Рішення

від 06.06.2012 по справі 5011-67/4418-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/4418-2012 06.06.12

За позовомДержавне підприємство «Євпаторійський морський торгівельний порт» ДоЗакрите акціонерне товариство «Південна інвестиційна компанія» Простягнення 311 580,10 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:ОСОБА_1 -представник за довіреністю Від відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Євпаторійський морський торгівельний порт»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Південна інвестиційна компанія»(далі-відповідач) про стягнення 311 580,10 грн., з яких: основний борг в сумі 233 275,00 грн., пеня в сумі 42 689,33 грн., штраф 7% від суми заборгованості в розмірі 16 329,20 грн., 3% річних в сумі 7 578,88 грн., інфляційні збитки в сумі 11 707,65 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг №116 від 01.12.2010, відповідно до якого позивач зобов'язався надати послуги по гідро механізованому переміщенню піску на умовах, визначених у даному договорі, а відповідач зобов'язався оплатити належним чином надані позивачем послуги.

На виконання умов вказаного договору позивач надав, а відповідач отримав послуги з гідро механізованого переміщення піску на загальну суму 233 275,00 грн., проте відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість. Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу суму основного боргу, пеню, штраф, 3% річних та інфляційні збитки.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.04.2012р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 27.04.2012р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.2012 розгляд справи було відкладено на 23.05.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача.

23.05.2012 у судовому засіданні представник позивача подав суду уточнення до позовної заяви, відповідно до яких зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 233 275,00 грн. основного боргу, 17 541,04 грн. -пені, 7 578,88 грн. -3% річних, 11 707,65 грн. -збитків від інфляції.

Відповідно до ст.22 ГПК України суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.05.2012 розгляд справи було відкладено на 06.06.2012 у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на ту обставину, що Акт виконаних робіт №504 від 25.12.2010 на суму 89125,00 грн. відповідачем не підписаний, а послуги за даним актом позивачем не надавались.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг №116, відповідно до якого позивач зобов'язався надати послуги по гідро механізованому переміщенню морського будівельного піску з підводного кар'єра в озері Донузлав, який належить відповідачеві, та транспортуванню піску до причалів Північної та Південної коси озера Донузлав (п.1.1. та п.2.1.1. договору), а відповідач зобов'язався своєчасно, на протязі 15 календарних днів з моменту підписання що недільних актів про обсяги переміщення піску оплачувати позивачу надані послуги (п.2.2.1, 3.2, 3.3 договору).

Відповідно до п.3.1. та п.3.2. договору за наслідками надання послуг між виконавцем та замовником складаються акти виконаних робіт, які оформляються понедільно на підставі щоденних прийомно-здаточних відомостей.

На виконання умов договору в період з 02.12.2010 по 19.12.2010 позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги по гідро механізованому переміщенню морського будівельного піску на суму 144 150,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №337 від 06.12.2010 на суму 66650,00 грн., актом виконаних робіт №427 від 14.12.2010 на суму 43400,00 грн. та актом виконаних робіт №463 від 20.12.2010 на суму 34100,00 грн., які були підписані та скріплені печаткою відповідача без будь-яких заперечень.

Разом із підписанням актів виконаних робіт позивачем було надано відповідачу для оплати рахунок №1478 від 06.12.2010, рахунок №1518 від 14.12.2010, рахунок №1541 від 20.12.2010.

Проте відповідач за надані позивачем послуги оплати не здійснив.

Від підписання останнього акту виконаних робіт №504 від 25.12.2010 на суму 89125,00 грн. та одержання рахунку по ньому №1574 від 25.12.2010 відповідач відмовився.

На підтвердження надання послуг згідно акту виконаних робіт №504 від 25.12.2010 на суму 89125,00 грн. позивачем до позовної заяви додано лист №74 від 17.01.2010, відповідно до якого позивач надіслав на адресу відповідача по два примірника акту виконаних робіт №504 від 25.12.2010, рахунку на оплату №1574 від 25.12.2010, акту звірки розрахунків та прийомно-здаточні відомості №219, 220 від 25.12.2010.

У судовому засіданні відповідач заперечував проти факту надання позивачем послуг по переміщенню морського піску за актом виконаних робіт №504 від 25.12.2010 на суму 89125,00 грн., а також зазначив про те, що прийомно-здаточні відомості №219, 220 від 25.12.2010 від позивача не отримував.

06.06.2012 у судовому засіданні позивачем було надано суду копії прийомно-здаточних відомостей №208 від 21.12.2010, №209 від 21.12.2010, №210 від 22.12.2010, №211 від 23.12.2010, №212 від 23.12.2010, №213 від 24.12.2010, №214 від 24.12.2010, №215 від 24.12.2010, №216 від 25.12.2010, №217 від 25.12.2010, №218 від 25.12.2010, які підписані та скріплені печаткою відповідача, та відповідно до яких підтверджується надання позивачем послуг по переміщенню морського будівельного піску за період 21.12.2010-25.12.2010 у кількості 5 050 тон.

Проте, позивачем не було надано суду копії прийомно-здаточних відомостей №219, 220 від 25.12.2010, а також належних доказів їх надсилання на адресу відповідача.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт надання позивачем послуг по переміщенню піску згідно акту виконаних робіт №504 від 25.12.2010 у кількості 5 050 тон на суму 78 275,00 грн. (5 050 тон *15,50 грн.).

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача за надані позивачем послуги по переміщенню піску за договором складає 222 425,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 222 425,00 грн. на підставі договору, актів виконаних робіт та прийомно-здаточних відомостей за надані послуги по переміщенню морського піску. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.

Оскільки, на день вирішення спору у відповідача існує непогашена перед позивачем заборгованість за надані послуги гідро механізованого переміщення піску в сумі 222 425,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення 233 275,00 грн. заборгованості такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 222 425,00 грн..

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 17 541,04 грн. пені від суми заборгованості, яка нарахована позивачем на підставі п.4.2 договору, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період 6 місяців з урахуванням вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно п.4.2. договору за порушення термінів оплати по даному договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Проте, з урахуванням часткового задоволення судом позовних вимог щодо стягнення суми основної заборгованості, правомірним є нарахування пені за актом виконаних робіт №504 від 25.12.2010 на суму заборгованості у розмірі 78 275,00 грн.

За перерахунком суду, розмірі пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 17 095,59 грн. (222 425,00 грн. * 0,042% * 183 дні).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 17 095,59 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 7578,88 грн. та інфляційні збитки у сумі 11707,65 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 7 240,36 грн., розмір інфляційних збитків, що підлягає стягненню з відповідача, становить 10 991,83 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 7578,88 грн. та інфляційні збитки у сумі 11707,65 грн. підлягають частковому задоволенню у сумі 7 240,36 грн. -3% річних та у сумі 10 991,83 - інфляційних збитків.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Південна інвестиційна компанія»(01023, м. Київ, вул.. Л. Первомайського, 11, ЄДРПОУ 32159345) на користь Державного підприємства «Євпаторійський морський торгівельний порт»(97416, м. Євпаторія, вул.. Морряків, 1, ЄДРПОУ 01125583) 222 425 (двісті двадцять дві тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп. - основного боргу, 7 240 (сім тисяч двісті сорок) грн. 36 коп. - 3% річних, 10 991 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн.. 83 коп. -інфляційні збитки, 17 095 (сімнадцять тисяч дев'яносто п'ять) грн. 59 коп. - пені, 5 946 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

рішення підписано 07.06.2012