Рішення

від 30.05.2012 по справі 5006/15/52/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.05.12 р. Справа № 5006/15/52/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство «Будкомплект», м.Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко-Дон», м.Донецьк

про стягнення 268617,65грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (за довір. №1 від 01.01.12р.)

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство «Будкомплект», м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко-Дон» м.Донецьк про стягнення 268617,65грн., а саме основного боргу в сумі 197916,12грн., пені в сумі 20008,51грн., інфляції в сумі 35426,98грн., 3% річних в сумі 15266,04грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки від 18.08.09р. №42-01/2009, специфікації №1 від 27.08.09р. та №2 від 01.09.09р.; видаткові накладні №РН-0000511 від 03.09.09р., №РН-0000512 від 03.09.09р., №РН-0000552 від 14.09.09р.

Ухвалою від 28.04.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/52/2012.

16.05.12р. до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, отже відповідачу було відомо про розгляд даної справи.

Ухвалою суду від 16.05.12р. розгляд справи відкладено на 30.05.12р.

В судовому засіданні 30.05.12р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим листом з повідомленням та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 18.05.12р.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

18.08.09р. між ТОВ ВТП «Будкомплект» (постачальник) та ТОВ «Челко-Дон» (покупець) укладено договір поставки №42-01/2009 від 18.08.09р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця товар (щебінь, відсів, цемент, мінеральний порошок, сіль та паливно-мастильні матеріали), а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його.

27.08.09р. та 01.09.09р. сторонами підписані специфікації №1 та №2 до даного договору.

Згідно п.1.1 договору загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару визначена сторонами у заявках.

Загальна вартість договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма заявками до даного товару (п.2.3 договору).

Відповідно до п.3.1 договору розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі поставки товару транспортом постачальника) здійснюється в безготівковому порядку протягом 14 календарних днів з моменту постачання партії товару.

Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і скріпленням печатками та діє до 31.12.09р. (п.8.1 договору).

Договір №42-01/2009 від 18.08.09р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається зі змісту договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними №РН-0000511 від 03.09.09р. на суму 17793,60грн., №РН-0000512 від 03.09.09р. на суму 62495,52грн., від 14.09.09р. №РН-0000552 на суму 117627,00грн. позивачем (постачальником) було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму - 197916,12грн., що підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача на вищевказаних накладних, скріплених печатками підприємства. Тобто, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, товар за накладними №РН-0000511 від 03.09.09р., №РН-0000512 від 03.09.09р. мав бути оплачений відповідачем не пізніше 17.09.09р., за накладною №РН-0000552 від 14.09.09р. - не пізніше 28.09.09р.

Відповідно до наданого позивачем акту взаємних розрахунків за вересень 2009р. відповідач повністю підтвердив заборгованість ТОВ «Челко-Дон» перед ТОВ ВТП «Будкомплект» в сумі 197916,12грн.

В листі від 30.05.12р. №128 позивач повідомив, що заборгованість в сумі 197916,12грн. обліковується виключно по договору поставки №42-01/2009 від 18.08.09р., жодних інших договорів з ТОВ «Челко-Дон» не укладалося.

Позивач направляв відповідачу вимогу про сплату заборгованості №351 від 28.10.10р. з проханням до 07.11.10р. сплатити заборгованість за поставлений товар та штрафні санкції в сумі 245426,23грн. та вимогу №222 від 28.09.11р. з проханням протягом 7 днів сплатити заборгованість в сумі 197916,12грн., проте вказані вимоги залишились без відповіді та задоволення.

Позивачем було направлено запит №130 від 25.05.12р. до АТ ХФ «Брокбізнесбанк» про рух коштів на поточному рахунку ТОВ ВТП «Будкомплект», на який АТ ХФ «Брокбізнесбанк» надав довідку від 28.05.12р. про відсутність руху коштів (зарахування/списання) по контрагенту ТОВ «Челко-Дон» за період з 18.08.09р. по 28.05.12р.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, наявність боргу не спростував.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу отриманого за договором товару у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 197916,12грн.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п.6.3 договору у випадку прострочення оплати за поставлену партію Товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.3 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

На підставі вищевикладеного, позивачем нараховано до стягнення пеню за прострочення поставки товару за накладною №РН-0000511 від 03.09.09р. в сумі 1798,86грн. та за накладною №РН-0000512 від 03.09.09р. в сумі 6318,04 за період з 18.09.09р. по 16.03.10р., за накладною №РН-0000552 від 14.09.09р. - в сумі 11891,61грн. за період з 29.09.09р. по 27.03.10р.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної правової норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 6236,15грн. за період з 18.09.09р. по 19.04.12р., в сумі 9029,89грн. за період з 29.09.09р. по 19.04.12р., а також інфляцію в розмірі 35426,98грн. за період з жовтня 2009р. по квітень 2012р. включно.

Під час судового розгляду справи №5006/15/52/2012 відповідач не надав доказів повернення в повному обсязі суми боргу, який виник на підставі договору поставки від 18.08.09р. №42-01/2009, з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем плати за прострочення виконання зобов'язання (пені, 3% річних, інфляції).

Судом перевірена вірність зроблених позивачем розрахунків та встановлено, що заявлені позивачем до стягнення пеня, 3% річних та інфляція підлягають задоволенню.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що, позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 615, 625, 712, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство «Будкомплект», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко-Дон» м.Донецьк про стягнення 268617,65грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко-Дон» (83055, м.Донецьк, просп.Комсомольський, буд.6-а; ЄДРПОУ 32255646, р/р 26009000626001 в АТ «Астра Банк», МФО 380548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство «Будкомплект» (юридична адреса: 49017, м.Дніпопетровськ, вул.Матлахова, буд.14; поштова адреса: 49050, м.Дніпропетровськ, вул.Володі Дубініна, буд.3; ЄДРПОУ 13452399; р/р 26003016600301 в ХФ АТ «Брокбізнесбанк» в м.Херсон, МФО 352372) основний борг в сумі 197916,12грн., пеню в сумі 20008,51грн., інфляцію в сумі 35426,98грн., 3% річних в сумі 15266,04грн.; судовий збір в сумі 5372,35грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 30.05.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 05.06.12р.

Суддя Захарченко Г.В.