Рішення

від 24.05.2012 по справі 5011-30/2818-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/2818-2012 24.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Флор Інновешенз"

про стягнення 186 621,05 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_3 -представник за довіреністю № б/н від 10.01.12.;

від відповідача ОСОБА_4 -представник за довіреністю № 02/04-Д від 02.04.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Флор Інновешенз" (далі -відповідач) про стягнення 186 621,05 грн., в тому числі 16 845,90 грн. -сума основного боргу, 167 277,39 грн. - неустойки, 1 603,85 грн. - збитків від інфляції, 893,91 грн. - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що в порушення взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного між сторонами Договору фінансового лізингу № 831/05/2007 від 15.05.07., відповідачем не сплачено лізингові платежі в повному обсязі та не повернуто предмет лізингу, що зумовило нарахування позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Індастріал Флор Інновешенз" неустойки , 3% річних та збитків від інфляції та звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.12. порушено провадження у справі № 5011-30/2818-2012, розгляд справи призначено на 03.04.12.

В судовому засіданні 03.04.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 24.04.12.

В судовому засіданні 24.04.12. представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Флор Інновешенз" визнає позовні вимоги частково в частині 16 845,90 грн. -суми основного боргу, 1 603,85 грн. - збитків від інфляції та 893,91 грн. - 3% річних та вказує на те, що платіжним дорученням № 44 від 23.04.12. ним було перераховано позивачу суму основної заборгованості в розмірі 16 845,90 грн.

При цьому, проти позовних вимог в частині стягнення з відповідача 167 277,39 грн. неустойки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Флор Інновешенз" заперечує з підстав, викладених в відзиві.

В судовому засіданні 24.04.12. представником позивача подано заяву про продовження строку вирішення спору у справі № 5011-30/2818-2012 на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 24.04.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 10.05.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.12. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 10.05.12. представником позивача подано письмові заперечення на відзив відповідача.

В судових засіданнях 10.05.12. та 15.05.12. на підставі ч.3 ст.77 ГПК України оголошувались перерви до 15.05.12. та 17.05.12. відповідно.

В судовому засіданні 17.05.12. представником позивача подано письмові пояснення у справі.

В судовому 17.05.12. представником відповідача подано письмові доповнення до відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 17.05.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 24.05.12.

В судовому засіданні 24.05.12. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.05.12. позов визнає частково.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

15.05.07. між позивачем (далі -Лізингодавець) та відповідачем (далі -Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 831/05/2007 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1) Лізингодавець зобов'язується придбати в свою власність обладнання (далі -майно) у відповідності до встановленої лізингоодержувачем специфікації: тип: обладнання; марка, модель: Пневмонагнітач B.M.S. worker № 1 (одна одиниця); рік випуску: 2007 р.; специфікація продавця: додаток до Договору купівлі-продажу від 07.05.07. і передати його без надання послуг по технічній експлуатації лізингоодрежувачу в якості предмету лізингу в тимчасове володіння і користування за плату, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти його на умовах даного Договору.

Відповідно до п.2.3 Договору, вартість майна, що передається Лізингодавцем Лізингоодрежувачу складає суму еквівалентну 57 426,00 у.о., в т.ч. ПДВ в розмірі 9 571,00 у.о., що виражена в гривнях України.

Вартість майна (враховуючи ПДВ), що передається Лізингодавцем Лізингоодрежувачу, в гривнях складає суму авансу, внесеного у відповідності до п. 6.4 Договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, вказану в «графі 4»Графіка внесення платежів (далі -Додаток № 1 до Договору) по «курсу 1»і викупну вартість, вказану в Додатку № 1 до Договору по «курсу 1».

Згідно з п.3.1 Договору, передача Лізингодавцем майна, а також необхідних при належностей і документів, що є невід'ємною частиною майна, і прийняття його Лізингоодержувачем на правах володіння і користування здійснюється шляхом підписання акту здачі-прийняття майна.

Пунктом 4.3 Договору сторонами погоджено, що строк дії Договору відраховується від дати його підписання сторонами (15.05.07.).

Договір припиняє свою дію після виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, також в інших випадках, встановлених законом чи Договором.

Загальна сума лізингових платежів, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем Лізингодавцю, складає: 69 476,24 у.о., в тому числі ПДВ в розмірі 20% від суми, що відноситься в погашення вартості майна 9 404,33 у.о. (п. 6.3 Договору).

Приписами п.6.4 Договору встановлено, що Лізингоодержувач зобов'язується вносити на розрахунковий рахунок Лізингодавця авансові платежі, вказані в Додатку № 1 до Договору. Авансові платежі вносяться протягом трьох банківських днів починаючи з відповідної дати, встановленої для проведення платежу згідно з Додатком № 1 до Договору.

Відповідно до п. 6.5 Договору, лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу вказаний в Графіку внесення платежів (Додаток № 1 до Договору).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем на сплачено лізингові платежі за 36-й і 37-й період згідно Графіку внесення платежів, а саме з 01.04.10. по 30.04.10. та з 01.05.10. по 15.05.10. на загальну суму 16 845,90 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі).

Згідно ч.2 ст.806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно Графіку внесення платежів та з урахуванням вимог п. 6.4 Договору, відповідач у період з 01.04.10. по 30.04.10. та з 01.05.10. по 15.05.10. зобов'язаний був сплатити на користь позивача грошові кошти у розмірі 16 845,90 грн.

При цьому, в судовому засіданні 24.04.12. відповідачем надано суду докази сплати суми основного боргу в розмірі 16 845,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44 від 23.04.12., належним чином завірена копія якої наявна в матеріалах справи.

Таким чином, під час розгляду даної справи, відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було частково перераховано суму основного боргу в розмірі 16 845,90 грн.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

З огляду на вищенаведене, в зв'язку з тим, що відповідач сплатив позивачу суму основної заборгованості, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 16 845,90 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 167 277,39 грн. неустойки, суд відзначає наступне.

Обґрунтовуючи вказану вимогу позивач посилається на ст. 785 ЦК України та п. 12.5 Договору.

Згідно з ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 12.5 Договору встановлено, що якщо порушення зобов'язань, що стало причиною виїмки майна, не усуваються в строк, встановлений Лізингодавцем, чи в установлений строк Лізингоодержувач не передав майно Лізингодавцю, то Лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір, в письмовому вигляді повідомивши про це Лізингоодержувача.

При цьому, направлену на адресу відповідача лист-вимогу № 1785-06/11 від 08.06.11. позивач ідентифікує як повідомленні про розірвання Договору.

Вказаний лист-вимога підписаний спеціалістом по роботі з заборгованістю ТОВ «Ласка Лізинг»ОСОБА_5, який у відповідності до довіреності № б/н від 04.01.11. має право розривати або відмовлятись від будь-яких договорів фінансового лізингу.

Проте, лист-вимога № 1785-06/11 від 08.06.11. не є повідомленням про розірвання Договору, а є вимогою про стягнення існуючої заборгованості у встановлений термін чи повернення предмету лізингу у встановлений строк, після невиконання якої Лізингодавець відповідно до п. 12.,5 Договору та ч. 3 ст. 651 ЦК України має право в односторонньому порядку розірвати Договір, в письмовому вигляді повідомивши про це Лізингоодржувача.

Крім вказаного, суд відзначає, що повноважним представником юридичної особи є особа, якій згідно з наказом або розпорядженням керівника юридичної особи надані (передані) повноваження щодо здійснення конкретних дій.

Позивачем не доведено і в матеріалах справи відсутні докази наявності у спеціаліста по роботі з заборгованістю ОСОБА_5 права підписувати вказані вимоги, таким чином, лист-вимога № 1785-06/11 від 08.06.11. не є повідомленням про розірвання Договору, внаслідок чого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" в частині стягнення з відповідача 167 277,39 грн. неустойки задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 1 603,85 грн. та 893,91 грн. -3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Оскільки відповідач припустився прострочення по платежах, то вимога про стягнення 3% річних та збитків від інфляції є правомірною.

Судом здійснено перерахунок збитків від інфляції за визначений період та встановлено, що він є вірним.

При цьому, здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що вказана сума позивачем завищена, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 888,31 грн. -3% річних.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Флор Інновешенз" (02099, м.Київ, вул.Бориспільська, 9, корп. 8, офіс 207; код ЄДРПОУ 34543769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (03150, м.Київ, вул.Димитрова, б.5, корпус 2; код ЄДРПОУ 33104543) 1 603 (одну тисячу шістсот три) грн. 85 коп. - збитки від інфляції, 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 31 коп. -3% річних, 386 (триста вісімдесят шість) грн. 76 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 5 (п'ять) грн. 60 коп. -3% річних та 167 277 (сто шістдесят сім тисяч двісті сімдесят сім) грн. 39 коп. -неустойки в позові відмовити.

4. В частині стягнення 16 845 (шістнадцять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 90 коп. -основного боргу провадження у справі припинити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 30.05.2012 р.