Рішення

від 08.06.2012 по справі 5004/472/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2012 р. Справа № 5004/472/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Волинь»

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Волиньвтормет»

про стягнення 53 118,45 грн.

Суддя Костюк С. В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. Від 11.05.2012 року, ОСОБА_2, в.о. ген. директора

від відповідача: Гирська Л. А., в.о. голови правління

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач -ТзОВ "Альфа-Волинь" ставить вимогу, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.06.2012 року, стягнути з відповідача - ВАТ «Волиньвтормет»72595,21 грн., з них 62 852,00 грн. заборгованості та 9742,21 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що заборгованість виникла в результаті неоплати послуг охорони по договору № 4 від 30.04.2007 року з жовтня 2011 року по червень 2012 року, штраф нараховано згідно п. 4.2 договору. При нормативному обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на положення ст.. 193 ГК України; статтей 525, 526, 549, 611, 612 ЦК України.

Відповідач в заяві від 30.05.2012 року № 140 визнав позов на суму 53118,43 грн., його представник в судовому засіданні визнав позов з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається наступне.

30.04.2007 року між сторонами по справі було укладено договір № 4 про надання послуг по охороні об'єктів Замовника, перерахованих в дислокації (додатку № 1) зазначених на схемах об'єкта, який охороняється (а.с.6-7).

Даний договір діє до 31.12.2007 року (п.5.1) та щорічно рахується пролонгованим, якщо за два місяці до закінчення терміну його дії ні одна сторона не вимагає його припинення в письмовій формі (п.5.2).

Згідно загальних положень ст.. 193 ГК України ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Додатком до договору сторони погодили вартість послуг 7665,00 грн. в місяць без ПДВ.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за надані Охороною послуги Замовник сплачує суму, визначену сторонами на підставі розрахунків, вказаних в додатку №2 до даного договору.

Згідно п. 3.3 вказану в п.3.1 договору суму Замовник повинен перерахувати на розрахунковий рахунок Охорони не пізніше 7 числа наступного місяця.

Факт надання послуг підтверджено актами складеними помісячно та підписаними сторонами (а.с. 9-13).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до акту звірки розрахунків заборгованість по оплаті послуг станом на 06.06.2012 року становить 62853,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку з відповідача згідно заяви про збільшення позовних вимог.

Враховуючи, що заборгованість в сумі 62853,00 грн. підтверджується матеріалами справи, визнана представником відповідача в судовому засіданні, вимога в даній частині підставна і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 9742,21 грн. згідно заяви про збільшення позовних вимог, то дана вимога підлягає частковому задоволенню на суму 2662,61 грн. по перерахунку суду.

Як вбачається з розрахунку позивача зазначений штраф нараховано на підставі п. 4.2 договору із заборгованості 62853,00 грн. помноженої на 15,5 % подвійної облікової ставки Національного банку України.

Водночас п. 4.2 передбачено, що у випадку порушення термінів оплати послуг, вказаних в п. 3.3 даного договору, Замовник зобов'язаний проплатити штрафні санкції в розмірі подвійної обліком ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже передбачена п. 4.2 договору відповідальність у вигляді штрафу по своїй правовій суті є пенею, оскільки згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день

прострочення виконання.

За умовами договору (п.3.3) відповідач зобов'язаний перерахувати суму вартості послуг не пізніше 7 числа наступного місяця.

З врахуванням положень статті 549 ЦК України, статей 231, ч.6 ст. 232, 343 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»судом проведено перерахунок пені, згідно якого сума пені складає 2662,61 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір», понесені позивачем витрати по оплаті судового збору підлягають стягнення з відповідача.

Керуючись ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, ЦК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Волиньвтормет»(м.Луцьк, вул.. Шевченка,4, ідентифікаційний код 00193074) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Волинь» (м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого,7, ідентифікаційний код 31670833) 65515,61 грн. , з них 62853,00 грн. заборгованості, 2662,61 грн. пені, а також 1609,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

08.06.12