Рішення

від 07.06.2012 по справі 5006/14/87/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.12 р. Справа № 5006/14/87/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний

комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», ЄДРПОУ 05393043, м.Дніпродзержинськ

до відповідача Приватного підприємства «Донецька металургійна компанія»,

ЄДРПОУ 34008510, м.Донецьк

про стягнення 19669 грн. 10 коп.

Cуддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», м.Дніпродзержинськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства «Донецька металургійна компанія», м.Донецьк, про стягнення збитків в розмірі 19669,10 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №29-0476-02 від 13.04.2009р., специфікацію №1 до договору, додаткові угоди договору, вантажні накладні, акт №303/014м від 14.04.2009р. про неналежну якість (комплектність) продукції, квитанції про приймання вантажу, договір №01.10.2/7/27-1040-02 від 03.03.2007р. з протоколом розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей від 17.04.2007р., додаткові угоди №2, №4, №18, №22, №23, №24, №28 до договору №01.10.2/7/27-1040-02 від 03.03.2007р., акт №80 здачі-прийому виконаних робіт.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (списки відправлень рекомендованої кореспонденції від 13.04.2012р., 07.05.2012р., 22.05.2012р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

13.04.2009р. між ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» (правонаступником прав та обов'язків якого згідно з наданими до справи документами є позивач) та відповідачем був підписаний договір №29-0476-02, згідно з умовами якого відповідач (постачальник) зобов'язався поставити та продати чорні метали вторинні по ДСТУ 4121-2002 (товар), а позивач (покупець) - прийняти та оплатити товар по видам та цінам, вказаним у додатку №3, специфікаціях та протоколах узгодження ціни до даного договору, які є невід'ємними його частинами.

Договір набирає чинності з моменту підписання його правомочними представниками сторін та діє до 31 грудня 2010 року (п.8.1 договору).

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 673 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до приписів п.3.6 договору від 13.04.2009р. №29-0476-02 якість товару, який постачається, повинна повністю відповідати ДСТУ 4121-2002, а також вимогам, що передбачені даним договором.

Як встановлено судом, на підставі вказаного вище договору поставки відповідачем 10.04.2009р. згідно залізничних накладних: №45648935 (вагон 64740939), №45648936 (вагон №67167478), №45648937 (вагон №66728114), №45938734 (вагон №60366747), №45938735 (вагон №67670588) було відвантажено позивачу товар.

Викладені обставини підтверджуються записами у вказаних залізничних накладних, що виконані в графі «Заяви і відмітки відправника».

При цьому, перевезення спірного товару здійснювалось: у вагонах №№60366747, 67670588 - зі станції відправлення «Запоріжжя-Ліве» до станції призначення «Правда»; у вагонах №№64740939, 67167478, 66728114 - зі станції відправлення «Нижньодніпровськ - вузол» до станції призначення «Правда».

За висновками суду, всупереч вимог ст.673 Цивільного кодексу України та умов підписаного між сторонами договору від 13.04.2009р. №29-0476-02 відповідачем було поставлено позивачу товар неналежної якості.

Зокрема, як встановлено судом, згідно з актом №303/014м від 14.04.2009р. про неналежну якість (комплектність) продукції лом у вагонах підлягав поверненню постачальнику (недоговірна продукція), витрати понесені комбінатом при поверненні лому покладалися на рахунок постачальника.

Факт постачання позивачу товару неналежної якості з боку відповідача не спростовано.

Згідно з п.3.8 договору від 13.04.2009р. №29-0476-02 в разі виявлення невідповідності якості поставленого залізничним транспортом товару, даний товар береться на відповідальне зберігання на штрафну площадку покупця. Представник постачальника повинен прибути для складання двустороннього акту та письмово розпорядитись браком у одноденний (24 години) строк. При неявці представника постачальника та відсутності письмового дозволу по браку у вищевказаний строк, покупець складає одностронній акт, з представником громадськості, та розпоряджається забракованим товаром на свій розсуд.

Переадресація забракованого товару залізничним транспортом здійснюється покупцем на підставі письмового розпорядження постачальника з визначенням реквізитів вантажоотримувача та при наявності телеграми-згоди станції призначення про готовність прийняти вагон з товаром. Збитки покупця, які складаються з вартості витрат з розвантаження, зберігання та навантаження товару невідповідної якості, залізничого тарифу, плати за користування вагонами з моменту прибуття до моменту вибуття вагонів з під'їздного шляху покупця, додаткові збори сплачує постачальник шляхом попередньої оплати на розрахунковий рахунок покупця згідно виставленого покупцем рахунку. Кінцевий розрахунок здійснюється згідно фактичних рахунків з доданням копій документів: акту про неналежну якість товару; довідки складу про витрати, залізничної квитанції, накопичувальної картки, відомості нарахування плати за користування вагонами, розрахованої покупцем.

Пунктом 3.11 договору від 13.04.2009р. №29-0476-02 передбачено, що переадресація забракованого товару залізничним транспортом здійснюється покупцем на підставі письмового розпорядження постачальника з визначенням реквізитів вантажоотримувача та при наявності телеграми-згоди станції призначення про готовність прийняти вагон з товаром. Збитки покупця, які складаються з вартості витрат з розвантаження, зберігання та навантаження товару неналежної якості, залізничного тарифу, плати за користування вагонами з моменту прибуття до моменту вибуття вагонів з під'їздного шляху покупця, додаткові збори сплачує постачальник шляхом попередньої оплати на розрахунковий рахунок покупця згідно виставленого рахунку.

Листом від 16.04.2009р. №21 відповідачем було надано позивачу розпорядження щодо переадресації партії забракованого доменного присаду (вагони №№60366747, 67670588) на адресу ТОВ «Торгово-промислова група», станція «Запоріжжя-ліве» Придніпровської залізниці.

Згідно листа від 23.04.2009р. №22/2 відповідачем запропоновано позивачу здійснити переадресацію відвантажених вагонів №№64740939, 67167478, 66728114 на підставі акту про невідповідність якості за наступними реквізитами: отримувач- ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» для ПП «Топаз-96», станція вантажоотримувача - «Горяінова» Придніпровської залізниці, код станції - 451307, код отримувача - 3171.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно ст.20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України може бути відшкодування збитків.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписом ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Як було встановлено вище, факт порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором від 13.04.2009р. №29-0476-02 в частині постачання товару належної якості доведений наданими до справи матеріалами.

Одночасно, судом встановлено, що 03.03.2007р. між позивачем та ЗАТ «Укренерготранс» (експедитор) укладено договір №01.10.2/7/27-1040-02 з протоколом розбіжностей, відповідно до якого експедитор зобов'язався за плату виконати та організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів у наданих експедитором приватних вагонах. При виконанні своїх обов'язків за договором експедитор діє від імені, за дорученням, в інтересах та за рахунок клієнта.

Відповідно до п.3.1 зазначеного договору та п.1 додаткової угоди №22 від 23.02.2009р. сторони дійшли згоди, що при організації експедитором перевезень у приватних вагонах з 01.03.2009р. вартість послуг за договором (ТЕО) включає: «вартість провізних платежів», «плату за користування приватними вагонами», «плату експедитору» та інші, документально підтверджені витрати експедитора, понесені ним при виконанні договору, крім того ПДВ 20%.

Вартість провозних платежів розраховується як сума:

- залізничного тарифу, який діяв для перевезень вантажів у вагонах загального парку УЗ, помноженого на узгоджений сторонами коефіцієнт К;

- додаткових витрат експедитора, понесених ним при виконанні договору, в тому числі додаткових зборів по станціям відправлення/призначення, телеграфних зборів, послуг ТехПД, додаткових зборів, які сплачуються при перетинанні митного кордону України (при наявності).

Плата за користування приватними вагонами нараховується в порядку, який був обумовлений умовами основного договору та діючих додаткових угод до нього.

Плата експедитору визначається в розмірі 1 (одного) % від залізничного тарифу, який діяв для перевезення вантажів у вагонах загальносітьового парку УЗ, та додаткових витрат експедитлора, понесених при виконанні договору (додаткових зборів по станціям відправлення/призначення, телеграфних зборів, послуг ТехПД, додаткових зборів, що стягуються при перетинанні митного кордону України (при наявності).

При організації експедитором перевезень вантажів клієнта у вагонах загальносітьового парку УЗ вартість послуг за договором включає в себе: «вартість ТЕО», «плату експедитору» та витрати експедитора, понесені ним при виконанні договору, а також ПДВ-20%. При цьому, вартість ТЕО по території України визначається як сума провізних платежів (залізничного тарифу, додаткових зборів, телеграфних зборів, а також послуг ТехПД), визначених на підставі тарифів, що встановлені Міністерством транспорту України для перевезень вантажів у залізничному рухомому складі парку залізниць України.

Додатковою угодою №23 до договору експедирування встановлено, що з 01.03.2009р. при організації експедитором перевезень вантажів у вагонах загальносітьового парку залізниць «плата експедитору» визначається у розмірі 0,9% від залізничого тарифу, що встановлений для перевезень вантажів у вагонах парку залізниць, та додаткових витрат експедитора, понесених при виконанні договору (додаткових зборів по станціям відправлення/призначення, телеграфних зборів, послуг ТехПД, додаткових зборів, що стягується при перетинанні митного кордону України (при наявності)).

Згідно акту передачі-приймання виконаних робіт №80 від 14.04.2009р. експедитором у квітні 2009р. було надано позивачу послуги по організації перевезення металобрухту залізничним транспортом на загальну суму 1037527,63 грн. та виставлено до сплати відповідний рахунок №ДМК 200080 від 14.04.2009р., за яким належна до сплати сума складається з сум:

- вартість транспортного експедирування (ТЕО) - 856894,30 грн. (без ПДВ);

- винагорода експедитора - 7712,06 грн. (без ПДВ).

При цьому, до вартості ТЕО включено: залізничний тариф, додатковий збір за охорону вантажу при перевезенні, послуги ТехПД.

Відповідно до додатку №1 до рахунку №ДМК 200080 від 14.04.2009р., за перевезення спірного товару належить до сплати позивачем сума 16390,92 грн., з урахуванням ПДВ всього 19669,10 грн., а саме:

- вартість ТЕО у вигляді суми залізничного тарифу, додаткового збору за охорону вантажу при перевезенні, вартості послуг ТехПД, - 16 244,72 грн., з ПДВ - 19493,66 грн. з яких: 18867,60 з ПДВ - залізничний тариф, 608,30 грн. - додатковий збір за охорону при перевезенні, 17,76 грн. - вартість послуг ТехПД;

- плата експедитору (0,9% від залізничного тарифу, додаткових зборів, послуг ТехПД - 175,44 грн. (з ПДВ).

Згідно з п.1.8 Правил розрахунків за перевезення вантажів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., отримана залізницею при відправленні сума платежів вказується цифрами у відповідних графах комплекту перевізних документів.

Як встановлено судом, відповідно до наданих до матеріалів справи залізничних накладних (графа «Провізні платежі»):

№45648935 на суму 2773,00 грн.(без ПДВ),

№45648936 на суму - 2758,00 грн. (без ПДВ),

№45648937 на суму 2766,00 грн.(без ПДВ),

№45648734 на суму 3713,00 грн. (без ПДВ),

№45648935 на суму 3713,00 грн. (без ПДВ),

загальна сума залізничного тарифу склала 15 723,00 грн. (без ПДВ).

Також судом встановлено, що загальна сума збору за охорону вантажу при перевезенні за цими залізничними накладними склала 506,92 грн. (без ПДВ), що підтверджується наданими залізничними накладними №45648935 на суму 52,20 грн. (без ПДВ), №45648936 на суму 52,20 грн. (без ПДВ), №45648937 на суму 52,20 грн. (без ПДВ), №45648734 на суму 175,16 грн. (без ПДВ), №45648735 на суму 175,16 грн. (без ПДВ).

Відповідно до акту №80 від 14.04.2009р., рахунку № ДМК 200080 від 14.04.2009р. на загальну суму 1037527,63 грн. вартість ТЕО сплачена позивачем шляхом здійснення попередньої оплати згідно платіжного доручення №1069 від 10.04.2009р. на суму 1100000,00 грн.

Таким чином, сплаченою є сума за ТЕО та за послуги експедитора стосовно спірних поставок у розмірі 19669,10 грн.

На підставі викладеного, враховуючи наявні у справі документи, за висновками суду, позивачем доведено факт наявності збитків в сумі 19669,10 грн., які були понесені ним внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Крім цього, за висновками суду, позивачем також доведено наявність причинного зв'язку між неправомірною поведенікою відповідача та збитками позивача.

Зокрема, внаслідок постачання відповідачем товару неналежної якості за договором від 13.04.2009р. №29-0476-02 позивачу, останній поніс витрати, пов'язані з переадресацією вантажу та сплатою вартості цих послуг ЗАТ «Укренерготранс» за договором №01.10.2/7/27-1040-02 від 03.03.2007р. в сумі 19669,10 грн.

Тобто, саме порушення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем призвело до такого наслідку, як виникнення у позивача збитків в сумі 19669,10 грн.

При цьому, відповідачем не доведено відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судові засідання не з'явився. Про час та місце розгляд справи був належним чином повідомлений.

Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зробленого за електронним запитом від 04.05.2012р. №13712015, станом на 04.05.2012р., Приватне підприємство «Донецька металургійна компанія» міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 19669,10 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», м.Дніпродзержинськ до Приватного підприємства «Донецька металургійна компанія», м.Донецьк про стягнення збитків в розмірі 19669 грн. 10 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Донецька металургійна компанія» (83120 м.Донецьк, вул.В.Терешкової, 41/56, ЄДРПОУ 34008510, банківські реквізити не зазначені) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» (51925 Дніпропетровська обл, м.Дніпродзержинськ, вул.Кірова, 18б, ЄДРПОУ 05393043, р/р 26000081448600/980,840,978,643 Дніпропетровської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль») збитки в розмірі 19669 грн. 10 коп., судовий збір 1609 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 07.06.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Левшина Г.В.