Рішення

від 28.05.2012 по справі 5011-41/1879-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/1879-2012 28.05.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Азот» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянсхімія» Проспонукання виконати умови договору Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. головуючий

суддя Івченко А.М.

суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 120-08/211 від 30.12.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 -дов. № б/н від 12.03.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Азот»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсхімія»про спонукання виконати умови договору.

Ухвалою від 20.02.2012 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12.03.2012 року.

В судовому засіданні 12.03.2012 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.03.2012 року подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд розглянув та відхилив.

В судовому засіданні 12.03.2012 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 26.03.2012 року.

26.03.2012 року в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача 26.03.2012 року в судовому засіданні подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів, яке судом розглянуто та відхилено, так як зазначене клопотання не обґрунтовано у відповідності до ст.38 ГПК України. Крім того, витребувані докази не є необхідними для вирішення спору.

Також, в судовому засіданні 26.03.2012 року учасники судового процесу подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-41/1879-2012, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 26.03.2012 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 27.04.2012 року.

В судовому засіданні 27.04.2012 року представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечив та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України суддя Спичак О.М. звернувся до Голови господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 5011-41/1879-2012.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва № б/н від 27.04.2012 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Івченко А.М., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою суду від 27.04.2012 р. дану справу колегією суддів прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 28.05.2012 р.

У судовому засіданні 28.05.2012 р. представник позивача надав письмові та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких проти позову заперечив та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 28.05.2012 р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Азот»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянсхімія»(продавець) був укладений договір № 899-430, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити каталізатори марки BASF 03-88 в кількості 10 комплектів.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1. договору № 899-430 від 30.06.2010 р. встановлена ціна одного комплекту товару, яка без урахування ПДВ складає 1 881 741,56 грн. і включає вартість тари та доставки товару на склад покупця.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 2 від 19.10.2010 р. до договору № 899-430 від 30.06.2010 р. кінцева ціна договору з урахування ПДВ складає 23 922 413,64 грн., що складає 2 189 000,00 євро.

Умовами пункту 3.1 договору встановлено, що продавець здійснює поставку товару на склад покупця в м. Черкаси.

Згідно з абзацом 2 п. 1 договору № 899-430 від 30.06.2010 р. строки поставки каталізатора викладені в додатку № 3 до даного договору.

Умовами додатку № 3 до договору № 899-430 від 30.07.2010 р. встановлені наступні строки поставки каталізаторів: лютий-березень 2011 р. -2 комплекти, березень 2011 р. - 4 комплекти, квітень 2011 р. -4 комплекти.

Відповідно до пункту 4.1 договору покупець оплачує вартість товару, що поставляється по даному договору у вигляді 100 % загальної вартості договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця -на підставі виставленого продавцем рахунку -протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати виставленого рахунку.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору, в період з 02.10.2010 р. по 26.11.2010 р. здійснив попередню оплату товару за договором на загальну суму 23 922 413,64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач, в порушення умов договору, поставив відповідачу товар частково у кількості 7 штук та з порушенням строків поставки.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд зобов'язати відповідача в повному обсязі виконати умови договору поставки № 899-430 від 30.07.2010 р. та поставити позивачу каталізатори марки BASF 03-88 на суму 7 176 724,08 грн. та стягнути з останнього у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 899-430 від 30.07.2010 р. 521 030,18 грн. неустойки.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Умовами додатку № 3 до договору № 899-430 від 30.07.2010 р. встановлені наступні строки поставки каталізаторів: лютий-березень 2011 р. -2 комплекти, березень 2011 р. - 4 комплекти, квітень 2011 р. -4 комплекти.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за поставку каталізаторів згідно договору № 899-430 від 30.07.2010 р. перерахував на рахунок відповідача 23 922 413,64 грн. В свою чергу, відповідач частково виконав свої зобов'язання за даним договором та в період з 17.06.2011 р. по 30.12.2011 р. поставив позивачу 7 комплектів каталізаторів на загальну суму 16 745 689,52 грн., що підтверджується накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, представником відповідача були надані накладні № 003 від 29.02.2012 р. та № 4 від 20.04.2012 р., з яких вбачається, що відповідачем після порушення провадження у даній справі було поставлено 2 каталізатори BASF 03-88 на загальну суму 4 784 482,72 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача поставити позивачу 2 каталізатори марки BASF 03-88 на суму 4 784 482,72 грн. підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсхімія» поставити Публічному акціонерному товариству «Азот»1 каталізатор марки BASF 03-88 на суму 2 392 241,36 грн.

Позивач за прострочення строків поставки каталізаторів, керуючись пунктом 7.3 договору поставки № 899-430 від 30.07.2010 р. нарахував та просить стягнути з відповідача 521 030,18 грн. неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Пунктом 7.3 договору встановлено, у разі несвоєчасної поставки товару, продавець виплачує покупцю неустойку у розмірі 0,01 % від суми непоставленого товару за кожний день затримки поставки товару, але не більше 3 % від вартості непоставленого товару.

Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності -договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань(зазначена правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2010 р. № 14/80-09-2056).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення поставки товару, господарський суд перевірив розрахунок договірної неустойки, обмеживши її нарахування 6 місячним строком, та прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 394 480,61 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних виимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсхімія»поставити Публічному акціонерному товариству «Азот»2 каталізатори марки BASF 03-88 на суму 4 784 482,72 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянсхімія»(місцезнаходження: 01010, м. Київ, Печерський р-н, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 32850476) поставити Публічному акціонерному товариству «Азот»(місцезнаходження: 18014, м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Першотравнева, 72, код ЄДРПОУ 00203826) каталізатор марки BASF 03-88 на суму 2 392 241 (два мільйони триста дев'яносто дві тисячі двісті сорок одну) грн. 36 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсхімія»(місцезнаходження: 01010, м. Київ, Печерський р-н, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 32850476) на користь Публічного акціонерного товариства «Азот»(місцезнаходження: 18014, м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Першотравнева, 72, код ЄДРПОУ 00203826) 394 480 (триста дев'яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 61 коп. неустойки та 23 696 (двадцять три тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 25 коп. судового збору.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

05.06.2012 р.

Колегія суддів у складі: суддя О.М. Спичак (головуючий)

суддя А.М. Івченко

суддя Є.Ю. Шаптала