Рішення

від 06.06.2012 по справі 949-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

Іменем України

06.06.2012Справа №5002-15/949-2012

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До відповідача Приватного підприємства «Дина V» (99023, м. Севастополь, вул. Тарутинська, 10-А; ідентифікаційний код 23201132)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фороська селищна рада (98690, АДРЕСА_3)

Про спонукання до виконання певних дій

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - ОСОБА_3, представник, довіреність від 25.05.2011

Від відповідача - ОСОБА_4, представник, довіреність від 14.05.2012

Від третьої особи - не з'явився

Обставини справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного підприємства «Дина V» про зобов'язання Приватного підприємства «Дина V» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, шляхом знесення одноповерхової будівлі кафе-магазину загальною площею 122,9 кв.м., що знаходиться за адресою, АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, 3-Д.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012 замінено відповідача по справі приватне мале підприємство «Діана V» (99012, м. Севастополь, вул. Горпищенко, 18, кв. 4) на Приватне підприємство «Дина V» (99023, м. Севастополь, вул. Тарутинська, 10-А; ідентифікаційний код 23201132).

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував за мотивами викладеними у відзиві на позовну заяву.

Третя особа явку свого представника до судового засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України та продовжувався в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2004 між Фороською селищною радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0150 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування кафе-магазину (пункт 1 договору, а.с.7-13).

Згідно пункту 6 договору оренди, на земельній ділянці, яка передається в оренду, знаходиться некапітальний торговий павільйон - магазин, що належить ПП ОСОБА_5 (Паспорт торгового павільйону №90-п). ПП ОСОБА_5 дана згода на відвід земельної ділянки чоловіку ОСОБА_6 для подальшого сумісного будівництва кафе-магазину (лист від 21.01.2004).

Позивач у позові вказує, що він позбавлений можливості у повному обсязі використовувати орендовану земельну ділянку, оскільки на ній знаходиться одноповерхова будівля кафе-магазину площею 122,9 кв.м., що належить відповідачу.

На підставі викладеного, позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання Приватного підприємства «Дина V» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, шляхом знесення одноповерхової будівлі кафе-магазину загальною площею 122,9 кв.м., що знаходиться за адресою, АДРЕСА_3 посилаючись на статтю 212 Земельного кодексу України.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Отже, одним із способів захисту порушеного права відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої, повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан (а точніше у попередній стан), включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за власний кошт.

Але, факт самовільного зайняття земельної ділянки має бути доведений в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, а матеріали справи свідчать про те, що при укладанні договору оренди земельної ділянки, на ній вже знаходився знаходиться некапітальний торговий павільйон - магазин, що належить ПП ОСОБА_5 (пункт 6 договору оренди).

В якості доказів зайняття орендованої земельної ділянки саме Приватним підприємством «Дина V», позивач посилається на лист Держземінспекції в АР Крим №841 від 26.06.2009, лист Республіканського комітету земельних ресурсів АР Крим №Г-20/2090/2-120 від 28.11.2011 та лист Самостійної Державної пожежної частини №7 смт. Форос №21/16-53 від 09.08.2011.

Однак, дослідивши дані листи суд дійшов висновку, що вони не є належними доказами зайняття Приватним підприємством «Дина V» орендованої земельної ділянки, оскільки, з листа Держземінспекції в АР Крим №841 від 26.06.2009 вбачається, що торговий павільйон належить гр. ОСОБА_5, з листа Республіканського комітету земельних ресурсів АР Крим №Г-20/2090/2-120 від 28.11.2011 вбачається, що торговий павільйон ПП ОСОБА_5 продала гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_8, а з листа Самостійної Державної пожежної частини №7 смт. Форос №21/16-53 від 09.08.2011 вбачається, що за порушення правил пожежної безпеки директора Приватного підприємства «Дина V» було притягнуто до адміністративної відповідальності.

З довідки Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» від 23.05.2012 вбачається, що за Приватним підприємством «Дина V» не зареєстровано нерухомого майна на праві власності в м. Ялта та курортних селищах.

Самовільне зайняття земельні ділянки є порушенням вимог чинного законодавства, що тягне за собою відповідні правові наслідки.

Самі по собі догади позивача належності відповідачу майна не означають зайняття ним земельної ділянки, а лише визначають суб'єктивне ставлення одного із представників однієї із сторін справи, в даному випадку позивача, до обставин справи, що не може ні слугувати доказом, ні встановлювати факти.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом по рядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З викладеного вбачається, що факт зайняття орендованої земельної ділянки саме Приватним підприємством «Дина V» позивачем не доведено з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, суд у позові відмовляє у повному обсязі.

Судовий збір покладається на позивача згідно вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 08.06.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.