ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" червня 2012 р.Справа № 5013/430/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: прокурора Петрівського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Кіровоград
до відповідача: селянського (фермерського) господарства "Меркурій", Кіровоградська область, Петрівський район, с. Лелеківка,
про стягнення 61164,66 грн,
за участю представників сторін:
від прокуратури - Олаг О.С., старший прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Кіровоградської області, посвідчення № 45;
від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 15.04.2011 № 167;
від відповідача - участі не приймали.
Прокурор Петрівського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до господарського суду з позовною заявою від 19.04.2012 № 02-1504 вих. 12 про стягнення з селянського (фермерського) господарства "Меркурій" заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) селянському фермерському господарству від 22.12.2008 № 80 у сумі 61164,66 грн, з яких: 60000,00 грн - основний борг, 120,00 грн інфляційних втрат та 1044,66 грн пені.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2012 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 06.06.2012.
10.05.2012 позивачем до господарського суду подано пояснення № 53-011/128, за змістом яких позовні вимоги Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств підтримуються у повному обсязі.
У судовому засіданні 06.06.2012 присутніми представниками прокуратури та позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав.
Згідно поданої 22.05.2012 заяви СФГ "Меркурій", у зв'язку з проведенням весняно-польових робіт, просить справу розглядати без участі представника відповідача.
Поряд з тим, за змістом вказаної заяви, відповідач визнав позовні вимоги прокурора.
При цьому, господарський суд враховує, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.05.2012 № 03158397 (а.с. 42) та направленою на адресу суду заявою від 22.05.2012 (а.с. 48).
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні 06.06.2012 проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представника позивача та прокуратури, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення і розвитку фермерських господарств виконує Український державний фонд підтримки фермерських господарств, який є державною бюджетною установою і діє на основі статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.
Згідно статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.
Між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та селянським (фермерським) господарством "Меркурій" укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) селянському фермерському господарству від 22.12.2008 № 80 (надалі за текстом - Договір, а.с. 8-9).
Відповідно до розділу 1 Договору, Кіровоградське відділення Укрдержфонду зобов'язалось надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі селянському (фермерському) господарству "Меркурій", селянське (фермерське) господарство зобов'язалось використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений договором строк.
Даним розділом Договору сторони узгодили розмір фінансової підтримки (допомоги) 150000,00 грн.
Згідно пункту 2 Договору фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для поповнення обігових коштів.
Згідно з пунктом 3.2.1 Договору сума фінансової підтримки (допомоги) надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в Договорі суми на поточний рахунок селянського (фермерського) господарства, відкритий у банківській установі.
Змістом пункту 3.1.3 договору визначено, що Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств має право вимагати для забезпечення договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі до його укладення підтвердження гарантії повернення коштів (договір застави).
На виконання даного пункту договору 23.12.2008 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Заставодержатель), в особі директора Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ОСОБА_2, та селянським (фермерським) господарством "Меркурій", в особі голови господарства Бісерова Юрія Миколайовича, (Заставодавець), укладено договір застави № 4060 (а.с. 10-12).
У пункті 3.4.2. Договору сторонами встановлено Графік повернення фінансової підтримки (допомоги), згідно якого відповідач зобов'язався повертати позивачеві кошти фінансової підтримки наступним чином:
до 1 грудня 2009 року 30000,00 грн,
до 1 грудня 2010 року 30000,00 грн,
до 1 грудня 2011 року 30000,00 грн,
до 1 грудня 2012 року 30000,00 грн,
до 1 грудня 2013 року 30000,00 грн.
Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення селянським (фермерським) господарством "Меркурій" коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим Договором (пункти 7.1, 7.2 Договору).
Викладені в Договорі умови узгоджені між сторонами шляхом скріплення тексту договору підписами повноважних представників сторін та печатками підприємств.
За умовами додаткової угоди від 26.01.2010 до Договору (п. 2) до п. 3.4.2 Договору внесено зміни та викладено його у наступній редакції: Повернути кошти у термін до 01 листопада 2010 року у сумі 30000,00 грн на рахунок 37122009001007, МФО 823016, 22217705 (а.с. 46).
У відповідності до пункту 2 додаткової угоди від 27.12.2010 до Договору сторонами погоджено зміну графіку повернення коштів шляхом перенесення суми повернення з грудня 2010 року в сумі 60000,00 грн на грудень 2011 року у сумі 60000,00 грн, враховуючи обставини, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань (а.с. 47).
Позивачем у справі подано до суду копію висновків Торгово-промислової палати України від 30.12.2009 № 4631/05-4 та від 23.12.2010 № 3813/05-4 про форс-мажорні обставини.
Як передбачено пунктами 6.1, 6.4 Договору сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.
У цьому випадку термін виконання зобов'язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідна угода.
Якщо обставини непереборно сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.
Укладений між сторонами договір від 22.12.2008 № 80 за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1046 глави 71 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З матеріалів справи слідує, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок відповідача за платіжним дорученням 24.12.2008 № 29 суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 150000,00 грн. (а.с. 13).
Відповідач у відповідності до встановленого Графіку погашення заборгованості (з урахуванням умов додаткових угод до Договору від 26.01.2010 та від 27.12.2010) зобов'язання в частині сплати коштів не виконав.
За розрахунком позивача відповідачем не здійснено черговий платіж по поверненню коштів до 1 грудня 2011 року у сумі 60000,00 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлявся претензійний лист від 06.12.2011 № 53-011/87, який відповідачем залишений без відповіді та належного реагування (а.с. 38).
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Відповідач не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем суми отриманої фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 60000,00 грн, позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Крім того прокурор також просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з 01.12.2011 по 10.01.2012 в сумі 120,00 грн та пеню за той же період в сумі 1044,66 грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За правилами частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу ч. 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони в п. 5.2 Договору узгодили відповідальність селянського фермерського господарства за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) у вигляді пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.
За даних обставин, є правомірним нарахування позивачем пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 01.12.2011 по 10.01.2012 на суму заборгованості 60000,00 грн, що становить 1044,66 грн та збитків від інфляції за той же період та на ту ж суму боргу у сумі 120,00 грн.
З урахуванням наведеного вище, господарський суд прийшов до висновку стосовно правомірності позовних вимог.
Позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Селянське (фермерське) господарство "Меркурій" звернулось до господарського суду із заявою від 22.05.2012, за змістом якої просить суд надати можливість розрахуватись з позивачем шляхом реструктуризації заборгованості наступним чином: 2012 рік - 30000,00 грн, 2013 рік - 31164,66 грн.
Дану заяву відповідач мотивує тим, що у 2009, 2010 роках СФГ "Меркурій" перебувало у форс-мажорних обставинах, що підтверджується висновками Торгово-промислової палати.
При розгляді вказаної заяви господарський суд враховує, що за своїм змістом подана відповідачем заява є заявою про розстрочку виконання рішення.
У відповідності до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. Розстрочка виконання судового рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
При цьому, слід мати на увазі, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Відтак, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відсутність станом на конкретний день грошових коштів, достатніх для виконання рішення господарського суду у даній справі, не є тою винятковою обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви.
Селянським (фермерським) господарством "Меркурій" не доведено наявність виняткових обставин, які б надавали йому право на розстрочку виконання рішення суду у даній справі.
З поданих висновків вбачається, що несприятливі погодні умови спричинили пошкодження і загибель сільськогосподарських культур на площах СФГ "Меркурій" у 2009 та 2010 роках, тоді як фінансова допомога стягується по строку оплати - грудень 2011 року. Яким чином форс-мажорні обставини, які мали місце в 2009 та 2010 роках, унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення суду в 2012 відповідачем не повідомлено.
Крім того, висновки Торгово-промислової палати України від 30.12.2009 № 4631/05-4 та від 23.12.2010 № 3813/05-4 вже були підставою для відстрочки сплати боргу, яка надавалась позивачем відповідачеві згідно додаткових угод від 26.01.2010 та від 27.12.2010.
Звернення прокурора до суду із позовом у даній справі у квітні 2012 року та строк сплати відповідачем 60000,00 грн до 01.12.2011, вже свідчить про фактичне відстрочення сплати заборгованості.
За вказаних обставин заява відповідача стосовно реструктуризації сплати заборгованості, яку господарський суд розцінює як заяву про розстрочку виконання рішення, задоволенню судом не підлягає.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, а також згідно положень Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011, на відповідача у справі покладаються судові витрати стосовно сплати судового збору у сумі 1609,50 грн.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 86, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Меркурій" (28333, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Лелеківка, ідентифікаційний код 22223479) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, к. 415, ідентифікаційний код 22217705, р/р 37122009001007 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016) - 60000,00 грн основної заборгованості, 120,00 грн інфляційних втрат та 1044,66 грн пені.
Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Меркурій" (28333, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Лелеківка, ідентифікаційний код 22223479) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код: 38037409, рахунок № 31211206783002, код 22030001) судовий збір у сумі 1609,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Рішення направити:
- прокуророві Петрівського району - 28300, Кіровоградьска область, смт. Петрове, вул. Дружби, 1;
- селянському (фермерському) господарству "Меркурій" - 28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Ворошилова, 29.
Повне рішення складено 07.06.2012.
Суддя В.Г. Кабакова
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2012 |
Оприлюднено | 11.06.2012 |
Номер документу | 24501993 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Кабакова В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні