Постанова

від 18.04.2012 по справі 2а-3087/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2012 року 13:46 № 2а-3087/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Федоровій О.В. та представників:

позивача -Костюченка О.А.,

відповідача - Шевченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Центр самоосвіти «Технопроф» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 9 лютого 2012 року № 3338, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Центр самоосвіти «Технопроф»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання протиправними дій, скасування Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 9 лютого 2012 року № 3338.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2012 року відкрито провадження у справі № 2а-3087/12/2670 , закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду на 20 березня 2012 року.

20 березня 2012 року судове засідання було відкладено до 04 квітня 2012 року.

04 квітня 2012 року протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Подільському районі м. Києва на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби.

04 квітня 2012 року у судовому засіданні оголошувалася перерва до 18 квітня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Центр самоосвіти «Технопроф»(ідентифікаційний код 35442083) зареєстровано 19 жовтня 2007 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 071 102 0000 023717). Вказане товариство розташоване за адресою: 04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35.

Вказане товариство 08 липня 2010 року зареєстровано у якості платника податку на додану вартість (свідоцтво №100287155).

У листопаді 2011 року працівниками ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва здійснено заходи щодо встановлення місцезнаходження платника податків - Дочірнього підприємства «Центр самоосвіти «Технопроф»(код за ЄДРПОУ 35442083), за наслідками чого встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням, що підтверджується Довідкою про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 08 листопада 2011 року № 1063/26-7.

За наслідками вжитих заходів, 10 листопада 2011 року складено Висновок № 1157/29-20 про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП, а 23 листопада 2011 року відповідне повідомлення за № 16661/9/29-210 податковим органом надіслано державному реєстратору Подільської районної у м. Києві державної адміністрації.

На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відсутності вказаної вище юридичної особи за вказаною адресою (номер реєстраційної дії 10711430006023717 від 18 січня 2012 року), рішенням голови комісії з реорганізації ДПІ у Подільською районі м. Києва від 09 лютого 2012 року № 3338 анульовано реєстрацію позивача, як платника податку на додану вартість, на підставі підпункту «ж»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, - у зв'язку із надходженням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Не погоджуючись з Рішенням про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість від 09 лютого 2012 року № 3338 Дочірнє підприємство «Центр самоосвіти «Технопроф»звернулось до суду з адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки з 2007 року, тобто з моменту державної реєстрації, Дочірнє підприємство «Центр самоосвіти «Технопроф»знаходиться, і юридично і фактично за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, 35, що підтверджується Довідкою АБ № 327044 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23 лютого 2012 року, Договором оренди № 12 від 23 березня 2011 року. Крім того, позивачем заперечується факт перебування працівників податкової інспекції 08 листопада 2011 року в приміщенні офісу.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платників податків податку на додану вартість, на момент прийнятті спірного рішення, визначено розділом V Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), зокрема ст. 180 -ст. 184, та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.11.11 р. № 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за № 1369/20107 (далі -Положення).

Відповідно до підпункту «ж»п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Пунктом 5.5.1 Розділу V Положення передбачено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до п. 5.5 Розділу V Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б»- «и»пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б»- «и»пункту 5.1 цього розділу).

Згідно із п. 5.5.2.11 п . 5 Розділу V Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, Повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт «ж»пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні письмових доказів, відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 338 від 09 лютого 2012 року прийнято на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням, який був чинний станом на 09 лютого 2012 року.

Судом не приймається до уваги Довідка АБ № 327044 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі -ЄДР) від 23 лютого 2012 року, як доказ фактичного та юридичного місцезнаходження позивача за зареєстрованою адресою, оскільки на час прийняття оспорюваного рішення такі відомості в ЄДР зазначені не були. Окрім цього, договір про оренди № 12 від 23 березня 2011 року надає юридичній особі лише право на зайняття відповідного приміщення та самостійно не може бути доказом фактичного місцезнаходження позивача у вказаній адресі. Судом також приймається до уваги те, що в штаті позивача працює лише одна особа, а до приміщення офісу, як встановлено в судовому засіданні, є вільний доступ.

Доводи позивача, якими заперечується факт перебування працівників податкової міліції за адресою м. Київ, вул. Світлицького, 35 та неналежного виконання ними своїх службових обов'язків також спростовується доказами, наданими відповідачем.

Зокрема, порядок проведення перевірок місцезнаходження платників податків та подання відомостей державному реєстратору за результатами таких перевірок щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням визначений у розділі XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 979 (надалі за текстом - Порядок обліку платників податків і зборів) ( який діяв в момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до даного Порядку при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15 травня 2003 року №755-ІV.

В ході судового розгляду встановлено, що на виконання вищевказаних вимог нормативно-правових актів органами податкової міліції складено довідку № 1063/26-7 від 08 листопада 2011 року, яка була покладена в основу висновку № 1157/29-20 від 10 листопада 2011 року за формою № 18-ОПП та повідомлення № 16661/9/29-210 від 23 листопада 2011 року. Вказаними документами належним чином засвідчено факт не встановлення органами державної податкової служби фактичного місцезнаходження ДП «Центр Самоосвіти «Технопроф»за адресою: місто Київ, вул. Світлицького, буд.35. Складання інших документів чинним законодавством не передбачено.

Приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також те, що позивачем будь-яких доказів на підтвердження свого обґрунтування позову в цій частині не надано, суд приходить до висновку про безпідставність таких висновків.

Таким чином, правомірність дій співробітників Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва та рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 3338 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 09 лютого 2012 року доведено відповідачем -суб'єктом владних повноважень у зв'язку із чим, підстав для скасування вказаного рішення не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Центр самоосвіти «Технопроф»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23.04.2012 р.