Рішення

від 07.05.2012 по справі 5006/29/18/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.05.12 р. Справа № 5006/29/18/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Старком», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення 90 060,05грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старком», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення 90 060,05грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №61/07 від 26.12.2007р., щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, договору №61/07 від 26.12.2007р., специфікації №3 від 16.12.2008р., рахунку-фактури №СФ-0000179 від 16.12.2008р., платіжних доручень, виписок з банківського рахунку, листів, рішення господарського суду Донецької області по справі №13/242 від 31.01.2012р., позовної заяви №б/н від 16.12.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 54, 35 Господарського процесуального кодексу України.

18.04.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: платіжного доручення №981 від 17.12.2008р., довідки від 17.04.2012р. по справі №13/242, поштових повідомлень.

Представник Позивача у судове засідання 07.05.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 87535, м.Маріуполь, просп.Металургів, буд. 204-А, кв. 167.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Старком» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір №61/07, відповідно п.1.1 якого Постачальник поставив, а Покупець прийняв та оплатив продукцію, кількість, асортимент та ціна на яку зазначені у доданих специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Згідно п.2.1 договору кількість та якість продукції, яка поставляється за вказаним Договором, буде відповідати ДСТУ, перерахованих у специфікаціях, доданих до даного Договору. Якість продукції буде підтверджуватись сертифікатам комбінату - Виробника.

У пункті 3.2 договору Сторони встановили, що умови поставки будуть вказані у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо платежів:

- Постачальник надає платіжні документи безпосередньо Покупцю. Платіж за вказаний товар повинен здійснюватись на розрахунковий рахунок Постачальника (п.5.1 Договору);

- Умови оплати - узгоджуються додатково при кожній поставці товару, та зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.5.2 Договору);

- перерахування сум за Договором здійснюється відповідно рахунків Постачальника не пізніше строку, зазначеного у рахунку (п.5.3 Договору);

Строк дії даного Договору до 31 грудня 2008 року (п.8.1 Договору). У випадку, якщо Сторони за 14 днів до закінчення строку дії Договору не виявлять бажання про його розірвання Договір автоматично продовжується на 1 (один) рік (п.8.6 Договору).

16 грудня 2008 року Сторони до договору уклали Специфікацію №3, де визначили асортимент металопродукції, кількість, загальну вартість яка складає 651 584,45грн., умови оплати - 100% передплата, шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника; умови поставки - самостійно автотранспортом зі ст. Маріуполь-Сортіровочний.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.01.2012р. по справі №13/242 з стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старком» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму в розмірі 319757,64грн.

Відповідно до довідки господарського суду Донецької області від 17.04.2012р. №б/н вказане рішення суду у встановленому законом порядку не оскаржене, не скасоване та є чинним.

Отже означене судове рішення набрало законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Вказаним рішенням встановлено наступні факти:

Відповідач, отримавши відповідно до платіжних доручень № 976 від 16.12.2008р., № 981 від 17.12.2008р. та № 1040 від 30.01.2009р. від Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 суму в розмірі 552848,62грн. в якості попередньої оплати за товар, погоджений специфікацією № 3 від 16.12.2008р. здійснив поставку товару за видатковою накладною №РН-0000119 від 26.12.2008р. лише на суму 381329,26грн., внаслідок чого сума в розмірі 171519грн.36коп залишилась не покритою поставкою.

Відповідно до платіжних доручень №1047 від 06.02.2009р. та №1048 від 09.02.2009р. Відповідач отримавши від Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, суму попередньої оплати в розмірі 274225,14грн. за обумовлений сторонами специфікацією № 4 від 16.12.2008р. товар, здійснив поставку товару за видатковою накладною №РН-0000010 від 22.09.2009р. лише на суму 125986,86грн., внаслідок чого сума в розмірі 148238,28 залишилась не покритою поставкою.

Листом вих. № 2 від 25.11.2011р. Позивач вимагав відповідача здійснити поставку товару за договором № 61/07 від 26.12.2007р. та специфікаціями № 3 від 16.12.2008р. та № 4 від 05.02.2009р. Докази надсилання вимоги 26.11.2011р. наявні в матеріалах справи №13/242

Позивачем також був направлений Відповідачу лист Вих. № 1 від 06.12.2011р. з вимогою повернути суму попередньої оплати, здійсненої за договором № 61/07 від 26.12.2007р.та специфікацій № 3 від 16.12.2008р. та № 4 від 05.02.2009р.

У рішення зазначено, що від служби кур'єрської доставки надійшли повідомлення про неможливість вручити вищезазначені листи за відсутності адресату.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідачем для оплати було виставлено рахунок №СФ-0000179 від 16.12.2008р. на суму 651 584,45грн.

Відповідно до специфікації №3 Позивачем було здійснено попередню оплату у розмірі 90 060,05грн., що підтверджується платіжним дорученням №980 від 17.12.2008р., яке міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не було здійснено поставку на суму 90 060,05грн.

Листом вих. № 2 від 25.11.2011р. Позивач вимагав відповідача здійснити поставку товару за договором № 61/07 від 26.12.2007р. та специфікаціями № 3 від 16.12.2008р. Докази надсилання вимоги 26.11.2011р. наявні в матеріалах справи №13/242

Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист Вих. № 1 від 06.12.2011р. з вимогою повернути суму попередньої оплати, здійсненої за договором № 61/07 від 26.12.2007р.та специфікацій № 3 від 16.12.2008р.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань щодо поставки товару Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом сторонами 26.12.2007р. було укладено договір №61/07, відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар, умови поставки було визначено сторонами у специфікації №3 від 16.12.2008р.

Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача, із умовами поставки за договором №61/07 від 26.12.2007р.- суду не надавались.

За умовами специфікації №3 від 16.12.2008р. Покупець перераховує вартість товару шляхом передоплати у розмірі 100%.

Позивачем були виконані умови договору та була перерахована сума попередньої оплати у розмірі 90 060,00грн.

Оскільки у специфікації №3 від 16.12.2008р. не визначений строк поставки, Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №2 від 25.11.2011р. з вимогою здійснити поставку товару за договором №61/07 від 26.12.2007р. та специфікацією №3. Факт надсилання вказаної вимоги вставлено рішенням господарського суду Донецької області від 31.01.2012р. по справі №13/242 .

Проте, Відповідач не поставив товар у визначений строк, чим не виконав узятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача виникає з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем було направлено лист №1 від 06.12.2011р. з вимогою повернути попередню оплату, здійсненої за договором №61/07 від 26.12.2007р. та специфікацією №3 від 16.12.2008р. Факт надсилання вказаної вимоги також вставлено рішенням господарського суду Донецької області від 31.01.2012р. по справі №13/242. У вказаному листі сума боргу за специфікацією №3 від 16.12.2008р. визначено 261 579,41грн., проте сума у розмірі 171 519,36грн. стягнута за рішенням господарського суду Донецької області від 31.01.2012р. по справі №13/242 як попередня оплата за специфікацією №3 від 16.12.2008р. Відтак 261 579,41грн. - 171 519,36грн.= 90 060,05грн. (сума попередньої оплати перерахованої за платіжним дорученням №980 від 17.12.2008р., яка складає ціну позовної заяви).

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.

Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На день винесення рішення сума боргу складає 90 060,05грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старком», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 90 060,05грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старком» (87535, просп.Металургів, 204А, к.167, м.Маріуполь, ЄДРПОУ 32321231) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент.номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 90 060,05грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старком» (87535, просп.Металургів, 204А, к.167, м.Маріуполь, ЄДРПОУ 32321231) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент.номер НОМЕР_1) компенсацію судових витрат: судовий збір у сумі 1 801,20грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.05.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 14.05.12р.