Рішення

від 30.05.2012 по справі 5011-51/4854-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/4854-2012 30.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптечна мережа «ЛІКИ»

про стягнення 4 616,16 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Кривошапка О.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптечна мережа «ЛІКИ»про стягнення 4 163,48 грн. основного боргу, 327,09 грн. пені та 125,59 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору поставки №1323 від 13.01.2011 року в частині сплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.04.2012 року порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на

14.05.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

21.05.2012 року через загальний відділ діловодства представник позивача подав документи у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у справі був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, проте повноважні представники відповідача у дане судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»визначено, що в Єдиному державному реєстрі повинні міститися, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 року направлялась на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу -03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104

Разом з тим, конверт з ухвалою, яка надсилалась відповідачу, повернуто до Господарського суду міста Києва через незнаходження відповідача за вказаною адресою.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих позивачем доказів, оригінали яких оглянуто судом.

У судовому засіданні 30.05.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМТ -ЦЕНТР»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптечна мережа «Ліки»був укладений договір №1323 про поставку товарів.

Згідно п. 1.1 договору поставки позивач зобов'язався поставити у визначений строк відповідачу товар в асортименті, кількості та за вартістю згідно із специфікацією, яка погоджена сторонами договорі, а відповідач -приймати від позивача товар та оплачувати його.

Пунктом 1.3 договору поставки визначено, що ціна договору визначається, як сума вартості всього товару, що був замовлений відповідачем протягом дії цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору поставки ціна окремої партії та одиниці товару, встановлюється за погодженням сторін в гривнях і вказується в накладних, що додаються до кожної партії товару. Про згоду відповідача із ціною окремої партії та одиниці товару свідчить підпис уповноваженої особи відповідача в накладній.

Згідно з п. 3.3 договору сторони за взаємною згодою визначають для кожної партії товару найбільш зручні та вигідні умови оплати, що впливають на ціну товару. Умови оплати повинні бути вказані в замовленні відповідача та накладній позивача і можуть бути наступними: п.3.3.1 шляхом 100-відсоткової передоплати товару; п.3.3.2 за домовленістю з позивачем та при наявності достатньої кількості товару на складі, відповідач може взяти товар на реалізацію; п. 3.3.3 оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30-ти банківських днів з моменту його отримання відповідачем.

Відповідно до п. 3.8. договору поставки, при умові оплати товару, передбаченому п. 3.3.3. договору поставки відповідач зобов'язаний надавати щотижнево звіт про хід реалізації товару третім особам або акт звірки 2 рази на місяць. Ненадання щотижневого звіту чи акту звірки свідчить про повну реалізацію товару відповідачем третім особам, що в свою чергу тягне за собою обов'язок відповідача сплатити за товар протягом передбаченого строку.

Відповідно до п. 4.4 договору поставки датою продажу або поставки товару вважається дата прийому товару відповідачем, яка зазначається в накладній.

Положеннями п. 5.2. договору поставки передбачено, що у разі порушення строків оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення поставки товару.

Пунктами 7.1., 7.3. договору поставки передбачено, що договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором, що виникли до моменту закінчення його терміну.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у відповідності до умов договору поставки відповідачу було передано товар на загальну суму 6 078,10 грн., проте, всупереч умовам договору поставки, відповідач сплатив лише частину вартості товару в сумі 1914,62 грн., решту ж заборгованості в сумі 4 163,48 грн. не сплачує.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що 14.01.2011 року позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 5 224,25 грн., що підтверджується накладними на реалізацію товару №75490/SK від 14.01.2011 року на суму 4795,61 грн., №75491/SK від 14.01.2011 року на суму 286,92 грн., №75492/SK від 14.01.2011 року на суму 141,72 грн.

Наведеними вище накладними передбачено, що відпоаке відач здійснює розрахунок за поставлений товар у відповідності до п. 3.3.3. договору поставки, а саме протягом 30-ти банківських днів в строк до 28.02.2011 року.

04.02.2011 року позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 853,85 грн., що підтверджується накладною на реалізацію товару №77678/SK від 04.02.2011 року.

Згідно зазначеної накладної, відповідач здійснює розрахунок за поставлений товар у відповідності до п. 3.3.3. договору поставки, а саме протягом 30-ти банківських днів в строк до 20.03.2011 року.

В свою чергу, відповідач за період з 02.02.2011 р. до 22.08.2011 року здійснив часткову оплату товару, поставленого позивачем, в сумі 1 914,62 грн., що підтверджується банківськими виписками від 02.02.2011 року на суму 514,62 грн., 14.06.2011 року на суму 1 000,00 грн., 29.07.2011 року на суму 300,00 грн., 22.08.2011 року на суму 100,00 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість із оплати поставленого товару, в сумі 4 163,48 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

З огляду на положення п.п. 3.3.3, 3.8 договору та приписи ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України відповідач прострочив виконання зобов'язання із оплати частини товару, переданого йому по договору поставки, а відтак, в силу приписів

ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України заборгованість відповідача з оплати товару в сумі 4 163,48 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Положеннями п. 5.2. договору поставки передбачено, що у разі порушення строків оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення поставки товару.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань за договором поставки, а відтак позивач має право вимагати від відповідача сплати пені, нарахованої на суму заборгованості, виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, але не більше як за шість місяців.

В поданій до суду заяві позивач просить стягнути з відповідача пеню за шість місяців, за період з 20.03.2011 року до 20.09.2011 року.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що позивач просить стягнути пеню за період, що перевищує шість місяців.

А відтак, здійснивши розрахунок пені з урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, в сумі 325,32 грн.

Окрім зазначеного, посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.03.2011 року до 20.09.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем до матеріалів справи, виходячи з приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 125,59 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптечна мережа «Ліки»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104, код - 25389387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-ЦЕНТР»(01010, м. Київ,

вул. Січневого Повстання, 3, к. 197, код -34529098) 4 163 (чотири тисячі сто шістдесят три) грн. 48 коп. основного боргу, 325 (триста двадцять п'ять) грн.

32 коп. пені, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 59 коп. 3% річних та 1608 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 88 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пригунова А.Б.

Повний текст рішення складено 05.06.2012 р.