Рішення

від 31.05.2012 по справі 5010/290/2012-пз-8/11-пз-14/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 р. Справа № 5010/290/2012-Пз-8/11-Пз-14/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська

вул.Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76000;

в інтересах держави в особі

Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради,

вул.Грицишина,10, с.Микитинці, м.Івано-Франківськ, 76494

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія"

вул.Кобилянська,22, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 5 844,00грн. та 108,89грн. пені

за участю представників:

від позивача: Аверкова Н.О. - прокурор, (посвідчення № 29 від 20.08.09р.)

від позивача: ОСОБА_2, (довіреність б/н від 14.02.12);

від відповідача: не з'явились

встановив: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов заступником прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 3504,32грн. та пені - 221 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві. Крім того, позивач надав суду заяви про збільшення розміру позовних вимог (№3391/2012 свх. від 22.05.12 та №3445/2012 свх від 23.05.12), в яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі

5 952,89грн., з яких: 5 844,00грн. основний борг, 108,89грн. пеня.

Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Суд вважає за правильне прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог. Судом встановлено, що у разі збільшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір. Аналогічна позиція міститься в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.06.2010 № 01-08/369 01.07.2010.

Відповідач жодного разу в засідання суду не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення засідання суду. Ухвали суду направлялась відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві. Проте, відповідач надав суду клопотання (№3666/2012 свх від 31.05.12) в якому просить суд продовжити строк вирішення спору та витребувати від Івано-Франківського окружного суду інформацію про розгляд справи

№2а-621/12/0970 та надав відзив на позовну заяву (№3667/12 свх від 31.05.12), в якому зазначає, що позов не визнає та просить суд відмовити в його задоволенні.

З"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується клопотання, суд прийшов до висновку, про відмову в його задоволенні з огляду на те, що по-перше: подане клопотання необґрунтоване та документально не підтверджене; по-друге: неприбуття в судові засідання представника відповідача без документального обґрунтування поважності причин такого неприбуття розцінюється судом, як зловживанням процесуальними правами та затягуванням судового процесу. Крім того, господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб. Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд прийшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та, в тому числі і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Микитинецькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" 05.06.09 укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1 вказаного вище договору орендодавець на підставі рішення 26 сесії п"ятого демократичного скликання Микитинецької сільської ради від 05.03.09 "Про розгляд заяв та звернень підприємств, організацій та установ", надав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку для будівництва житлових, торгових та офісних споруд в с.Микитинці по вул.Тисменицькій, (поруч буд. №307).

В оренду передалася земельна ділянка загальною площею 0,015га, відповідно до плану (схеми) розташування (п.2 договору).

Згідно п.5 договору, договір укладено на п"ять років.

Пунктом 9 договору сторонами погоджено, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця в місцевий бюджет Микитинецької сільської ради. Крім того, орендар взяв не себе обов"язок щодо своєчасності внесення орендної плати (п.27.4 договору).

Проте, відповідач порушив взяті на себе зобов"язання по договору, а саме: неналежним чином їх виконує.

Позивач в засіданні суду зазначив, що заборгованість відповідача що стосується сплати орендної плати становить 5 844,00грн. (за період з листопада 2010 року по квітень 2012 року). Даний факт підтверджується розрахунком боргу, який знаходиться в матеріалах справи.

Позивач 02.02.12 надіслав відповідачу лист №14/02-18 з проханням погасити заборгованість, яка станом на 01.01.12 становить 3 504,00грн. Однак, відповідач борг не сплатив.

За прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (п.11 договору).

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 108,89грн. (за період з 01.11.10 по 31.03.11), що підтверджується розрахунком, який знаходиться в матеріалах справи. Загальна суму заборгованості відповідача перед позивачем становить 5 952,89грн. із них: 5 844,00грн. заборгованості по орендній платі та 108,89грн. пені.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України визначено, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Обов"язок здійснення оплати за користування майном покладений на орендаря як нормами чинного законодавства, так і умовами договору. Факт наявності заборгованості у відповідача підтверджується матеріалами справи. Судом встановлено, що вказана позивачем заборгованість, що становить 5 844,00грн., у відповідача виникла за період з листопада 2010 року по квітень 2012 року. Оскільки, порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовна вимога щодо стягнення заборгованості в розмірі 5 844,00грн. є обґрунтованою.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо правомірності стягнення пені, судом в цій частині позовні вимоги розглядаються з врахуванням розрахунку позивача (№3701/2012-свх від 31.05.12).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З врахуванням викладеного, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 108,89грн. (за період з 01.11.10 по 31.03.11).

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порушення вказаних норм відповідачем не подано суду жодних доказів в спростування доводів позивача про наявність, як основного боргу та і пені.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.11,629,759,526,530,549,611 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України ст.ст.32,33,43,49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 5 844,00грн. та 108,89грн. пені - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія", вул.Кобилянська,22, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 32604887) на користь Микитинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, вул.Грицишина,10, с.Микитинці, м.Івано-Франківськ ( код 20552109) 5 844,00грн. (п"ять тисяч вісімсот сорок чотири грн. 00коп.) заборгованості по орендні платі та 108,89грн. (сто вісім грн. 89коп.) пені.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія", вул.Кобилянська,22, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 32604887) в дохід державного бюджету (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) 1 609,50грн. (одну тисячу шістсот дев"ять грн. 50 коп. ) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.12

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 06.06.12