Рішення

від 31.05.2012 по справі 5011-30/4918-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/4918-2012 31.05.12

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

До Товарної біржі «Атланта»

Про стягнення 52 000 грн. 00 коп.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_3 -представник за довіреністю № б/н від 25.05.12.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Товарної біржі «Атланта»про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 52 000 грн. відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення від 11.06.09., який був укладений між сторонами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті орендної плати за користування нежитловим приміщенням, внаслідок чого у Товарної біржі «Атланта»виникла заборгованість перед Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 52 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.12. порушено провадження у справі № 5011-30/4918-2012, розгляд справи було призначено на 15.05.12. о 11-40.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 31.05.12. о 10-00.

Представник позивача в судовому засіданні 31.05.12. подав письмові пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 31.05.12. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 31.05.12. вдруге не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав та не надіслав, доказів на спростування повідомленого позивачем не надав та не направив.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно з статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/4918-2012.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

11.06.09. між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товарною біржею «Атланта» (Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування нежитлове приміщення площею 20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору оренди та законодавства України, відповідачем не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед позивачем за користування приміщенням, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за період з 11.06.09. по 11.08.11. становить 52 000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 2.1 Договору, у п'ятиденний строк після набрання чинності Орендодавець передає приміщення, що орендується Орендарем за Актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов п. 2.1. Договору сторонами був складений акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 11.06.09.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Відповідно до п. 4.1 Договору передбачено, що за орендне користування приміщенням, що орендується Орендар виплачує Орендодавцеві орендну плату із розрахунку 100,00 грн за 1 кв.м. за місяць, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця в строк не пізніше 15 числа кожного наступного місяця.

Згідно п. 3.4 Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний не пізніше п'яти днів після закінчення строку орендного користування звільнити приміщення що орендується й передати (повернути) його Орендодавцеві за Актом приймання-передачі у належному стані.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно п. 1.2 Договору передбачено, що строк орендного користування за цим Договором визначається з 11.06.09. по 11.06.10.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 5.5 Договору визначено, що якщо інше не передбачено цим договором або чиним в Україні законодавстом, цей Договір може бути розірваний тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач, продовжує користуватися майном після закінчення строку найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З пояснень позивача вбачається, що в зв'язку з відсутністю заяви сторін про припинення дії Договору протягом одного місяця після закінчення його строку, Договір оренди було автоматично пролонговано з 11.06.10. по 11.06.11., та потім з 11.06.11. по 11.06.12. на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди нежитлового приміщення від 11.06.09.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов'язку по сплаті орендної плати за користування нежитловим приміщенням за період з 11.06.09 по 11.08.11. не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за користування приміщенням становить 52 000,00 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товарної біржі «Атланта»(04128, м. Київ, вул. А.Туполєва, буд. 17, кв. 4, код ЄДРПОУ 32919417) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (04213, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) грн. 00 коп. -основного боргу, 1 609 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 05.06.12.