1, «Звіт про фінансові результати» форма № 2, «Звіт про рух грошових коштів» форма №3, «Звіт про власний капітал» форма № 4, встановлено отримання за підсумками роботи ВАТ «Чаплинський маслосирзавод » за 2009 рік чистого прибутку у сумі 2 865 346,51 грн. Виходячи із норм ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 р. № 514-VI (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 27.04.10 р. № 2154-VI, Законом України від 03.12.10 р. № 2774 - VI та п. 7.8 ст. 7 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, ВАТ «Чаплинський маслосирзавод» повинно в термін до 01.07.2010 року нарахувати і виплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку, отриманого у 2009 році, та /або нерозподіленого прибутку та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток із суми дивідендів. Оскільки перевіркою встановлено, що в термін до 01.07.2010 року, як визначено вищевказаним законом, нарахування та виплата дивідендів позивачем не проводились, тому МДПІ визначено суму авансового внеску з податку на прибуток при нарахуванні дивідендів в сумі 214 901,0 грн. (2 865 346,51 грн. х 30 % х 25 %) та відповідно до п. 23.1. ст.. 23 Податкового кодексу України позивачу нарахована штрафна санкція в сумі 53 725,25 грн.

В судове засідання представник відповідача не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі та просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для прийняття МДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство «Чаплинський маслосирзавод» зареєстроване Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області 29.08.1995 року.

Як платник податків зареєстровано в Чаплинській МДПІ з 04.09.1995 року.

З 12.05.2011 року по 17.06.2011 року фахівцями МДПІ було проведено планову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства « Чаплинський маслосирзавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої було складено акт № 13/230/00447617 від 24.06.2011 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки, в рамках позовних вимог ВАТ «Чаплинський маслосирзавод» порушено п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року у редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, з урахуванням ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VІ від 17 вересня 2008 року з змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 27 квітня 2010 року № 2156-VІ "Про Державний бюджет України на 2010 рік", та Закону України від 03.12.10 року № 2774-VІ "Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році", в частині несплати авансового внеску з податку на прибуток за 2009 рік в сумі 214 901,00 грн.

На підставі вказаного висновку Чаплинською МДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000263510 від 11.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 268626,25 грн., в т.ч. за основним платежем 214 901,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 53725,25 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року № 1576-XII, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, Законом України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI, Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року 291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за N 893/4186, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19 квітня 2001 року186 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 травня 2001 р. за N 389/5580 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року № 2154-VI внесено суттєві зміни до статей 15, 41 Закону України «Про господарські товариства» та до статей 30, 33 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку виплати дивідендів та обов'язкової частки дивідендів, що підлягає виплаті за результатами господарської діяльності товариства (сплата обов'язкової суми дивідендів).

Згідно статті 15 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 27 квітня 2010 року) прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати обов'язкової суми дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Відповідно пункту «д» частини 5 статті 41 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 27 квітня 2010 року) до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Законом, який закріплює правила щодо визначення обов'язкової частини прибутку, що підлягав сплаті в якості дивідендів є Закон України «Про акціонерні товариства».

Пунктом 4 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

У силу вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції від 27 квітня 2010 року) виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків. Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Згідно із пунктом 1.9 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 7.8.1. пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Пунктом 7.8. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2, підпункту 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Згідно із правилом визначеним пунктом 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Зазначені положення визначають процедуру нарахування дивідендів, що сплачуються особам, які володіють корпоративними правами господарського товариства у разі наявності у господарського товариства чистого прибутку та/або нерозподіленого прибутку попередніх періодів, що визначається виходячи з показників бухгалтерської звітності за результатами господарської діяльності у звітному періоді.

При цьому правила щодо обов'язкової частки дивідендів та визначення авансового внеску з податку на прибуток не можуть бути застосовані у тому випадку, якщо у суб'єкта господарювання за результатами звітного періоду відсутній чистий прибуток та нерозподілений прибуток, оскільки позитивні значення вказаних показників є базовими при розрахунку сум дивідендів, які підлягають сплаті, а показник суми авансового внеску з податку на прибуток вираховується виходячи із значення суми дивідендів, які виплачуються господарським товариством.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою для платника податку по нарахуванню та внесенню до бюджету авансового внеску є рішення емітента корпоративних прав про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам).

Згідно з Формою № 2 « Звіт про фінансові результати» ВАТ « Чаплинський маслосирзавод» за 2009 рік значення прибутку за звітний період становить 2 865 000,00 грн.

В акті перевірки наявні відомості щодо протоколу № 15 від 26.03.2010 року щорічних загальних зборів акціонерів ВАТ « Чаплинський маслосирзавод», згідно якому акціонерами прийнято рішення про розподіл прибутку наступним чином: дивіденди за 2009 рік не виплачувати, прибуток, отриманий за 2009 рік у сумі 2 865 000,00 грн. направити на розвиток виробництва. Дані форм № 1 «Баланс», № 2 «Звіт про фінансові результати», №3 «Звіт про рух грошових коштів», № 4 «Звіт про власний капітал», наданих ВАТ «Чаплинський маслосирзавод» до перевірки, підтверджуються інформацією, розміщеною на офіційному сайті Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

При цьому, судом не встановлено про наявність рішення позивача щодо виплати дивідендів, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт прийняття позивачем рішення про сплату дивідендів, не встановлено факту нарахування та сплати дивідендів.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до наданих позивачем копії договору на ведення реєстру № 9 від 20.02.1997 р., довідки про структуру акціонерного капіталу, статуту позивача, ПАТ « Чаплинський маслосирзавод», не є державним підприємством, таким чином на позивача норми закону про бюджет на 2010 рік в частині обов'язкової сплати дивідендів не поширюються.

Тобто, висновки про необхідність нарахувати та перерахувати авансові внески на суму дивідендів за 2009 р. не відповідають вимогам зазначеного закону.

При аналізі акту перевірки та довідки ДПА у Херсонській області від 03.06.2011 року за № 10/35-101/0447617 « Про результати планової виїзної перевірки ВАТ « Чаплинський маслосирзавод» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 року» необхідно звернути увагу на показники значень сум нерозподілених прибутків, прибуток, використаний у звітному періоді та розрахунки за нарахованими дивідендами, які використані податковим органом при формулюванні висновків до зазначеного акту перевірки. Відповідач вказує, що ним при проведенні перевірки використані показники бухгалтерського обліку ВАТ « Чаплинський маслосирзавод», а саме значення рахунку 441 «Нерозподілений прибуток» сальдо по кредиту на якому станом на 1 січня 2010 року складало в сумі 2 865 346,51 грн. та значення рахунків 443 « Прибуток, використаний у звітному періоді», 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» обороти по яким та залишки відсутні.

Надаючи правову оцінку діям податкового органу щодо використання показників зазначених рахунків при формулюванні висновків Акту перевірки, що стали основою для прийняття в подальшому спірного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Правила щодо призначення і порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб визначені Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій

Відповідно до зазначеної Інструкції на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

За кредитом рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом - збитки та використання прибутку.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" має такі субрахунки:

- 441 "Прибуток нерозподілений"

- 442 "Непокриті збитки"

- 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді"

На субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 "Непокриті збитки" відображаються непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. Сальдо на цьому субрахунку у кінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 та/або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва призначенням рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" є облік та узагальнення інформації про нерозподілені прибутки (непокриті збитки), про використання прибутку.

Зазначені норми вказують на те, що рахунки 441, 442, 443 є рахунками аналітичного обліку відносно рахунку 44, що є рахунком синтетичного обліку та визначає загальний показник нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) звітного періоду. При цьому показник нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) дорівнює значенню нерозподіленого прибутку (рахунок 441) зменшеного на суму непокритих збитків (рахунок 442), а показник прибутку, використаного у звітному періоду дорівнює сумі, яка використовується для погашення непокритих збитків за рахунок нерозподіленого прибутку.

Враховуючи викладене, суд вважає висновки акту перевірки щодо порушення п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України №334/94-ВР із змінами та доповненнями в частині несплати позивачем авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано до суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток.

За таких підстав позовні вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 00000842303 від 08.08.2011 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Чаплинський маслосирзавод" до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000263510 від 11.07.2011 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 214 901,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 53725,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області на користь Відкритого акціонерного товариства "Чаплинський маслосирзавод" (код ЄДРПОУ 00447617, Херсонська область, смт. Чаплинка, вул. Бєлінського, б.2) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 травня 2012 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.6