Рішення

від 21.05.2012 по справі 21/5007/33/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" травня 2012 р. Справа № 21/5007/33/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №12 від 05.01.12р;

ОСОБА_2 - довіреність №747 від 26.12.11р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомир-Авто" (с.Довжик Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лариса" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 18859,25 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 18859,25грн. заборгованості.

Представники позивача позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В судовому засіданні подали для огляду оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги та клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів (а.с. 24-46). Судом задоволено вказане клопотання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18).

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 21.05.12р. ТОВ "Лариса" зареєстровано за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві - 11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Гагаріна, 13. Статус відомостей про юридичну особу: підтверджено. Стан юридичної особи: підтверджено (а.с.47-48).

У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 05 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Житомир-Авто" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лариса" (орендар, відповідач) було укладено Договір оренди №127 (далі - Договір (а.с.6-9), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування нежитлове приміщення площею 730,4кв.м., що знаходиться за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Герцена, 42 згідно Додатку №2 до Договору (п.1.1, п.1.2. Договору).

Вищевказане приміщення 05.08.11р. було передано позивачем відповідачу в оренду по Акту приймання-передачі від 05.08.11р. (а.с.10).

У відповідності до п.п. 5.1., 5.6. Договору, орендар зобов'язався сплачувати орендодавцю орендну плату в сумі 4000,00грн. до 20 числа кожного поточного місяця за наступний місяць оренди.

Згідно п.17.1. Договору, останній був укладений строком на один рік.

Однак, як вказує позивач у позовній заяві, у зв'язку із систематичним невнесенням відповідачем орендної плати ПАТ "Житомир-Авто" скористалося правом, передбаченим п.17.3. Договору і листом №146 від 21.02.12р. повідомило ТОВ "Лариса" за 10 днів про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку (а.с. 11).

Гарантійним листом ТОМ "Лариса" просило позивача надати додатковий термін погашення заборгованості по орендній платі згідно Договору оренди №127 до 05.04.12р. Повідомило, що заборгованість в сумі 19473,84грн. буде сплачена частками. В разі невиконання обов'язків згідно гарантійного листа, згодні на розірвання договору оренди (а.с.12).

У зв'язку з тим, що свої зобов'язання по сплаті боргу за оренду ТОВ "Лариса" не виконало, 19.04.12р. останньому було вручено листа №253 від 19.04.12р. з вимогою звільнити приміщення та погасити суму боргу (а.с.13).

Орендоване приміщення було повернуто відповідачем 23.04.12р., на підтвердження чого надано, підписаний сторонами акт прийому-передачі приміщення (а.с.14).

Разом з тим, заборгованість відповідача по договору оренди залишилася не сплаченою, що стало підставою звернення позивача до суду.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами і підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються саме на укладеному між сторонами договорі оренди №127 від 05.08.11р. (а.с.6-9).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи, а саме актом приймання-передачі від 05.08.11р. (а.с.10) підтверджується факт передачі позивачем приміщення в оренду відповідачу.

Підтверджено також і те, що Договір припинив свою дію та 23 квітня 2011 року орендоване приміщення було повернуто позивачу згідно акту приймання-передачі (а.с.13-14).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Так, пунктом 5.1. Договору сторони передбачили, що за користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю орендну плату в сумі 4000,00грн. в місяць (з ПДВ).

Також, у відповідності до п. 5.2. Договору, усі витрати по утриманню та обслуговуванню орендованого майна, в тому числі комунальні платежі, електроенергія, послуги зв'язку проводяться орендарем самостійно і за власний рахунок на підставі укладених орендарем договорів з відповідними підприємствами. Укласти зазначені договори орендар зобов'язаний на протязі десяти календарних днів з моменту підписання Договору оренди.

Враховуючи, що відповідачем не було укладеного Договору з енергопостачальною організацією, позивач виставляв ТОВ "Лариса" рахунки за спожиту останнім активну електроенергію (а.с.29-36).

Однак, станом на час звернення позивача до суду за період з серпня 2011 року (дата укладення Договору) по 23 квітня 2012 року (дата розірвання Договору), відповідач мав сплатити 34550,53грн. орендної плати та згідно виставлених рахунків (а.с. 29-36) - 5416,09грн. за спожиту електроенергію. Крім того, неоплаченою залишилася використана відповідачем електрична енергія за квітень 2012 року в сумі 126,11грн. (а.с.15).

Однак, відповідач свої зобов'язання по сплаті орендної плати виконав частково на суму 21107,37грн. (а.с. 39-46), заборгувавши таким чином позивачу 18859,25грн. орендної плати та плати за спожиту електричну енергію.

Слід зазначити, що відповідач у підписаному акті звірки розрахунків за період з 01.01.12р. по 19.04.12р. (а.с.14) підтвердив нараховані позивачем суми за оренду приміщення та електроенергію, а також здійснені ним проплати, визначивши, що за ним рахується заборгованість в сумі 15666,47грн. (по березень включно).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 18859,25грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лариса" (11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Гагаріна, буд.13, код 13579881)

на користь Публічного акціонерного товариства "Житомир-Авто" (10004, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Довжик, вул. Богунська, буд.1-А, код 03112857):

- 18859,25грн. заборгованості;

- 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24 травня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- до справи

2,3- сторонам (рек. з пов.)